Фінансовий контроль за використанням бюджетних коштів
ЗМІСТ
Вступ
Фінансовий контроль — одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Він передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи.
Функції контролю в суспільстві з ринковою економікою полягають у сприянні діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів (кредитування, інвестування, оподаткування тощо). Фінансово-господарський контроль допомагає державі здійснювати безперервне спостереження і перевірку роботи на об'єкті управління, встановлювати причини порушення законодавства, слідкувати за правильністю розподілу й споживання суспільного продукту і використання фінансових ресурсів. Функції фінансово-господарського контролю обумовлюються дією основного економічного закону суспільства і його інтересами. Контроль є функцією управління суспільними процесами. Це стосується насамперед соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.
Мета даної курсової роботи розкрити сутність та методи проведення фінансового контролю за використанням державних коштів.
Об’єктом цієї роботи являється діяльність суб’єктів фінансового контролю за використанням державних коштів.
Завдання даної роботи виявити проблеми здійснення та шляхи вдосконалення фінансового контролю в Україні.
Структура курсової роботи. Курсова робота складається з вступу, трьох розділів, висновку та списку використаних джерел. В першому розділі розкривається сутність фінансового контролю, як економічної категорії; в другому розділі визначаються основні суб’єкти фінансового контролю за використанням державних коштів, їх завдання, права та обов’язки; в третьому розділі проводиться аналіз стану виконання бюджету України протягом 2000-2004 рр., аналізується зарубіжний досвід та проблеми здійснення фінансового контролю в Україні.
1. Сутність фінансового контролю, як економічної категорії
Відповідно до Указу Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000 контрольно-ревізійна служба має забезпечити суворий контроль за використанням коштів бюджетів усіх рівнів та позабюджетних фондів, а також контроль за збереженням державного і комунального майна всіма підприємствами, установами і організаціями незалежно від форм власності та відомчої належності й підпорядкованості. Головне контрольно-ревізійне управління України стає центральним органом виконавчої влади, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері фінансового контролю Указ Президента України "Про заходи щодо підвищення ефективності контрольно-ревізійної роботи" від 27 серпня 2000 р. № 1031/2000.
Указ Президента є підставою для прийняття Закону про внесення змін і доповнень до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" стосовно порядку проведення ревізій і перевірок, прийняття обов'язкових до виконання рішень за фактами порушень фінансової дисципліни, нецільового використання бюджетних коштів, несплати податків, приховування отриманих доходів тощо. Починаючи з 2001 р. передбачено додаткові асигнування на матеріально-технічне забезпечення державної контрольно-ревізійної служби, будуть визначатися базові навчальні заклади для підготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів державної контрольно-ревізійної служби.
Одним з основних питань контролю є визначення його сутності. Контроль (від фр. controle — список, який ведеться у двох примірниках) означає перевірку виконання тих або інших господарських рішень з метою встановлення їхньої законності та економічної доцільності Бутинець Ф.Ф., Бардаш С.В., Малюга Н.М., Петренко Н.І. Контроль і ревізія. — Житомир: ЖІТІ, 2000. — С. 32.
Важливою ланкою єдиної системи фінансово-господарського контролю є економічний контроль. Поняття "економічний" підкреслює сферу поширення контрольних функцій лише на галузь економіки як сукупність продуктивних сил і виробничих відносин суспільства, його базис.
Фінансовий контроль — одна з форм управління фінансами, особлива сфера контролю, зумовлена формуванням і використанням фінансових ресурсів у всіх структурних підрозділах економіки держави. Він передбачає перевірку господарських і фінансових операцій щодо їх законності, економічної доцільності та досягнення позитивних кінцевих результатів роботи. Сферою фінансового контролю є господарські операції, здійснювані з використанням грошей, а в окремих випадках і без них (наприклад, бартерні угоди). Фінансовий контроль охоплює такі показники: виторг від реалізації продукції та інші надходження, основні види витрат, стан обігових коштів, активів і пасивів балансу, рентабельність, фінансовий стан і платоспроможність підприємства, розрахунки з бюджетом та кредитними установами, дебіторсько-кредиторську заборгованість тощо Романів М.В. Державний фінансовий контроль і аудит. — К.: ТОВ "НІОС", 1998. — С. 37..
1.1. Сфери та види фінансового контролю держави
Вивчаючи стан бухгалтерського фінансового обліку необхідно враховувати, що основним джерелом контролю є економіко-правова структура фінансів суб'єктів підприємницької діяльності: пасив — звідки надійшли гроші, і актив — куди вони вкладені (інвестовані). Детальному дослідженню підлягають затрати і доходи, тобто дані управлінського обліку за центрами відповідальності. Таким чином, суть фінансово-господарського контролю полягає в регулюванні процесу відтворення відповідно до чинного законодавства.
У ринкових умовах господарювання підвищення ефективності виробництва, розподілу, обміну і споживання суспільне необхідного продукту неможливе без належного контролю за використанням товарно-грошових відносин.
За суб'єктами фінансово-господарський контроль в Україні поділяється на державний, муніципальний, незалежний і контроль власника Вітвицька Н.С., Кузьмінська О.Е. Контроль і ревізія. – К.: КНЕУ, 2000. – С. 42..
Державний контроль здійснюють органи державної влади та управління: Рахункова палата Верховної Ради України; Державна податкова адміністрація України; Державна контрольно-ревізійна служба України; Державне казначейство України (три останніх органи контролю входять до структури Міністерства фінансів України); Фонд державного майна України; Міністерство економіки України; Міністерство фінансів України; Міністерство праці та соціальної політики України; Державний комітет статистики України; Антимонопольний комітет України; Національний банк України.
Спеціалізовані органи контролю: Державний комітет України по стандартизації, метрології та сертифікації (Держстандарт України), Державний митний комітет України, Державний комітет України у справах захисту прав споживачів (Держспоживзахист), Державна інспекція України по контролю за цінами, Державна автомобільна інспекція, Державна пожежна
