Економічна оцінка та обґрунтування вибору контрагентів малого підприємства

ЗМІСТ

Вступ

Малий бізнес як інституційний сектор економіки давно став домінуючим за чисельністю та обсягами виробництва у провідних країнах світу. Малі підприємства забезпечують гнучкість та стійкість економічної системи, наближують її до потреб конкретних споживачів, а водночас - виконують важливу соціальну роль, надаючи робочі місця та забезпечуючи джерело доходу для значних прошарків населення.

Хоча протягом усього періоду економічних реформ чимало сказано про необхідність розвитку в Україні малого бізнесу, в дійсності стан його розвитку залишається незадовільним. Проблема полягає навіть не в кількісних параметрах цієї сфери, які поступово поліпшуються, а насамперед - у структурі вітчизняного малого бізнесу, його зосередженості на посередницьких операціях, роздробленості та практичній відсутності дієвої співпраці з великими підприємствами.

За умов глобалізації національної економічної системи та посилення конкуренції малі підприємства постали перед дуже серйозними проблемами. Вони опинилися у досить невигідному становищі в наслідок зростання виробничих обсягів та їх очевидного програшу за різними параметрами порівняно з великими підприємствами. Негативно позначається їх обмежений доступ до стартового капіталу та можливостей залучення фінансових ресурсів, до інформації і нових технологій, кадрових ресурсів.

Як відомо, економічний стан та конкурентоспроможність підприємництва залежить від багатьох факторів. Макроекономічні фактори - загальний стан і тенденції економічного розвитку держави, динаміка економічного росту, стабільність валюти, рівень попиту та пропозиції на зовнішньому та внутрішньому ринках. Мікроекономічні фактори - власні заощадження, розмір майна, яким володіє підприємець, можливість впровадження науково-технічних досліджень, ефективне використання фінансів, кооперативні зв'язки тощо. Розвиток сектора малого підприємництва також залежить від розміру капіталу та доступу до зовнішніх джерел: кредитів, позик, грантів, субвенцій. Одною з нагальних виступає проблема оптимального вибору контрагентів підприємств малого бізнесу, адже від того чи надійним виявиться партнер по бізнесу або обслуговуючий банк залежить чи зможе підприємство ефективно працювати на ринку. Таким чином, можна зробити висновок, що на сьогодення питання оптимізації функціонування підприємств малого бізнесу в Україні є актуальним як ніколи.

Основна мета даної дипломної роботи полягає у виборі моделей за допомогою яких підприємства малого бізнесу в Україні зможуть обирати з максимальною ефективність контрагентів для проведення господарської діяльності.

Поставлена мета обумовила необхідність вирішення ряду взаємопов'язаних завдань:

Предметом дослідження є напрацювання економічних моделей для оптимізації процесу вибору контрагентів підприємств малого бізнесу.

Об'єктом дослідження виступає політика щодо вибору контрагентів діючого вітчизняного підприємства ТОВ „Сталкер".

Інформативною базою дослідження послугували праці вітчизняних та зарубіжних економістів та практиків, матеріали спеціалізованої періодичної преси, нормативно-правові акти з регламентації діяльності підприємств малого бізнесу в Україні.

Для розв'язання визначених завдань, досягнення мети використовувався комплекс взаємодоповнюючих методів дослідження: методи системного аналізу, методи причинно-наслідкового аналізу, методи порівняльного аналізу, методи прямого структурного аналізу, моделювання.

Дипломна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків та додатків. У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначається мета, завдання, предмет та об'єкт дослідження. Окреслюється методологічна та теоретична база дослідження, методи дослідження. Основна частина присвячена дослідженню науково-практичних методів направлених на оптимізацію процесу вибору контрагентів у малому бізнесі. У висновках сформульовано основні результати дипломного дослідження.

Розділ 1. Вплив зовнішнього середовища на діяльність підприємства та вибору контрагентів

1.1. Характеристика зовнішнього середовища підприємства

Будь-яка організація, знаходиться і функціонує в середовищі. Кожна дія усіх без винятку підприємств можлива тільки в тому випадку, якщо середовище допускає її здійснення.

Внутрішнє середовище організації є джерелом життєвої си-ли фірми. Воно вміщує в собі той потенціал, що дає можливість організації функціонувати, а, отже, існувати і виживати у певно-му проміжку часу. Але внутрішнє середовище може також бути і джерелом проблем і навіть загибелі організації в тому випадку, якщо вона не забезпечує необхідного її функціонування.

Зовнішнє середовище є джерелом, що забезпечує організа-цію ресурсами, необхідними для підтримки її внутрішнього по-тенціалу на належному рівні.

Ресурси зовнішнього середовища не безмежні, на них пре-тендують багато інших організацій, що знаходяться в цьому се-редовищі. Тому завжди існує небезпека того, що організація не зможе одержати необхідні ресурси з зовнішнього середовища в потрібний час.

Завдання стратегічного керування полягає в забезпеченні такої взаємодії організації із середовищем, що дозволяло б їй підтримувати свій потенціал на рівні, необхідному для досягнен-ня цілей фірми, що дає їй можливість виживати в довгостроковій перспективі.

Для того, щоб впровадити стратегію в життя, керівництво повинно мати глибоке уявлення про зовнішнє середовище ор-ганізації, її стан, тенденції розвитку і місце, яке займає в ньому фірма, тому що з зовнішнього середовища, в першу чергу, вихо-дять погрози і можливості, що організація повинна враховувати при визначенні цілей і шляхів їхнього досягнення.

Під зовнішнім середовищем розуміються всі умови і факто-ри, що виникають у навколишнім середовищі, незалежно від діяльності конкретної фірми, але що роблять чи здатні вплинути на її функціонування і тому потребують обліку при прийняті господарських рішень.

Проте набір цих факторів і оцінка їхнього впливи на господарську діяльність різноманітні. Звичайно фірма в процесі управління сама визначає, які фактори й у якому ступені можуть впливати на результати їх діяльності в дійсний період і на майбутню перспективу, висновки проведених досліджень або поточних подій супроводжуються розробкою конкретних засобів і методів для прийняття відповідних управлінських рішень. Причому, насамперед, виявляються і враховуються чинники зовнішнього середовища, що