до сировини в інших країнах, змін можливого курсу і політичних рішень у інвесторів чи країн-ринків.
До інших міжнародних факторів можна віднести:
лібералізацію зовнішньоекономічних зв'язків,
приплив закордонних товарів-конкурентів,
складності виходу вітчизняного виробника на зовнішній ринок,
протекціонізм,
можливість економічних і військових конфліктів.
Жодне підприємство не може дозволити собі ігнорувати фактичні і можливі реакції конкурентів. Керівник зобов'язаний у будь-який момент відповісти на питання: "Що рухає конкурен-том? Що робить конкурент? Що він може зробити? Які наслідки для підприємства принесуть його діяння?".
1.2. Методи оцінки контрагентів підприємства
Виділено таки можливі методи оцінки контрагентів підприємства та їх вибір.
Метод оперативних коефіцієнтів. Полягає у визначенні показників ділової активності підприємства за даними офіційної бухгалтерської звітності. Цей метод може застосовуватись для оцінки таких партнерів підприємства як замовники, підрядники, постачальники, споживачі, банки, конкуренти, а також з метою отримання додаткової інформації про вплив засобів масової інформації і рекламних агентів.
Перевага цього методу полягає у зменшенні інфляційного впливу на значення коефіцієнтів. Це має особливе значення в перехідний період до ринкових відносин. Кількість показників фінансово-економічного аналізу є надзвичайно великою, і для оцінки партнерських відносин необхідно вибрати певну групу показників, які є першочерговими, основними (коефіцієнт обігових коштів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, середній період погашення дебіторської заборгованості і т. ін.).
Таким чином, для оцінки впливу контрагентів на діяльність підприємства важливими будуть коефіцієнти, які характеризують структуру, динаміку, оборотність саме цих груп активів і пасивів підприємства.
Порівняльна комплексна рейтингова оцінка фінансового стану, рентабельності та ділової активності підприємства, яка базується на методиці фінансово-економічного аналізу підприємств в умовах ринку. Вона дає кількісну оцінку надійності ділового партнера, проте її застосування обмежується в основному сферою матеріального виробництва.
Фінансовий стан є найважливішою характеристикою фінансової діяльності підприємства. він визначає конкурентоспроможність підприємства та його потенціал у діловому співробітництві і є гарантом ефективної реалізації.
Основними етапами методу порівняльної комплексної рентингової оцінки фінансового стану підприємства є :
збір і аналітична обробка вихідної інформації за період часу, що аналізується;
обгрунтування системи показників, які використовуються для рейтингової оцінки фінансового стану, платоспроможності, рентабельності та ділової активності підприємства, їхня класифікація, розрахунок підсумкового показника рентингової оцінки;
- класифікація (ранжування) підприємств за рейтингом. Підсумкова рейтингова оцінка враховує всі найважливіші параметри (показники) виробничо-господарської та фінансової діяльності підприємства. Для цього використовуються дані про виробничий потенціал підприємства, рентабельність його продукції, ефективність використання фінансових і виробничих ресурсів, стан і розміщення засобів та їх джерел тощо.
Метод експертних оцінок. Суть методу експертних оцінок полягає в побудові інтуїтивно-логічного аналізу людини в поєднанні з кількісними методами оцінки і обробки. Узагальнена думка експертів - висококваліфікованих спеціалістів в галузі досліджень, які проводяться, отримана в результаті відповідної обробки, приймається як вирішення поставленого завдання.
Цей метод має дві характерні особливості:
1) експертне опитування здійснюється на суто науковій основі;
2) при оцінці суджень експертів та при обробці результатів опитувань використовуються методи математичної статистики.
Можна виділити два рівні використання експертних оцінок: якісний та кількісний. На якісному рівні (виявлення можливих напрямків розвитку ринкової діяльності, вибір заходів щодо покращення взаіморозрахунків підприємств-партнерів тощо), то це не викликає сумнівів, а можливість застосування кількісних (бальних) оцінок часто критикується. При цьому слушними є зауваження, що бальні оцінки часом приховують невміння кваліфіковано оцінювати ті чи інші події, явища, тенденції розвитку.
Методи експертних оцінок використовуються для прогнозування подій майбутнього, якщо відсутні статистичні дані або їх є недостатньо. Вони також застосовуються для кількісного вимірювання таких подій, для яких не існує інших способів вимірювання, зокрема, при оцінці важливості факторів зовнішнього середовища підприємства і виборі окремих методів оцінки надійності контрагентів. Отже, методи експертних оцінок використовуються як для кількісного вимірювання подій на даний момент часу, так і для цілей прогнозування.
В якості експертів у даній сфері на підприємстві можна використати керівників та працівників збутової, маркетингової фінансової служб. З метою зменшення ризику суб'єктивності індивідуальної оцінки важливо вибрати групу керівників, які обговорюватимуть свої точки зору і намагатимуться знайти консенсус.
Проте експертні оцінки мають певні недоліки, а саме:
1) немає гарантій достовірності отриманих оцінок;
2) існують певні труднощі у проведенні опитувань експертів та обробці отриманих даних.
Існують способи визначення достовірності експертних оцінок, які базуються на припущенні про те, що у випадку узгодженості дій експертів достовірність оцінок гарантується.
Однак достовірність більшості експертів не завжди є критерієм достовірності оцінок. Звідси випливає необхідність ретельного відбору експертів. Справа в тому, що в обговоренні багатьох питань, повинні брати участь висококваліфіковані експерти, які можуть виявити і оцінити приховані фактори .
Використовуючи експертні оцінки, припускають, що при вирішенні проблем в умовах невизначеності думка групи експертів надійніша, ніж думка окремого експерта .
Достовірність оцінок можна підвищувати таким чином: потрібно проаналізувати дані про розбіжності експертних оцінок та їх дійсних значень, знайдених в процесі реалізації подій, і зробити відповідні переоцінки компетентності експертів.
У процесі знаходження оцінок експертним методом крім похибки, яка зумовлена недоліком інформації про події та недостатньою компетенцію експертів, можлива й похибка, спричинина зацікавленням експертів в результатах оцінки, що обов'язково відобразиться на їхній достовірності.
Існують індивідуальні та групові (колективні) експертні опитування.
Основними цілями використання індивідуальних експертних оцінок є:
прогноз розвитку подій і явищ у майбутньому, а також їх оцінка на теперешній період часу;
аналіз та узагальнення результатів, поданих іншими експертами;
складання сценаріїв дій;
висновки про роботу інших спеціалістів або організацій (рецензії, відгуки, експертизи тощо).
До групи експертів опитувань відносять:
відкрите обговорення поставлених питань з подальшим відкритим або закритим голосуванням;
закрите обговорення з подальшим закритим голосуванням або заповненням анкет експертного опитування;
вільні висловлювання без обговорення і голосування.
Щодо відкритого обговорення, то досягнути певної згоди