3. Швидкість оновлення | 1

------------------------------------

Коефіцієнт оновлення основних фондів | Середній період повного оновлення усіх основних фондів підприємства (виходячи з тривалості аналітичних періодів – рік, квартал, місяць).

Їх аналіз дозволяє зробити висновок стосовно стану відновлення основних фондів та пріоритетів підприємства в цьому питанні.

Для цілей аналізу зведемо вищенаведені дані у таблицю (див. табл. 5).

Таблиця 5

Аналіз зносу та відновлення основних фондів ТОВ “Промресурс” у 2000-2002 рр.

№ п/п | Показник | Роки | Відхилення

2000 | 2001 | 2002 | 2001 р. від 2000 р. | 2002 р. від 2001 р. | 2002 р. від 2000 р.

1. | Коефіцієнт зносу основних фондів | 0,19 | 0,34 | 0,37 | +0,15 | +0,03 | +0,18

2. | Коефіцієнт придатності | 0,80 | 0,66 | 0,63 | -0,14 | -0,03 | -0,17

3. | Коефіцієнт оновлення ОФ | 0,32 | 0 | 0,35 | -0,32 | +0,35 | +0,03

4. | Коефіцієнт вибуття ОФ | 0 | 0,14 | 0 | +0,14 | -0,14 | 0

5. | Швидкість оновлення | 3,13 | | 2,86 | -0,27

Дані, представлені в таблиці, дають підставу стверджувати, що знос основних засобів зростає, хоча і повільно (на 0,18 за 2 роки). Відповідно зменшується придатність ОФ (на 0,17 за 2 роки). Позитивним явищем є зростання за аналізований період коефіцієнту оновлення ОФ – на 0,03, однак загальна швидкість оновлення зменшилась у 2002 році у порівнянні з 2000 р. на 0,27, хоча в цілому залишається на доброму рівні – 2,86 у 2002 році.

В цілому можна сказати, що ТОВ “Промресурс” проводить політику постійного оновлення ОФ, збільшуючи обсяги придбання основних засобів.

4. Методика планування основних фондів підприємства

Стратегічною метою управління основними фондами підприємства є забезпечення максимально ефективного їх використання при мінімальних витратах на їх утримування та обслуговування.

Досягнення стратегічної мети управління визначається ефективністю наступних управлінських завдань (рис. 6).

Рис. 6. Завдання управління основними фондами підприємства

Розрахунки потреби в окремих видах та елементах основних фондів торговельного підприємства узагальнюються в спеціально розробленому плані розвитку матеріально-технічної бази.

Основними розділами цього плану є:

- план розвитку торгової площі;

- план розвитку складського господарства;

- план технічного оснащення торговельного підприємства. В плані розвитку торгової площі визначається потреба в розширенні торгової площі, її спеціалізація та розміщення (в квадратних метрах).

Основними методами розробки цього плану є:

1. Нормативний метод, заснований на нормативах товарообороту на 1 м2 торговельної площі або нормативах торговельної площі на 1000 жителів (при плануванні на регіональному рівні).

2. Факторно-аналітичний метод, в основі якого лежить вивчення потреби в торговій площі з врахуванням обсягу товарообороту та якості (стандарту) торговельного обслуговування.

План розвитку складського господарства визначає потребу підприємства в розширенні ємкості (в м3) загальнотоварних та спеціалізованих складів.

Потреба підприємства в розвитку складів визначається за нормативами або на основі проведення техніко-економічних розрахунків (виходячи з встановлених нормативів товарних запасів, які мають зберігатися на складах підприємства; розрахункових коефіцієнтів складського об'єму, необхідного для зберігання одиниці товарних запасів відповідного товарного асортименту; коефіцієнта корисного використання складського об'єму).

План технічного оснащення торговельного підприємства визначає потребу в дооснащенні активної частини основних фондів підприємства.

При вирішенні цього завдання виходять з того, що кожна одиниця обладнання, яка додатково вводиться, функціонує не самостійно, відокремлено, а повинна логічно увійти в існуючу систему або в ту систему обладнання підприємства, що формується.

Система обладнання являє собою комбінацію обладнання, що відповідає таким потребам технології, як раціональність та гнучкість, технологічна та економічна ефективність. Метою формування системи обладнання є досягнення максимального коефіцієнта корисної дії всіх видів обладнання, що використовуються.

Потужність системи обладнання розраховується на основі визначення потужності окремих видів обладнання, тобто їх спроможності виконувати роботи певного виду та якості за певний проміжок часу (час, день) і коротко зветься "профіль потужності".

Потужність системи визначається як мінімальна потужність обладнання, що входить до її складу на кожному етапі технологічного циклу (Додаток 1.).

Потреба у введенні в експлуатацію окремих видів обладнання визначається так:

1. Оцінюється фактична потужність системи обладнання підприємства.

2. На основі планів товарообороту визначається потреба в збільшенні потужності системи обладнання.

3. Виявляються види обладнання, що перешкоджають збільшенню потужності системи.

4. Визначається необхідне збільшення потужності за окремими видами обладнання.

5. Розраховується кількість одиниць обладнання кожного виду, які необхідно ввести в експлуатацію (шляхом ділення необхідного приросту потужності на потужність одиниці обладнання)

Потреба в збільшенні пасивної частини основних фондів (торговельних, складських приміщень) оцінюється експертне на основі аналізу їх фактичного використання.

Вибір форми задоволення потреби в прирості основних засобів

Потреба в прирості основних засобів підприємства може бути задоволена різними шляхами:

- придбання необхідних основних засобів у власність (нових або таких, що були у використанні);

- будівництва основних фондів (підрядним або господарським способом);

- оренди (лізингу) необхідного обладнання та площі (оперативний або фінансовий лізинг) тощо;

Кожен з розглянутих способів задовольняє потреби підприємства в поповненні його основних фондів, але розмір витрат підприємства на кожен з них різний. Великий вплив на обсяг витрат має і структура їх фінансування: за рахунок власних або залучених фінансових ресурсів.

Вибір найбільш доцільного способу розвитку основних фондів підприємства здійснюється шляхом співставлення приведених (дисконтованих) витрат підприємства на їх реалізацію. Для економічного обгрунтування того чи іншого варіанту розробляється бізнес-план відповідного інвестиційного проекту та оцінюється економічна ефективність його реалізації.

Підвищення ефективності використання основних фондів підприємства на стадії їх експлуатації досягається за рахунок:

- здійснення раціонального розміщення основних фондів, підвищення коефіцієнта змінності (тривалості корисного використання) роботи обладнання;

- покращення