Тема: Характеристика світового валютного ринку

План

Вступ

Міжнародні валютні і фінансово-кредитні ринки складають найважливіші ланки світової фінансової системи міжнародних економічних відносин, саме тому тема даної роботи дуже актуальна.

Вибух валютних операцій у світі проходить на тлі глобальних змін у співвідношенні торгових і фінансових угод. У загальному обсязі безготівкових платежів частка платежів по угодах на товарних ринках постійно знижувалася, а на фінансових ринках неухильно зростала. Велика частина платежів стала приходитися на валютні операції. Їхній розвиток обумовлювався процесами лібералізації національних валютних ринків і інтернаціоналізації світового господарства.

Одним з елементів міжнародної валютної системи є міжнародні валютні ринки, їх виникнення зумовлене розширенням розрахунків у валюті між продавцями і покупцями.

Валютні ринки — це офіційні центри, де відбувається купівля-продаж валют на основі попиту і пропозиції.

В організаційному плані валютний ринок — це множина великих комерційних банків та інших фінансових закладів, зв'язаних складною мережею сучасних засобів зв'язку, за допомогою яких здійснюється торгівля валютою і платіжними документами в іноземних валютах. Всі ці та інші питання ми розглянемо в даній роботі.

1. Сутність міжнародного валютного ринку

Міжнародний бізнес здійснюється в межах міжнародної валютної системи, яка охоплює національні валютні системи, а також їх зв'язки із зовнішніми валютними ринками. Хоч вважається, що міжнародна валютна система повинна сприяти торгівлі та полегшувати залучення інвестицій, державні структури інколи використовують її для обмеження цих процесів.

Головними формами участі банків у зовнішньоекономічних операціях є обслуговування потреб клієнтів щодо купівлі-продажу іноземних валют, здійснення міжнародних розрахунків та фінансування експортно-імпортних УГОД.

Валюта (італ. valuta, від лат. valeo — коштую) — 1) грошова одиниця країни — національна валюта; 2) грошові одиниці іноземних держав, які використовуються в міжнародних розрахунках, — іноземна валюта; 3) міжнародна (в тому числі регіональна) грошова розрахункова одиниця і платіжний засіб (СДР, ЕКЮ, євро). Л.В. Руденко. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках. – К.: Академія, 2002. – С. 9.

У міжнародних економічних відносинах місцева валюта одного учасника є іноземною валютою для іншого. Наприклад, імпортерам доводиться сплачувати в іноземній валюті за товари, які вони купують на зовнішніх ринках. Для цього їм слід звернутися в банк і купити необхідну кількість іноземної валюти в обмін на валюту своєї країни. У свою чергу, експортерам надходять платежі в іноземній валюті, яку вони можуть або тримати на валютному рахунку у своєму банку, або продати в обмін на вітчизняну (чи, можливо, на іншу іноземну валюту, наприклад долари СІЛА).

Зберігання коштів на валютному рахунку доцільне, якщо експортер:—

розраховує на те, що він регулярно здійснюватиме платежі та отримуватиме надходження в цій валюті;—

припускає, що в недалекому майбутньому йому до ведеться здійснювати платежі в цій валюті.

Необхідність продажу валюти може бути зумовлена такими чинниками:—

дефіцитом оборотного капіталу для обслуговування поточних потреб;—

здійсненням платежів готівкою у національній валюті. Отримавши від клієнтів платежі в іноземній валюті, фірми обмінюють її на національну для здійснення необхідних платежів.

Валютний ринок — сукупність обмінних та депозитно-кредитних операцій в іноземних валютах, які здійснюються між юридичними та фізичними особами за ринковим курсом або відсотковою ставкою.

На валютному ринку складається така система взаємовідносин (схема 1):—

між комерційними банками (КБ) та їх клієнтами у даній країні (І);—

між комерційними банками однієї країни (2);—

між комерційними банками різних країн (3);—

між комерційними та центральними емісійними банками (4);

між центральними емісійними банками (5).

У першій із цих сфер валютного ринку ведеться роздрібна торгівля іноземною валютою. Всі інші сфери створюють оптовий або міжбанківський валютний ринки. Більша частина валютних угод (до 95%) припадає саме на міжбанківський (оптовий) ринок.

Обсяги операцій світового валютного ринку постійно зростають. Це пов'язано з розвитком міжнародної торгівлі та відміною валютних обмежень у багатьох країнах.

Схема 1. Система взаємовідносин на валютному ринку

Функціонування світового валютного ринку не припиняється ні на хвилину. Свою роботу у календарній добі він починає на Далекому Сході, в Новій Зеландії (Веллінгтон), проходячи послідовно часові пояси — в Сіднеї, Токіо, Гонконгу, Сінгапурі, Франкфурті-на-Майні, Лондоні й закінчуючи день у Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Як правило, валютні ринки окремих країн працюють 8—9 годин. Географічна відстань ринків зумовлює значну відмінність характеру торгівлі валютами і грошовими ресурсами в міру того, як розпочинають роботу найбільш західні регіони. Із самого ранку активно працюють азіатські ринки, однак Сідней і Токіо вже закриваються, коли розпочинає роботу європейський валютний ринок. Ринок у Нью-Йорку відкривається після обіду за лондонським і ближче до вечора — за київським часом.

Досить вигідне розташування Києва в середньому часовому поясі дає змогу українським банкам у звичайні робочі часи спілкуватися практично з усіма основними центрами світового валютного ринку: зранку до полудня можна зв'язатися з Токійським, Сінгапурським ринками; Лондонський ринок починає роботу приблизно о 10-й годині ранку за київським часом, а після 15-ї години починаються операції в Нью-Йорку (схема 2).

Схема 2. Місце Києва у функціонуванні світового валютного ринку

2. Характерні риси світового валютного ринку

Валютні ринки являють собою центри, де відбувається купівля-продаж іноземних валют на національну за курсом, що складається на основі попиту та пропозиції. Національні валютні ринки існують у всіх країнах з розвинутою ринковою економікою. В міру розвитку національних ринків і їхніх взаємних зв'язків склався єдиний світовий валютний ринок. Він