є одним з першочергових завдань.
Ефективність встановлення нової системи оподаткування, її можливості стимулювати суспільне виробництва будуть перевірені з часом. Проте, як і на початку її функціонування, так і сьогодні в ній помітна перевага фіскальної функції, хоча це не забезпечує достатніх надходжень коштів до бюджету. Незважаючи на зміни, що відбулися, необхідно констатувати, що існуюча система оподаткування ще достатньо далека від досконалості і процес реформування має тривати та здійснюватися за такими напрямами Розвиток та модернізація Державної податкової служби України: Інформаційний довідник / Державна податкова адміністрація України. Департамент розвитку та модернізації Державної податкової служби. - К.: 2002. - № 2. - С. 6.:
1) розширення податкової бази системи оподаткування;
2) прогресивність податкової системи;
3) стабільність і прогнозованість податкової системи;
4) узгодженість податкових законів і окремих частин Податкового кодексу України;
5) податкова система має сприяти інвестиціям;
6) податкові закони мають бути простішими і зрозумілішими;
7) забезпечення справедливого та неупередженого ставлення до всіх платників податків;
8) податкове законодавство має використовуватися відкрито.
Принциповим і головним етапом податкової реформи має бути створення єдиного Податкового кодексу України. Необхідно систематизувати безліч наявних неузгоджених нормативних актів, які суперечать один одному. Пропозиції щодо структури та складу Податкового кодексу України вже неодноразово робилися на різних рівнях. В Державній податковій адміністрації України вже розроблено його приблизний проект. Вважаємо, що однією з головних умов прийняття кодексу є закріплення положень про мораторій на внесення до його тексту будь-яких суттєвих змін упродовж певного періоду (наприклад, два роки). Це було б гарантією стабільності податкового законодавства та засобом встановлення довіри платників державі.
У ході реформи своєї податкової системи Україна мусить зважити, зокрема, на існуючі в Європейському Союзі норми. Це випливає з Угоди про партнерство та співробітництво між Європейським Співтовариством, його державами-членами та Україною, укладеної 16 червня 1994 (далі - УПС). Два положення УПС стосуються теми оподаткування.
- У частині 1 статті 15 УПС зазначено, що імпортовані товари "не підлягають, безпосередньо чи опосередковано, ніякому внутрішньому оподаткуванню чи іншим внутрішнім зборам, що перевищують ті, які застосовуються, безпосередньо чи опосередковано, до подібних вітчизняних виробів».
- Частина 1 статті 51 УПС визнає наближення українського законодавства до законодавства Співтовариства як "умову для зміцнення економічних зв'язків між Україною і Співтовариством". У частині 2 статті 51 УПС згадується "непряме оподаткування" як одне з питань, на які конкретно має бути поширено наближення. Обидві статті мають різний вплив на подальший розвиток української податкової системи. Частина 1 статті 15 УПС має обмежений діапазон застосування, оскільки вона стосується лише податків на імпортовані товари, натомість частина 1 статті 51 стосується законодавства загалом і законодавства про непрямі податки зокрема (порівняймо з частиною 2 статті 51 УПС). Крім того, частина 1 статті 15 УПС включає обмеження на конкретні заходи, тобто дискримінацію імпортованих товарів через податки.
З іншого боку, наближення (податкового) законодавства, як зазначено в статті 51 УПС, слід розуміти як зобов'язання докладати "максимум зусиль". Воно спрямоване не на ідентичність, а на "сумісність" європейської та української податкових систем. При такому розумінні ми також повинні взяти до уваги, що уніфікована "європейська податкова система" взагалі не існує, оскільки законодавство про податки належить до компетенції держав-членів. Існуючі національні податкові системи держав-членів мають певні розбіжності.
Проте різниця між національними податковими системами не суперечить європейському законодавству (тобто законодавству Європейського Союзу) за умови, що вони не суперечать цілям Договору ЄС, тобто, зокрема, існуванню спільного ринку товарів, послуг і робочої сили (порівняймо з статтею 2 Договору про ЄС). У результаті податкове законодавство держав-членів ЄС гармонізоване обмеженою мірою. Гармонізація здебільшого стосувалася податку на додану вартість, акцизних зборів та інших непрямих податків (порівняймо з статтею 99 Договору про ЄС), оскільки вони прямо стосуються торгівлі між державами - членами ЄС.
Однак європейський досвід і норми впливатимуть на подальший розвиток української податкової системи. Це стосується не тільки заборони дискримінаційного оподаткування (як зазначено в частині 1 статті 15 УПС), але й для інших питань оподаткування. Використання наявного європейського законодавства, зокрема, у тому, що стосується податку на додану вартість, або врахування досвіду окремих держав -членів Європейського Союзу сприятимуть меті УПС, тобто переходу до ринкової економіки.
2.3. Модернізація податкової служби
Серед складових першочергового соціально-економічного реформування України - модернізація державної податкової служби. Успішне проведення модернізації сприятиме, наприклад, соціально-економічному зростанню, прийняттю податкового кодексу, поліпшенню структури Державного бюджету України, збільшенню іноземних інвестицій в економіку, підвищенню добробуту та соціального захисту населення тощо.
Відомо, що громадяни в усіх країнах світу у тій чи іншій мірі незадоволені своїми національними податковими системами, але у розвинутих суспільствах розглядають їх як усвідомлену необхідність, що забезпечує дієвий цивілізований механізм сплати податків. В Україні ж створилася ситуація, яка не забезпечує стабільне функціонування національної податкової системи - одного з головних соціально-економічних інститутів держави. Так, наприклад, у 2002 році органи Державної податкової служби (ДПС) України під час документальних перевірок виявили порушення податкового законодавства більш ніж у 70% із перевірених юридичних і фізичних осіб. Понад 30% зареєстрованих установ, організацій, робітників і службовців узагалі не сплачують прибутковий податок. А скільки працівників отримують заробітну плату в конвертах, і ні вони, ні їхні роботодавці зовсім не сплачують податки та збори...
Відповідно до діючої програми модернізація ДПС України має здійснюватися за два етапи: перший етап (2002 - 2006 рр.), який передбачає реорганізацію податкової служби за функціональними принципами та її