Україна під час модернізації державної податкової служби використовує світовий досвід.

Безперечно, запозичуючи під час модернізації податкової служби кращі напрацювання податкових систем інших країн, потрібно враховувати особливості соціально-економічного розвитку України.

Саме тому акцент під час модернізації ДПС України має бути спрямований на посилення соціально-економічної функції державної податкової служби та реорганізацію автоматизованої системи адміністрування податків і управління податковою службою. Модернізація ДПС України також повинна носити комплексний характер і супроводжуватися відповідними законодавчими змінами. Поглиблений розгляд і аналіз цих питань і є метою даної публікації.

На сучасному етапі модернізації ДПС України посилення соціально-економічної спрямованості функції державної податкової служби має здійснюватися шляхом оптимізації податкового навантаження на платників податків, забезпечення соціальної справедливості в оподаткуванні, відповідальності органів податкової служби за соціально-економічний розвиток бази оподаткування, демократизації процесу сплати податків тощо.

Щодо оптимізації податкового навантаження на платників податків в Україні, то воно можливе лише за умови перерозподілу податкового навантаження між добросовісними й недобросовісними (тіньовими) платниками податків та удосконалення системи податкових пільг.

Підводячи підсумки другої частини роботи, зробимо наступні висновки.

Прийнятий Закон Української РСР від 4 грудня 1990 року № 509-ХІІ "Про державну податкову службу в Українській РСР" визначив статус, функції та правові основи діяльності органів ДПС України.

Система органів ДПС України виглядає наступним чином:

Державна податкова адміністрація України (далі - ДПА України);

державні податкові адміністрації в АР Крим, областях, містах Києві та Севастополі;

державні податкові інспекції в районах, містах, районах у містах.

Існуюча система оподаткування ще достатньо далека від досконалості і процес реформування має тривати та здійснюватися за такими напрямами:

1) розширення податкової бази системи оподаткування;

2) прогресивність податкової системи;

3) стабільність і прогнозованість податкової системи;

4) узгодженість податкових законів і окремих частин Податкового кодексу України;

5) податкова система має сприяти інвестиціям;

6) податкові закони мають бути простішими і зрозумілішими;

7) забезпечення справедливого та неупередженого ставлення до всіх платників податків;

8) податкове законодавство має використовуватися відкрито.

Відповідно до діючої програми модернізація ДПС України має здійснюватися за два етапи: перший етап (2002 - 2006 рр.), який передбачає реорганізацію податкової служби за функціональними принципами та її консолідацію; на другому етапі (2007 - 2011 рр.) має відбутися завершення модернізації систем та процедур управління організацією адміністрування податків.

3. Аналіз показників державного бюджету та взаємодія державного казначейства з податковою службою

Бюджет завжди був важливим інструментом впливу на розвиток економіки і соціальної сфери. За його допомогою держава, здійснюючи розподіл і перерозподіл валового внутрішнього продукту, могла змінювати структуру виробництва, впливати на результати господарювання, здійснювати соціальні перетворення.

В умовах переходу до ринку бюджет не втрачає своєї ролі, він є основним інструментом регулювання соціально-економічних процесів. Надходження до бюджету прямо залежать від стану виробництва. У свою чергу, можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати соціальні гарантії населенню залежить від стану надходжень до бюджету. Формування дохідної та видаткової частин бюджету пов'язано з основними макропоказниками економічного і соціального розвитку держави на відповідний рік.

Про співвідношення показників зведеного бюджету України з валовим внутрішнім продуктом свідчать дані, наведені в таблиці 3.1.

У 1992—2002 роках при зростанні номінального ВВП відбувалося значне падіння реального ВВП, що суттєво звузило базу оподаткування і, відповідно, обсяг надходжень до бюджету. Реальний ВВП в Україні за вказаний період скоротився в 2,6 разу. В результаті реальні доходи бюджету скоротилися в 2,5 разу.

У 1992 році частка доходів зведеного бюджету України у ВВП (без доходів Пенсійного фонду) становила 24,4 відсотка. В 1993 ропі цей показник підвищується до 33,5 відсотка, а в 1994 році — до 35,6 відсотка. У 1995 році він знижується до 30,3 відсотка, в 1996 році — до 28,2 відсотка, в 1997 році дещо підвищується — до 30,4 відсотка, а в 1998—2002 роках знову знижується — відповідно до 27,4 і 27,5 відсотка.

Видатки зведеного бюджету в 1992 році становили 38,1 відсотка до ВВП, у 1993 році — 38,6 відсотка.

Таблиця 3.1 – Співвідношення показників зведеного бюджету України з валовим внутрішнім продуктом у 1992-2002 роках [8, c. 41]

Показники | 1992 | 1994 | 1996. | 1998 | 1999 | 2000 | 2001 | 2002

млрд. крб. | млн. грн

Валовий внутрішній продукт | 5033,0 | 1203769,0 | 81519,0 | 103869,0 | 127126,0 | 170075 | 211004 | 220900

Доходи зведеного бюджету | 1227,5 | 428780,9 | 23021,6 | 28441,1 | 32512,3 | 49117,9 | 53975,0 | 60812,1

Видатки зведеного бюджету | 1919,7 | 540917,4 | 26949,3 | 30506,4 | 34463,4 | 48148,6 | 54935,8 | 59085,2

Дефіцит бюджету | 869,4 | 112307,5 | 3975,6 | 2014,7 | 1951,1 | + 969,4 | -960,8 | +1726,9

Питома вага у ВВП,%

доходів бюджету | 24,4 | 35,6 | 28,2 | 27,4 | 25,6 | 28,9 | 25,6 | 27,5

видатків бюджету | 38,1 | 44,9 | 33,1 | 29,4 | 27,1 | 28,3 | 26,0 | 26,4

дефіциту бюджету | 17,3 | 9,3 | 4,9 | 1,9 | 1,5 | +0,6 | -0,4 | + 1,1

В 1994 році відбувається значне підвищення частки видатків бюджету у ВВП — до 44,6 відсотка. В наступні роки вона помітно знижується: в 1995 році — 37 відсотків, в 1996 році — 33,1 відсотка, в 1997 році — 37, 1 відсотка. У 1998—2002 роках ця частка стрімко зменшується, відповідно до 29,4