Аналогічна концептуальна помилка у визначенні сутності фінансової стійкості присутня і у визначенні Родіонової Н.В., яка зазначає, що фінансова стійкість характеризується співвідношенням власних і позикових засобів. Перевищення власних засобів над позиковими свідчить про те, що підприємство є фінансово стійким і відносно незалежним від зовнішніх джерел фінансування. Критичне значення відповідного коефіцієнта фінансової стійкості дорівнює 1 Родионова Н.В. Антикризисный менеджмент. – М.: ЮНИТИ-ДАНА. – 2001. –С.192.. На практиці спостерігається картина коли чимало вітчизняних підприємств мають даний показник значно більшим одиниці (навіть у десятки разів), але в той же час їх фінансовий стан не вважають стійким як кредитори так і інвестори, про що свідчить низька інвестиційна та кредитна активність в економіці України.

Практично нічим не відрізняється трактування сутності фінансової стійкості ще в одного російського автора Литовскіх А. М., який розглядаючи сутність фінансової стійкості пише: “Фінансово-стійким є такий суб'єкт господарської діяльності, який за рахунок власного капіталу покриває кошти, вкладені в активи (основні фонди, нематеріальні активи, оборотні кошти), не допускає невиправданої дебіторської і кредиторської заборгованості і розплачується в термін за своїми зобов’язаннями” Литовских А.М. Финансовый менеджмент: Конспект лекций. Таганрог: Изд-во ТРТУ, 1999. – 76 с.. Дане трактування містить у собі певне протиріччя, яке полягає в тому, що для того, щоб підприємство в строк розплачувалося за своїми зобов’язаннями не обов’язково всі активи мають бути покриті власним капіталом. На нашу думку, здатність погашати зобов’язання більше залежить від здатності підприємства формувати надходження стабільних грошових потоків, ніж від структури джерел фінансування активів.

Зі структурою фінансування активів підприємства пов’язують фінансову стійкість і більшість вітчизняних фахівців, таких як Савчук В.П., Ковбасюк М.Р., Бланк А.І., Коробов М.Я. Коробов М.Я. Фінансово-економ.ічний аналіз діяльності підприємств. — К.: Знання; — 2000.-С. 267. З таким підходом не можна повністю погодитися в тому плані, що структура джерел фінансування, безумовно впливає на фінансову стійкість, але не відображає її справжню сутність і не являється єдими чинникиком, який відображає даний аспект фінансового стану підприємства.

Цілий ряд авторів пов’язує фінансову стійкість з поняттям чистого оборотного капіталу. На думку Мазурової І. та Романовського М. В., чистий оборотний капітал необхідний для підтримки фінансової стійкості підприємства, оскільки перевищення оборотних коштів над короткостроковими зобов'язаннями означає, що підприємство не тільки може погасити свої короткострокові зобов'язання, але і має фінансові ресурси для розширення своєї діяльності в майбутньому. Наявність чистого оборотного капіталу служить для інвесторів і кредиторів позитивним індикатором до вкладення коштів у компанію Мазурова И. И., Романовский М. В. Варианты прогнозирования и анализа финансовой устойчивости организации: Учеб. пособие / Санкт-Петербургский ун-т экономики и финансов. Кафедра финансов. — СПб., 1995. — 113с. .

Погоджуючись з цим, слід зазначити, що балансова вартість оборотних активів зокрема запасів часто не відповідає їхній реальній ринковій вартості, на що вже вказувалося вище. Крім того, в умовах бартеризації і непрозорості ринку для багатьох суб'єктів характерне придбання матеріальних цінностей за завищеними цінами, що підвищує вартість запасів на підприємстві, а отже і чистий оборотний капітал. Однак у реальності така ситуація приводить до росту матеріальних витрат у собівартості продукції і або підвищенню цін на продукцію, або зниженню прибутку. У першому випадку в підприємства виникають труднощі з реалізацією продукції, отже, зменшуються вхідні грошові потоки, що приводить до напруги оплати рахунків кредиторів, у другому зменшення прибутку – чи, навіть, збитковість, негативно позначається на розвитку підприємства і сприяє виникненню фінансових труднощів у майбутніх періодах. І перший і другий з розглянутих сценаріїв не сприяє поліпшенню фінансової стійкості. Отже, сам факт наявності чистого оборотного капіталу ще не свідчить про фінансову стійкість підприємства. Крім того, важливо враховувати яким методом здійснюється облік запасів на підприємстві, тому що різні методи обліку запасів відповідають різному співвідношенню між їх ринковою і балансовою вартістю.

Та й процес нарощування власного оборотного капіталу не можна назвати панацеєю від фінансової нестійкості. Ми вважаємо, що можливо інше трактування збільшення чистого оборотного капіталу: при збільшенні даного показника підприємство змушене направляти на фінансування оборотних коштів додаткові кошти, нехтуючи довгостроковими інвестиційними програмами, тобто зі своїх інвестиційних ресурсів (довгострокового капіталу). Іммобілізація цих ресурсів у залишках поточних активів означає скорочення інвестиційних програм підприємства, відмовлення від виконання проектів, реалізація яких могла б забезпечити йому в майбутньому значний приріст доходу. Іншими словами, збільшення чистого оборотного капіталу означає уповільнення їхньої оборотності, зниження ефективності використання довгострокового капіталу підприємства. В той же час слід погодитися з тим, що негативна величина чистого оборотного капіталу свідчить про фінансову нестійкість підприємства, тому що наявних у його розпорядженні поточних активів уже недостатньо для покриття термінових зобов'язань. Тому вимоги кредиторів можуть бути спрямовані і на його основний капітал – будівлі, устаткування, транспортні засоби і т.п. Крамин Т. В. Финансовая устойчивость предприятий в условиях перехода к рыночной экономике / Институт экономики, управления и права. — Казань : Издательство "Таглимат" ИЭУиП, 2001. — 124с. Таким чином наявність чистого оборотного капіталу підприємства є необхідною, але не достатньою умовою його фінансової стійкості.

Дещо розширює поняття фінансової стійкості Стоянова О.С., яка вказує, що фінансова стійкість підприємства припускає сполучення чотирьох сприятливих характеристик фінансово-господарського положення підприємства:

1. Високої платоспроможності, тобто