Таблиця 2.20

Динаміка коефіцієнтів ліквідності досліджуваного підприємства

Показник | Норматив | 2001 | 2002 | 2003

Коефіцієнт покриття | 2,00 | 0,94 | 1,15 | 1,09

Абс. приріст   | 0,21 | -0,06

Темпи росту, %   | 22% | -5%

Коефіцієнт швидкої ліквідності | 1 | 0,699 | 0,525 | 0,544

Абс. приріст   | -0,17 | 0,02

Темпи росту, %   | -25% | 4%

Коефіцієнт абсолютної ліквідності | 0,2 | 0,09 | 0,11 | 0,09

Абс. приріст   | 0,02 | -0,02

Темпи росту, %   | 29% | -17%

Розглянемо ситуацію з коефіцієнтом покриття (або поточним коефіцієнтом, або коефіцієнтом поточної ліквідності).

За допомогою цього коефіцієнта одержують загальну оцінку ліквідності активів. Він показує, скільки гривень поточних активів підприємства приходиться на одну гривню поточних зобов'язань. Логіка даного показника полягає в тому, що підприємство погашає короткострокові зобов'язання в основному за рахунок поточних активів, отже, якщо поточні активи перевищують по величині поточні зобов'язання, підприємство вважається ліквідним. Розмір перевищення задається коефіцієнтом покриття. Значення цього показника залежить і від області і від виду діяльності. У західній обліково-аналітичній практиці приводиться критичне нижнє значення цього показника. Загальновизнано, що поточні активи повинні вдвічі перевищувати короткострокові зобов'язання.

Якщо ж на підприємстві відношення поточних активів і короткострокових зобов'язань нижче, ніж 1:1, це говорить про високий фінансовий ризик, оскільки підприємство не в змозі оплатити свої рахунки. Співвідношення 1:1 припускає рівність поточних активів і короткострокових зобов'язань. Але, з огляду на різний ступінь ліквідності активів, можна припустити, що не всі активи можуть бути негайно реалізовані, а тому виникає загроза для фінансової стабільності підприємства. Якщо ж значення коефіцієнта покриття значно перевищує співвідношення 1:1, то можна зробити висновок про те, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформовані завдяки власним джерелам. З позиції кредиторів підприємства такий варіант формування оборотних коштів є найбільш прийнятним. Разом з тим, з погляду менеджера, значне нагромадження запасів на підприємстві, відтягування грошей у дебіторську заборгованість може бути зв'язане з неефективним управлінням активами.

Значення цього коефіцієнта то зростало в 2002 році з 0,94 до 1,15, то спадало в 2003 році від 1,15 до 1,09 (рис.2.12).

Рис.2.12. Коефіцієнт покриття досліджуваного підприємства

Значення 1,09 хоч і не задовольняє західним критеріям, але для умов господарювання в Україні таке значення можна вважати цілком нормальним. Хоча разом з тенденцією до зниження поточної ліквідності таке значення даного показника вказує на труднощі в забезпеченні фінансової стійкості. Крім того, вище уже зазначалося, що все більшу роль в структурі активів підприємства відіграють запаси, оборотність яких знижується. Це вказує на те, що їх ліквідність є обмежена, тобто вони можуть бути перетворені в грошові кошти по вартості меншій за балансову.

Перейдемо тепер до аналізу коефіцієнта швидкої ліквідності.

Цей коефіцієнт за значеннєвим значенням аналогічний коефіцієнту покриття, тільки він обчислюється по більш вузькому колу поточних активів, коли з розрахунку виключається найменш ліквідна їхня частина — виробничі запаси.

Матеріальні запаси виключаються не тільки через те, що вони менш ліквідні, а в основному через те, що кошти, які можна одержати у випадку змушеної реалізації виробничих запасів, можуть бути істотно нижче витрат на їхню закупівлю. В умовах ринкової економіки типової є ситуація, коли при ліквідації підприємства одержують 40% і менше облікової вартості запасів. «Розумним» коефіцієнтом швидкої ліквідності є співвідношення 1:1, хоча деякі фахівці приводять трохи інші значення для цього коефіцієнта: 0,6 – 0,8.

На практиці багато підприємств мають більш низький коефіцієнт швидкої ліквідності (наприклад, 0,5), тому для оцінки їхньої ліквідності необхідно проаналізувати тенденції зміни цього показника за визначений період часу. Так, якщо зростання коефіцієнта швидкої ліквідності було зв'язано в основному зі зростанням невиправданої дебіторської заборгованості, те це буде свідчити про серйозних фінансових проблем підприємства. У західній економічній літературі цей коефіцієнт називають коефіцієнтом миттєвої оцінки.

Для досліджуваного підприємства даний коефіцієнт виходить за межі “дозволеного коридору” 0,6 – 1 (Рис.2.13), крім того знову ж таки насторожує відсутність помітної тенденції до росту даного показника.

Рис. 2.13. Коефіцієнт швидкої ліквідності досліджуваного підприємства

Можна говорити про те, що підприємство перетнуло критичну межу, коли воно втратило швидку ліквідність. Щоправда більшість вітчизняних підприємств мають вдвічі-втричі менші значення цього показника, тому можна вважати, що поки, що з швидкою ліквідністю в підприємства ситуація не зовсім катастрофічна . Однією з причин зниження цього показника знову ж можна назвати неефективну політику в області кредитування покупців і замовників, тобто зростання дебіторської заборгованості, плюс ще й зростання товарних запасів.

І, нарешті, третій коефіцієнт, що характеризує ліквідність – коефіцієнт абсолютної ліквідності. Динаміка цього коефіцієнта представлена на Рис. 2.14 (за даними Табл. 2.20).

Рис.2.14. Коефіцієнт абсолютної ліквідності досліджуваного підприємства

Коефіцієнт абсолютної ліквідності показує, яка частина короткострокових позикових зобов'язань може бути при необхідності погашена негайно. Теоретично достатнім значенням для коефіцієнта абсолютної ліквідності є співвідношення 0,2:1. На практиці фактичні середні значення коефіцієнтів ліквідності бувають значно нижчими, і за цими показниками не можна будувати відразу негативні висновки щодо можливості підприємства негайно погасити свої борги, тому що малоймовірно, щоб усі кредитори підприємства разом пред'являли йому свої боргові вимоги.

На досліджуваному підприємстві протягом всього досліджуваного періоду склалася ситуація, коли воно мало дуже низький показник абсолютної ліквідності. Найбільш оптимальним