Розділ 3

Шляхи поліпшення фінансової стійкості ТОВ „Палітра”

3.1 Розробка моделі оптимізації фінансової стійкості

Як уже було показано вище, досліджуване підприємство має нестійкий фінансовий стан, який близький до кризового. В попередньому розділі зроблено і обґрунтовано висновок про фактичну неплатоспроможність і некредитоспроможність підприємства. За таких умов оптимізація фінансової стійкості є першочерговою задачею фінансового менеджменту на підприємстві. З огляду на забезпечення фінансової стійкості у „вузькому” змісті, тобто як здатність підприємства підтримувати заданий рівень фінансування і забезпечувати розрахунки за кредиторами схематично модель оптимізації фінансової стійкості являє собою паралельне здійснення двох процесів: поліпшення структури активів та джерел фінансування (пасивів).

Рис.3.1. Загальна схема оптимізації фінансової стійкості

Для формалізації моделі введемо функцію структури активів ФСА(З, Г,Д). Тут ФСА функція структури активів, аргументами якої є:

З – запаси;

Г – грошові кошти;

Д – дебіторська заборгованість.

Для аргументів даної функції виконується умова:

З+Г+Д = ОА (3.1)

де ОА – оборотні активи підприємства. Зауважимо, що 3.1 не враховує інші статі оборотних активів, так як у даному випадку вони або відсутні, або малі (настільки, що можна знехтувати) в порівнянні з основними статтями оборотних активів.

Аналогічно введемо функцію структури пасивів ФСП(ВК, ДК, КК, КЗ). Аргументами даної функції є:

ВК – власний капітал;

ДК – довгострокове кредитування;

КК – короткострокові кредити;

КЗ – кредиторська заборгованість.

Тоді формально оптимізація фінансової стійкості полягає в знаходженні аргументів функції структури активів та пасивів, при яких виконується ряд умов. Наведемо основні з них

(наявність власник обігових коштів); (3.2)

де Б – валюта балансу;

Тоді власні оборотні кошти визначатимуться як

ВОК = ВК-Б+ОА (3.3)

Відповідно

З<BOK – (абсолютна стійкість);

З<BOK+ДК – (нормальна стійкість);

З<ВОК+ДК+КК – (нестійкий стан);

З>ВОК+ДК+КК – (кризовий стан).

Проблема полягає в тому, що підприємство для того щоб забезпечити собі діяльність на певному рівні, повинно мати певну величину і структуру активів. Як правило , вище керівництво задає показники діяльності підприємства на майбутній період. Для торгівельного підприємства це як правило ріст обсягу продаж (виручки від реалізованої продукції). Завдання фінансової служби полягає в тому, щоб розрахувати необхідний обсяг і структуру активів підприємства, що забезпечить досягнення даного показника, а також вказати на можливі джерела фінансування активів.

Так, на наступний (2005) рік перед досліджуваним підприємством стоїть завдання збільшити обсяги реалізації на 20%. Розглянемо структуру і обсяг активів, які забезпечать підприємству необхідний для таких обсягів реалізації оборот.

На практиці використовують або відсотковий метод (коли визначається доля статей активів від обсягу реалізації, і таким чином по заданому доходу від реалізації будується актив прогнозного балансу, а потім розглядається можливість покриття активів за рахунок можливих джерел фінансування). Це метод порівняно простий, але він не враховує тенденцій конкретного підприємства щодо структури активів, так як вважається, що структура активів буде незмінна і в майбутньому. Інший метод оснований на встановленні статистичних зв’язків між окремими статтями балансу та обсягом реалізації, на основі чого будується модель, яка пов’язує заданий параметр (обсяг доходу від реалізації) і величину основних статей балансу.

Для цього необхідно провести кореляційно регресійний аналіз для побудови моделі.

Встановимо зв’язок між загальною сумою оборотних активів і виручкою від реалізації продукції.

Для цього використаємо дані таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Таблиця для дослідження зв’язку між виручкою від реалізації і оборотними активами ТОВ „Палітра”

Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Чистий дохід від реалізації тис. грн.., х | 2429,7 | 3897,57 | 3410,8 | 3396,8

Оборотні активи, тис. грн., у | 340,9 | 668,60 | 278,10 | 349,90

Побудувавши графік залежності величини оборотних активів переконуємося в наявності приблизно лінійної залежності між виручкою від реалізації та загальною величиною оборотних активів (рис.3.1).

Рис.3.1. Графічна ілюстрація залежності величини оборотних активів ТОВ „Палітра” від виручки від реалізації продукції

Для встановлення статистичного зв’язку між статтями балансу і обсягом реалізації скористаємося рівнянням лінійної регресії:

У = А + В.Х, (3.4)

де У – величина оборотних активів підприємства;

А і В коефіцієнти, що характеризують політику підприємства в тій чи іншій сфері;

Х – величина доходу від реалізації.

відповідні коефіцієнти розраховуватимуться по формулам:

, (3.5)

, (3.6)

де n =4 (кількість фактичних значень); у- обсяг доходу від реалізації; х –відповідна стаття балансу.

Для виконання розрахунків складемо допоміжну таблицю (табл.. 3.2).

Таблиця 3.2

Розрахункова таблиця для знаходження параметрів лінійної регресії між величиною оборотних активів та доходом від реалізації |

х | у | х кв | ху

2429,7 | 340,9 | 5903442,09 | 828284,73

3897,57 | 504,75 | 15191051,9 | 1967298,458

3410,80 | 473,35 | 11633556,64 | 1614502,18

3396,80 | 314,00 | 11538250,24 | 1066595,2

сума | 13134,87 | 1633,00 | 44266300,87 | 5476680,57

середнє | 3283,7175 | 408,25

Використовуючи (3.5-3.6) та дані таблиці (3.2) маємо:

(3.7)

(3.7)

Таким чином, використовуючи (3.6)-(3.7) рівняння (3.3) у випадку оборотних активів перетворюється в:

(тис.грн.) (3.8)

Для перевірки, чи існує статистичний зв’язок між видами оборотних активів та виручкою від реалізації використаємо коефіцієнт кореляції, який обчислюється за формулою:

(3.9)

Перед проведенням розрахунків складемо таблицю вихідних значень (табл. 3.3)

Таблиця 3.3

Таблиця вихідних значень

показники | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Чистий дохід від реалізації | 2429,70 | 3897,57 | 3410,80 | 3396,80

необоротні активи | 11,00 | 95,10 | 14,40