оборотні активи (всього) | 340,90 | 668,60 | 278,10 | 349,90

товари | 113,10 | 170,60 | 151,00 | 174,70

дебіторська заборгованість | 112,60 | 436,60 | 100,00 | 145,50

кредиторська заборгованість | 300,40 | 603,40 | 222,30 | 317,00

Грошові кошти | 115,30 | 61,40 | 26,90 | 29,60

Для аналізу вважаємо за потрібне включити і статтю пасиву балансу, таку як кредиторська заборгованість. Адже вона виникає, виходячи з тієї практики, яка склалася в розрахунках з постачальниками на підприємстві і тому буде залежати від обсягів реалізації продукції. Так як статті балансу відображають миттєвий стан фінансів підприємства, для подальшої роботи розрахуємо середні значення статей балансу (табл..3.4).

Таблиця 3.4

Середні значення статей балансу ТОВ „Палітра”, тис. грн

Показник | 2000 | 2001 | 2002 | 2003

Чистий дохід від реалізації | 2429,70 | 3897,57 | 3410,80 | 3396,80

необоротні активи | 11,00 | 53,05 | 54,75 | 23,35

оборотні активи (всього) | 340,90 | 504,75 | 473,35 | 314,00

товари | 113,10 | 141,85 | 160,80 | 162,85

дебіторська заборгованість | 112,60 | 274,60 | 268,30 | 122,75

кредиторська заборгованість | 300,40 | 451,90 | 412,85 | 269,65

грошові кошти | 115,30 | 88,35 | 44,15 | 28,25

Складемо розрахункову таблицю для того, щоб скористатися формулою (3.9) і визначити коефіцієнти кореляції між статтями оборотних активів та виручкою від реалізації продукції (табл.. 3.5).

Таблиця 3.5

Розрахункова таблиця для обчислення коефіцієнтів кореляції між статтями балансу та виручкою від реалізації продукції ТОВ „Палітра”

Показник | коеф. корел.

необоротні активи | 142,15 | 6478,09 | 20206,62 | 499549,4 | 0,81

оборотні активи (всього) | 1633,00 | 693641,60 | 2666689,00 | 5476681 | 0,92

товари | 578,60 | 85289,80 | 334777,96 | 1929295 | 0,89

дебіторська заборгованість | 778,25 | 175136,37 | 605673,06 | 2675932 | 0,9

кредиторська заборгованість | 1434,80 | 537610,02 | 2058651,04 | 4815290 | 0,87

грошові кошти | 276,05 | 23847,10 | 76203,60 | 871041,1 | 0,83

Таблиця 3.5 вказує, що не тільки оборотні активи, а й необоротні мають кореляцію з виручкою від реалізації продукції. Тому для забезпечення планових показників виручки від реалізації необхідно буде враховувати і зміну величини необоротних активів.

Відповідно до (3.3) та (3.4) в таблиці 3.6 наведено розрахунки коефіцієнтів лінійних залежностей (регресійних рівнянь), які зв’язують величину певних статей балансу з виручкою від реалізації продукції.

Таблиця 3.6

Параметри лінійної моделі зв’язку між статтями балансу ТОВ „Палітра” та виручкою від реалізації продукції

| а | б

Оборотні активи (всього) | 77,39 | 0,101

Запаси | 59,78 | 0,026

Дебіторська заборгованість | -153,68 | 0,106

Кредиторська заборгованість | 58,38 | 0,091

Необоротні активи | -59,26 | 0,029

Грошові кошти | 171,51 | -0,0312

Отже, аргументи введеної на початку розгляду функції структури активів ФСА(З, Д, Г) виявляються залежними від параметра (виручки від реалізації продукції ВР) наступним чином:

(3.10)

Крім того, виявляється, що необоротні активи залежать від обсягу виручки, який планується:

(3.11)

Дослідженням встановлено, що і кредиторська заборгованість проявляє залежність від обсягу виручки від реалізації:

(3.12)

Таким чином, нами побудована модель, на вході якої зовнішній (заданий керівництвом чи власниками) параметр – виручка від реалізації ВР, на виході – необхідна структура активів (3.10), що з використанням (3.3) дозволяє приймати управлінські рішення щодо укріплення чи послаблення фінансової стійкості підприємства, виходячи з того, що загальна сума фінансів, необхідних для досягнення планових показників визначається:

(3.11)

Коефіцієнти в даній моделі є індивідуальними для кожного окремого підприємства, але загальна ідея моделі (Рис.3.2) може бути використана для будь-якого підприємства.

Зауважимо, що в даній моделі розглядається лише операційна діяльність підприємства. Однак вона може бути застосовна і у випадку, коли планується інвестиційна діяльність. Для цього до суми необхідних фінансових ресурсів (3.11) необхідно добавити суму додаткових ресурсів на здійснення інвестиції (відповідно до графіка залучення інвестиційних ресурсів).

Коефіцієнти в 3.10 та 3.12 відображають політику підприємства щодо розрахунків з покупцями та замовниками. Тому принципово можливо два шляхи прийняття управлінських рішень щодо фінансової стійкості. Перший шлях пов’язаний із зменшенням даних коефіцієнтів, зокрема для дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості. Але це передбачає зміну політики по відношенню до покупців (більш жорсткі умови оплати) і в деяких випадках може призвести до втрати покупців (конкуренти можуть запропонувати більш вигідні умови оплати). Зменшення коефіцієнтів кредиторської заборгованості може потягти за собою збільшення грошових коштів на поточному рахунку і потребує додаткового дослідження.

Рис.3.2. Схематичне зображення моделі управління фінансовою стійкістю підприємства

На практиці служба фінансів підприємства відчуває постійний тиск з боку служби постачання, збуту, та вищого керівництва (Рис.3.3).

Рис. 3.3. Взаємодія служби фінансів з іншими службами підприємства

На схемі (Рис.3.1) представлена традиційна ситуація, у яку потрапляють фінанси на практиці. На фінанси чинить постійний тиск ланцюжок (1), (2), (3). Тиск ланцюжка (1) виявляється в прагненні відстрочки платежів клієнтів, оскільки чим більше відстрочка платежу, тим ефективніше вирішуються проблеми збуту. Однак розширення масштабів продажів може обернутися і збитками. Чим довша відстрочка платежу, тим вище витрати на фінансування оборотного капіталу в частині дебіторської заборгованості.

Вихід з даної суперечливої ситуації можливий винятково в рамках компромісу між інтересами фінансової служби і служби збуту фірми.

Тиск ланцюжка (2) виявляється в прагненні зменшити відстрочку платежів за товарні запаси, які купуються підприємством. Чим менше відстрочка платежу, тим менше зусиль потрібно з боку