Дана методика передбачає 9 типів фінансової стійкості.

Таблиця 1.1

Матриця станів фінансової стійкості

Показник А |

РФД<0

(гальмування) |

РФДкО (стабілізація) |

РФД>0 (прискорення)

РГД>0 (повільне зростзння) |

РГФД =. 0

1 |

РГФД > 0

4 |

РГФД > 0

6

РГД=0 (оптимальне зростання) |

РГФД < 0

7 |

РГФД =0

2 |

РГФД > 0

5

РГД<0 (форсоване зростання) |

РГФД < 0

9 |

РГФД<0

8 |

РГФД =0 0

3

Квадранти 1,2,3 матриці фінансової рівноваги визначають пози-цію рівноваги підприємства, квадранти 4, 5, 6 характеризують ситуацію успіху, тобто збільшення ліквідних коштів підприємства. Діагональ проходить через квадранти матриць з нульовим результатом господарської діяльності (тобто квадранти рівноваги). Над діагоналлю розташована зона успіхів, або зона створення ліквідних коштів. Значення РГФД у цих квадрантах більше нуля. Під діагоналлю матриці проходить зона дефіциту, або зона витрачання ліквідних коштів та погіршання фінансової стійкості. Результат господарсько-фінансової діяльності в квадрантах цієї зони менший нуля.

3 наведеної матриці кожна розглянута ситуація (рівновага, успіх, дефіцит), може обумовлюватися різним співвідношенням результатів господарської та фінансової діяльності. На практиці застосування матриць фінансової рівноваги до останнього часу було обмеженим через складнощі адекватного розрахунку необхідних показників на базі чинних форм звітності українських підприємств.

Ситуація істотно змінилась на краще після впровадження національних стандартів бухгалтерського обліку, зокрема стандарту №4 «Звіт про рух грошових коштів» [І]. Відносно нова для України форма фінансової звітності надає можливість отримати необхідне інформаційне підґрунтя для побудови матриць фінансової рівноваги.

Підприємство, роз-ташоване у квадранті (1) «Батько родини» (РГД > 0, РФД < 0, РГФД = 0) забезпечує ефективну господарську діяльність та має умови для фінан-сування свого розвитку. Таке підприємство має добрі перспективи розвитку. Оскільки господарська діяльність дає позитивний фінансовий результат, є можливість збільшувати обсяги діяльності за рахунок зовнішнього фінансування і використання ефекту фінансового важеля у плануванні подальшого збільшення ФЕП та ВІ, що може призвести до дефіциту коштів і деякої втрати фінансової стійкості, проте фінансова стійкість є керованою.

У квадранті «Стійка рівновага» (РГД = 0, РФД = 0, РГФД =0) забез-печується стала фінансова стійкість підприємства. Власних коштів до-статньо для виробничого фінансування розвитку. Обсяги заборгова-ності практично не змінюються або змінюються лише в міру фінансо-вих витрат. Структура джерел фінансування оптимальна, планові обся-ги діяльності повністю забезпечені фінансовими ресурсами.

Положення підприємства у квадранті «Нестійка рівновага» (РГД < 0, РФД > 0, РГФД = 0) забезпечує збереження платоспроможності лише за рахунок нарощування заборгованості. Для фінансування виробничого розвитку недостатньо власних джерел через низьку ефективність господарювання або різке зменшення ФЕП та ВІ. Фінан-сова рівновага має нестійкий характер, назріває криза.

Наступні три позиції є позиціями успіху Якщо РГД > 0, РФД = 0, РГФД > 0, підприємство переходить у квадрант «Рантьє». Його задо-вольняють набуті темпи зростання обсягів діяльності, обсяги заборго-ваності не змінюються, хоча для цього є необхідні економічні переду-мови. Можливості утворення «вільних» фінансових ресурсів цілком залежать від економічної прибутковості діяльності. Фінансова стійкість підприємства цілком задовільна.

Перехід до квадранта «Атака» (РГД =0, РФД > 0, РГФД > 0) свід-чить про посилення можливості підприємства до активної експансії. Виробничі потреби підприємства повністю забезпечуються власними фінансовими ресурсами, але підприємство нарощує свою заборгова-ність. Отже, наявний фінансовий потенціал підприємства забезпечує можливості для бурхливого зростання обсягів діяльності. Фінансову стійкість можна характеризувати як задовільну.

Найбільший комерційний та фінансовий успіх характеризує квад-рант «Холдінг» (РГД > 0, РФД > 0, РГФД > 0). Підприємство перебуває у стані фінансового розквіту, має фінансові можливості для фінансу-вання не тільки свого виробничого розвитку, а й усіх інших потреб і навіть для створення дочірніх підприємств. Фінансова стійкість має тенденцію до зростання.

Останні три позиції є позиціями дефіциту Квадрант, у якому РГД =0, РФД < 0, РФГД < 0, характеризує фінансову стійкість, як «Епі-зодичний дефіцит». Значення підприємства у цьому квадранті обумов-люється тим, що у звітному періоді підприємство вирішило знизити заборгованість або її приріст був менший від фінансових витрат. Таке становище зазвичай має епізодичних характер і пов'язане з ситуацією на ринку капіталів.

Несталою та проблематичною є фінансова стійкість у квад-ранті «Дилема» (РГД > 0, РФД я 0, РГФД < 0). Дефіцит коштів підпри-ємства пов'язаний із зниженням економічної прибутковості або різким зростанням ФЕП та ВІ. Рівень зовнішньої заборгованості не зміню-ється або збільшується лише для покриття фінансових витрат, оскільки власних коштів для цього вже недостатньо. Подальше збільшення за-боргованості може бути неможливим, оскільки економічна прибутко-вість менша за вартість позички.

Посилення кризових явищ та фактично кризу діяльності характе-ризує квадрант «Криза» (РГД < 0, РФД < 0, РГФД < 0). Причиною такого стану можуть бути збитки від господарської діяльності, різке зростання ФЕП та ВІ, а також зменшення заборгованості чи збільшен-ня фінансових витрат на її обслуговування.

У процесі діагностики фінансової стійкості на основі побудови матриць фінансової рівноваги необхідно звернути увагу не тільки на поточне місце знаходження, а й досліджувати динаміку напрямку руху стану підприємства у межах окремих квадрантів матриці. Перебування або потенційне входження в квадрант «Криза» є підставою для визначення фінансової стійкості кризовою, а рівня загрози банкрутства — високим.

Розглянемо тепер фактори які впливають на фінансову стійкість підприємства.

У найбільш загальному випадку всі фактори можна класифікувати на внутрішні та зовнішні.

До зовнішніх факторів слід віднести, насамперед, економічні. В свою чергу економічні фактори являють досить велику сукупність чинників, які так чи інакше