Другою світовою державою, що здійснює величезні витрати на новації, є Японія. За цими витратами на душу населення Японія зна-ходиться на одному рівні зі США. Така увага до НДДКР привела до того, що в США продається 90% нових товарів і тільки 10% старих, що надійшли на ринок більше 5 років тому. Успіхи країни висхідного сонця також загальновідомі. Якщо рані-ше Японія багато інновацій запозичала в Заходу і СРСР, то в даний час є чому повчитися й у Японії, що вийшла на перше місце у світі з виробництва суден, автомобілів, тракторів, роботів й іншої техніки.

США дотримуються децентралізованої політики в галузі управлін-ня НДДКР, хоча й існує на державному рівні досить складний апарат державного стимулювання науки і науково-технічних розробок.

Основними підрозділами апарату президента є управління політикою в галузі науки і техніки, функцією якого є формування на-укової політики уряду, консультування інших органів уряду і підго-товка для президента рекомендацій з розвитку науки і техніки в краї-ні. Очолює це управління радник президента з науки і техніки.

При президенті також існує Науково-технічний комітет, що роз-глядає питання розвитку науки, техніки, освіти і є консультативним органом.

Головну роль у виробленні і реалізації державної наукової політи-ки покликаний відігравати Національний науковий фонд, створений у 1950 р. для стимулювання фундаментальних наукових досліджень. Фонд фінансує і курирує урядові програми фундаментального і прикладного характеру, розроблювальні вузами; іншими науковими центрами; основними з яких є НАСА — агентство з дослідження космічного простору; Смітсонський інститут, Аргонська національна лабораторія, Лос-Аламоська наукова лабораторія й ін.

Напівурядовою вважається Американська Академія наук, що є консультантом уряду і проводить експертизу різних наукових проектів.

Основними виконавцями НДДКР у США є приватний сектор еко-номіки (виробництво) і вузи (85% загального обсягу). Співробітництво вузів і фірм виявляється усе тісніше й у різних формах. Так; корпорація ІБМ уже наприкінці 80-х років мала зв'язки з 180 вузами країни. Ці зв'язки відбуваються прямо, через центри но-вовведень, дослідницькі організації, творчі групи на чолі з винахід-ником, спільні дослідницькі центри і технопарки.

Інноваційна політика Японії (на відміну від США) чітко орієнто-вана на централізацію управління. НДДКР у Японії займається приблизно 1 млн. чоловік. З них 57%— у приватних наукових організаціях, 32% — у вузах і 11% у державних НДІ. Проведені дослідження охоплюють як природні і технічні науки, так і гуманітарні галузі знань.

Чільну роль у державному управлінні НДДКР відіграє апарат прем'єр-міністра. Вищим органом управління є Рада з науки і техніки, при якій діє Наукова рада. У Науковій раді представлені ведучі вчені Японії, що визначають основні наукові пріоритети країни.

У Раду з науки і техніки входять міністр фінансів, міністр освіти і міністр із питань економічного планування.

Раді підлегла Корпорація розвитку досліджень, завдання якої по-лягає у впровадженні досягнень науки у виробництво.

Впровадження здійснюється за допомогою спеціальних груп, що є аналогами американських внутрішніх венчурів. Як і в США, деякі міністерства в Японії мають свої наукові ор-ганізації, Міністерство зовнішньої торгівлі і промисловості управляє 16-тьма НДІ і центром "За чисту Японію".

Міністерству освіти підлеглі 74 НДІ і 21 державний університет. Крім цього. Міністерство курирує місцеві державні й приватні вузи.

Важливу роль в інноваційній діяльності відіграють технополіси і національний інститут розвитку досліджень, що фінансує великі на-укові проекти, виконувані приватними НДІ. В галузі прогнозування НІН успішно працює Центр з розвитку комплексних досліджень. Базою для країни стала проведена центром розробка "Стратегія Японії в 21 столітті".

Великі Японські фірми мають власні НДІ, підтримувані урядом. Помітну роль у формуванні тематики НДДКР відіграють об'єд-нання підприємців (Федерація економічних організацій), куди вхо-дять біля тисячі компаній і фінансово-промислових асоціацій (груп).

Перехід української економіки до ринкових відносин супровод-жується всезростаючим науково — технічним і технологічним відставанням від індустріальне розвинутих країн. Реальні витрати на науково — технічні розробки за останні чоти-ри роки скоротилися більше ніж у шість разів.

Питомі витрати на інноваційну діяльність у Франції і Німеччині склали в 1993 році 140 дол. на одного науково-технічного працівника. У США і Японії — відповідно, 118 і 124 дол. (в Україні — близь-ко 8 дол.).

Протягом останніх п'яти років чисельність науково — технічних працівників в Україні зменшилася вдвічі. Щорічно за межі України емігрує в середньому близько 50 тис. дипломованих фахівців, причетних до інноваційної діяльності .

В даний час розвинуті капіталістичні країни, маючи 16% насе-лення Землі, споживають 70% ресурсів, що втягуються у вироб-ництво. Звідси випливає, що на душу решти 84% населення їх при-ходиться в 12 разів менше.Щоб повсюдно досягти того ж рівня споживання ресурсів на душу населення, що й у капіталістичних країнах, обсяг споживаних ре-сурсів повинен зрости більше ніж у п'ять разів при допущенні, що в цих капіталістичних країнах обсяг виробництва не зросте.

Викладене підкреслює складність нинішнього економічного ста-новища і показує можливість інновацій і управління інноваційною діяльністю, що забезпечувало б швидке впровадження в економіку досягнень НТП. Ні 11 є основним джерелом економічних і військових досягнень держави. Тому підтримка інноваційних процесів з давніх часів стала справою державної важливості. Успіх інноваційної діяльності залежить від науково-технічного потенціалу країни, що визначається матеріально-технічною базою науки — науковими кадрами, фондами відкриттів, винаходів і ор-ганізаційно-управлінською структурою забезпечення НДДКР.

У сучасних умовах ринкова держава бере в основному на себе функції стимулювання НДДКР з метою поповнення ринку новацій і визначає власні стратегічні пріоритети в інноваційній діяльності.

Для розвитку інноваційної діяльності держава:*

веде пряме бюджетне фінансування;*

надає безпроцентні банківські позички малим