З урахуванням викладеного можна рекомендувати розробку бізнес прогнозу замість генерального плану розвитку території. Представляється, що бізнес-прогноз соціально-економічного розвитку території буде враховувати і такий важливий у методології порівняльних досліджень еволюції регіонів фактор, як час. Воно враховується звичайно через ті самі характеристики по всіх порівнюваних територіях, коли береться та сама чи дата період часу. Мінус подібного підходу в тім, що він суперечить із самим визначенням регіону як цілісної системи, що складається з взаємодії різних сил.

Досить специфічним можна назвати метод «проходження за лідером». Оскільки різні галузі володіють різної капіталомісткістю, зіставлення їх за обсягом капіталовкладень є зовсім неприпустимим.

Теза ж про те, що більш висока капіталомісткість автоматично означає і більш високу інвестиційну привабливість галузі, не зовсім правдоподібна, незважаючи на досить частий і значний збіг двох показників по конкретних галузях і окремих інвестиційних проектах.

Так, виявляється принциповий недолік самої ідеї зіставлення інвестиційної привабливості територій без зіставлення конкретних галузей, підприємства яких розташовані на території останніх: концентрація в різних територіях виробництв із різної капиталомісткістю досить істотно спотворює їхній вплив на підсумковий показник порівняльної інвестиційної привабливості. Територія з перевагою, наприклад, паливної промисловості завжди буде здаватися з цього погляду більш кращим, чим територія з перевагою, наприклад, харчовою, навіть якщо основною частиною паливної промисловості буде цілком безперспективний видобуток вугілля, а основною частиною харчовий - випуск популярних напівфабрикатів.

Важливо враховувати, що в силу значної територіальної диференціації, що якісно перевищує диференціацію галузеву, зіставлення територій тільки по динаміці капіталовкладень принципово неможливо. Спроба такого роду неминуче створить ілюзію високої інвестиційної привабливості нерозвинених територій, навіть мінімальні разові капіталовкладення в який, здійснені останнім часом, у десятки разів перевищують традиційний рівень інвестування в них.

Тому, зіставляючи інвестиційну привабливість територій, ми змушені миритися з погрішністю внесеною нерівномірним розміщенням галузей у них з різною капіталомісткістю, як з меншим у порівнянні з високою територіальною диференціацією в цілому.

Галузева диференціація на порядок менше територіальної, і саме це якісне розходження дозволяє при зіставленні інвестиційної привабливості галузей народного господарства спиратися тільки на динаміку здійснюваних у них капіталовкладень. Погрішність, внесена зміною структури цін на інвестиційні товари, споживані різними галузями, є відносно малою.

Таким чином, зіставлення інвестиційної привабливості галузей повинно спиратися тільки на показники динаміки капіталовкладень без обліку показників їхнього обсягу. Даний метод дуже часто застосовується при аналізі портфельних інвестицій на рівні територій і формуванні галузевих переваг у стратегічних інвесторів в області цінних паперів.

Що стосується математичних методів, то в 60-і роки в області оцінки ефективності капіталовкладень вони були чильними. Основними методами цієї групи можна назвати кореляційний і дисперсійний аналізи, методи оптимізації і математичного моделювання, різні методи міжгалузевого балансу. В даний час вони застосовуються в комплексі з якісними методами.

Для оцінки та прогнозу інвестиційної привабливості підприємств на практиці обирають наступні показники:

1) Відносна рентабельність - відношення рентабельності по реалізованій продукції до рентабельності по виробленій. Чим вище цей показник, тим менше в підприємств проблем зі збутом.

2) Знос основних фондів. Чим вище даний показник, тим більше підприємству потрібно інвестицій на заміну зношеного устаткування.

3) Темп росту цін - темп росту цін на продукцію галузі. За інших рівних умов, чим вище індекс цін, тим вище попит на продукцію галузі.

4) Рівень зарплати. Чим вище показник, тим більше в підприємства можливостей залучати кваліфіковану робочу силу.

5) Нетто заборгованостей - відношення прострочених кредиторської і дебіторської заборгованості. Цей показник відбиває потенційну кредитоспроможність підприємства.

6) Темп спаду - відношення зробленої продукції в 2002 році до рівня 1990 року.

7) Экспортоспроможність - частка експорту в зробленій продукції.

8) Рівень завантаженості - рівень завантаження устаткування. Індекс дозволяє оцінити здатність підприємства в короткий термін наростити випуск продукції при сприятливій кон'юнктурі.

Задачи

Інвестиційний проект має такі показники прибутку та ставки дисконту, диференційовані за роками:

Визначити сумарний за 5-річний період виконання проекту обсяг прибутку, приведений до умов поточного року.

Розв’язок

Дисконтований обсяг прибутку розраховується шляхом коригування (ділення) щорічних обсягів прибутку на коефіцієнт дисконтування 1+і, де і – ставка дисконту накопичена. Таким чином прибуток першого року дисконтується на 1,2 , прибуток другого на 1,37 і т.д.

Результати наведено в таблиці:

2. Інвестиційний проект передбачає організацію виробництва продукції з ціною реалізації 10 тис. грн. Змінні витрати на виробництво одиниці продукції мають становити 4 тис.грн., умовно-постійні витрати за проектом - 2 млн.грн. на місяць. Визначити мінімально необхідний обсяг виробництва, за якого не буде збитків за проектом.

Розв’язок

Мінімально необхідний обсяг виробництва, за якого не буде збитків за проектом розраховується за формулою:

ОВмін = Постійні витрати / (Ціна – Змінні витрати) = 2000 / (10 – 4) = 333,3 тис. грн. (в місяць)

3. Інвестиційний проект має такі значення чистої приведеноі вартості(NPV)
залежно від ставки дисконту:

Визначити внутрішню норму рентабельності проекту.

Розв’язок:

Внутрішня норма рентабельності (IRR) – це так ставка, за якої NPV=0. В даному випадку діапазоном ставок дисконту, в якому знаходиться внутрішня норма рентабельності є діапазон (30;40). IRR розрахуэмо за формулою:

IRR = i1 + (NPV(i1) / (NPV(i1)