можуть бути узагальнені оцінками за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу темпів зростання коштів підприємства, обсягів його виробничої діяльності та прибутку.
Важливою аналітичною процедурою є вертикальний аналіз, тоб-то подання балансу у вигляді відносних показників. Останнє дозво-ляє простежити за питомою вагою кожної статті балансу, його загальним підсумком. Обов'язковий елемент аналізу — динамічні ряди величин, за допомогою яких можна прогнозувати структурні зміни у складі активів та джерел їх покриття.
Крім того, відносні показники дозволяють проводити міжгоспо-дарські порівняння підприємств, згладжувати негативні впливи інфля-ційних процесів.
Горизонтальний аналіз балансу полягає у побудуванні однієї чи кількох таблиць, в яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Як правило, досліджу-ють базисні темпи зростання за ряд років, що дозволяє не тільки аналізувати зміни окремих балансових статей, а й прогнозувати їх значення.
Горизонтальний та вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому не рідко будують таблиці, які характеризують і струк-туру звітної бухгалтерської форми, і динаміку окремих її показників.
Велике значення аналізу бухгалтерської звітності надається в умовах ринкової економіки.
Методика такого аналізу зводиться до виконання обов'язкових процедур:
ознайомлення зі звітом;
ознайомлення з основними обліковими принципами та мето-дами, що використовуються на підприємстві;
нормативна база визначення фінансового стану підприємств. Основні документи, які регламентують визначення фінансового стану підприємства:
Рекомендації щодо оцінки банками кредитоспроможності та фінансової стабільності позичальника, видані Національним бан-ком України від 02.06.94 р. № 23011/79.
Лист НБУ від 02.12.96 р. № 10-206/3099 "Про Положення "Про порядок зовнішнього аудиту юридичних осіб — акціонерів (учас-ників) комерційних банків у процесі перевірки правильності форму-вання статутних фондів комерційних банків".
Положення "Про порядок проведення зовнішнього аудиту юри-дичних осіб — акціонерів (учасників) комерційних банків у процесі перевірки правильності формування статутних фондів комерційних банків", затверджене постановою Правління НБУ від 21.11.96 р. № 301.
Методичні рекомендації щодо аналізу фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій. Державна податкова адмініст-рація України. Головне управління економічного аналізу від 27.01.98 р. № 20-217.
Закон України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні”. //В редакції закону N 1829-III від 22.06.2000, ВВР, 2000, N 46, ст.391
Наказ Мінфіну „Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку та Інструкції про його застосування” N 291 від 30.11.99
Норматив N 3 “Мета та загальні принципи аудиту фінансової звітності”.// Затверджено рішенням Аудиторської палати України від 18 грудня 1998 р. N 73
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 березня 1999 р. N 87 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 21 червня 1999 р. N 391/3684 "ЗАГАЛЬНІ ВИМОГИ ДО ФІНАНСОВОЇ ЗВІТНОСТІ"
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 "Баланс" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N87 від 31.03.99
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 4 "Звіт про рух грошових коштів" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 5 "Звіт про власний капітал" Затверджено Наказом Міністерства фінансів України N 87 від 31.03.99
тощо.
2. Методологічні підходи та система показників для оцінки ефективності діяльності корпорації
2.1 Методологія аналізу показників фінансової звітності підприємства
Аналіз фінансової звітності – це процес вивчення (дослідження) показників стандартних форм бухгалтерської звітності з метою оцінки минулого і поточного фінансового стану підприємства та можливих результатів його діяльності в майбутніх періодах.
Основні фінансові звіти, які використовуються при аналізі, це:
“Баланс підприємства” – ф. №1
“Звіт про фінансові результати” – ф. №2
“Звіт про рух грошових коштів” – ф. №3
“Звіт про власний капітал” – ф. №4
Особливого значення доречно надавати аналізу даних балансу. Процес аналізу може бути розбитий на три етапи: “читання” балансу (вивчення цифрових даних, які досліджуються на відповідність певним критеріям), аналіз внутрішньобалансових зв’язків, аналіз даних балансу в поєднанні з іншими показниками бухгалтерської звітності [Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2000. ,465].
Загальними ознаками задовільного балансу є:
збільшення валюти балансу порівняно з попереднім звітним періодом. При цьому слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Добре, якщо це відбулося за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його частини, водночас збільшення лише зобов’язань є негативним фактором. Відповідно зменшення валюти балансу сигналізує про згортання діяльності підприємства. Причини зменшення активів можуть бути різні. Тому необхідно проаналізувати, за якими саме статтями спостерігається зменшення;
темпи приросту оборотних активів вищі ніж темпи приросту необоротних, що свідчить про ріст ділової активності підприємства та, як правило, про задовільні показники фондовіддачі;
величина власного капіталу підприємства і темпи його росту перевищують відповідні показники позичкового капіталу;
питома вага дебіторської заборгованості та/або темпи її приросту більші ніж кредиторської. Ознакою незадовільної роботи підприємства є наявність простроченої дебіторської і кредиторської заборгованостей та зростання абсолютних величин цих показників порівняно з попереднім звітним періодом. Слід зазначити, що в балансі не передбачено окремих статей, які показували б саме прострочену заборгованість, тому при аналізі цих показників слід використовувати дані аналітичного обліку за кожним дебітором (кредитором);
частка власних засобів в оборотних активах повинна бути більшою 10 відсотків;
ліквідність балансу, тобто можливість покриття активами зобов’язань підприємства у визначені строки їх погашення. Ліквідності надається дуже важливе значення, адже, якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів а це відсуває усі інші показники діяльності на другий план.
Призначення Звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Відповідно, дані цього звіту можуть використовуватись для аналізу рівня,