Процентний ризик несе емітент, який випускає в обіг середньострокові і довгострокові цінні папери з фіксованим відсотком при поточному зниженні середньоринкового відсотку у порівнянні з фіксованим рівнем, тобто емітент міг би залучати кошти з ринку під нижчий відсоток.

Цей вид ризику при швидкому зростанні процентних ставок в умовах інфляції має значення і для короткострокових цінних паперів.

Галузевий ризик – ризик неправильного вибору галузі для вкладання капіталу, галузевих видів цінних паперів для інвестування у порівнянні з цінними паперами інших галузей при формуванні інвестиційного портфеля. Галузевий ризик є різновидністю портфельного ризику.

Ризик банкрутства являє собою небезпеку невірного вибору вкладення капіталу, повної витрати підприємцем власного капіталу та неспроможності його розрахуватися за взятими на себе зобов’язаннями.

У практичній діяльності реалізація вищеперлічених підвидів ризиків, що входять до інвестиційного виду ризиків, завжди призводять до фінансових втрат.

До підвидів ризиків, які можуть спричинити непрямі фінаносві втрати, відносяться інфляційний ризик, валютний і ризик ліквідності. Всі вони входять до ризиків купівельної спроможності.

Інфляційний ризик – це ризик того, що зі зростанням рівня інфляції отримувані грошові доходи обезцінюються з точки зору купівельної спроможності швидше, ніж зростають. За таких умов підприємець несе реальні збитки.

Валютний ризик полягає у небезпеці валютних втрат, які можуть бути результатом зміни курсу однієї іноземної валюти по відношенню до іншої, а також при проведенні зовнішньоекономічних, кредитних та інших валютних операцій.

Ризик ліквідності є ризиком з потенційно можливими втратами грошових коштів при реалізації цінних паперів чи інших товарів через зміни оцінки їхньої якості і споживчої вартості.

Усі підвиди ризиків, які входять до ризику купівельної спроможності, можуть призвести до непрямих фінансових витрат.

Особливе місце у категорії фінансових ризиків займає ризик країни, який у певній мірі можна ототожнювати з політичними ризиками. Проте будь-яка класифікація ризиків має дещо умовний і суб’єктивний характер. Вона залежить від мети і завдань, які необхідно розв’язати суб’єктові господарювання на тому чи іншому етапі. І залежно від значення господарських пріоритетів ризики у прцесі подальшої класифікації можуть змінюватися, доповнюватися, мінятися місцями.

3. Розробка цінової політики та її оптимізація на підприємстві.

Правильна методика визначення ціни, розумна цінова тактика, послідовна реалізація обумовленої цінової стратегії є необхідними компонентами успішньої діяльності кожного підприємства в умовах ринку.

Ціна – це грошова сума, що правиться за товар.

Під ціновою політикою розуміють визначення рівня цін і можливих варіантів їхніх змін залежно від цілей і завдань, які вирішує підприємство в короткостроковому плані й у перспективі. Розробка цінової політики є однією із головних функцій маркетиингу, тому в рамках загальної цінової політики рішення по цінах пов’язують із цільовим ринком підприємства, структурою маркетингу.

У сучасних умовах розповсюдженим методом розробки загальної цінової політики є багатоетапний підхід до встановлення цін. Метод включає шість етапів, кожний із яких накладає обмеження на наступний етап:

Крім цього необхідно визначити, що є трио сновних підходи до ціноутворення, кожний із яких може бути вибраний підприємством – це ціноутворення на підставі:

Стратегія ціноутворення починається з визначення цілей і закінчується адаптивним або коригуючим механізмом. Важливо, щоб рішення в цій галузі пов’язувалося із загальною програмою маркетингу підприємства. Будуючи ту чи іншу цінову політику на ринку, підприємство має враховувати та визначати дійсне значення попиту та пропозиції, яке існує зараз на даному ринку. Це дає змогу визначити ціну рівноваги, тобто реальну ринкову ціну за умов, коли попит дорівнює пропозиції.

Встановлення ціни товару в умовах ринку є складним багатоетапним процесом, який потребує аналізу більшості ціноутворюючих чинників. Визначимо основні етапи, пов’язані з розробкою цінової політики підприємства в кожній стратегічній зоні господарювання і в кінцевому результаті з вибором рівня продажних цін.

Основні етапи:

Після визначення типу ринку, етапу життєвого циклу товару та цілей підприємства на даному етапі необхідно вибрати найвигіднішу цінову політику. Після цього необхідно перейти до комплексного аналізу чинників, які впливають на рівень продажної ціни товару. Всі ціноутворюючі чинники можна розподілити на 5 великих груп:

Таким чином, визначення ціни товару в умовах ринку є складним багатофакторним процесом. Неможливо вести розрахунки ціни, не враховуючи всі зміни у зовнішньому і внутрішньому середовищі функціонування підприємства, цінової конкуренції на ринку.

Цінова конкуренція характерна тим, що основою боротьби між конкурентами на ринку товарів є ціна. У такій боротьбі перемагає той, хто домагається нижчої, ніж ринкова ціна, вартості своєї продукції.

Список використаної літератури: