2
Порядок і наслідки визнання банкрутом суб’єкта підприємницької діяльності
ПЛАН
Вступ
З економічної точки зору банкрутство є неспроможністю
продовження суб'єктом своєї підприємницької діяльності внаслідок її економічної нерентабельності, безприбутковості. Кормашенко Н.І. Особливості визнання суб’єкта підприємницької діяльності банкрутом. Право України. № 3, 1999 р. Суб’єкт підприємництва має стільки боргів перед кредиторами і зобов'язань перед бюджетом, що коли їх вимоги будуть пред'явлені у визначені для цього строки, то майна суб’єкта — активів у ліквідній формі — не вистачить для їх задоволення.
Юридичним аспект банкрутства полягає насамперед у тому,
що в суб'єкта є кредитори, тобто особи, що мають документовані майнові вимоги до нього як до боржника. Це майнові
правовідносини банкрутства, здійснення яких у встановленому законом порядку може призвести до ліквідації суб'єкта підприємництва.
Внаслідок порушення справи про банкрутство виникає
комплекс процесуальних правовідносин: провадження у
справі, визнання боржника банкрутом, оголошення про банкрутство, задоволення претензій кредиторів, припинення справи про банкрутство тощо. Сукупність таких процесуальних правовідносин може розглядатися як ліквідаційний правовий процес щодо суб'єкта підприємництва.
1. Суб’єкти банкрутства
Суб’єктами банкрутства закон визнає лише юридичних
осіб, причому осіб однієї категорії — суб’єктів підприємництва, неспроможних своєчасно виконати свої зобов'язання перед кредиторами або перед бюджетом. див. Ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.Таким чином, мова йде насамперед про підприємства всіх форм власності і видів, визначених статтею 2 Закону "Про підприємства в
Україні", а також про господарські об'єднання, якщо вони здійснюють підприємницьку діяльність. Зазначені суб'єкти пойменовані законодавством боржниками або банкрутами.
Боржником відповідний суб'єкт вважається на всіх стадіях
провадження у справі про банкрутство, банкрутом — після
того, як Господарський суд прийме постанову про визнання
боржника банкрутом.
З іншого боку, у відносинах банкрутства виступають кредитори. Це можуть бути як громадяни, так і юридичні особи, що мають підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника. До кола кредиторів не входять ті суб'єкти, майнові вимоги яких повністю забезпечені заставою.
2. Підстави для застосування банкрутства
Підставою для застосування банкрутства до суб'єкта
підприємництва є економічний фактор, який можна визначити як неспроможність суб'єкта як юридичної особи задовольнити своєчасно пред'явлені до нього майнові вимоги кредиторів і виконати зобов'язання
перед бюджетом. Фактичною підставою для порушення справи про банкрутство може бути лише письмова заява до Господарського суду, яка називається “заява про порушення справи про банкрутство юридичної особи”. Роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Закону України “Про банкрутство”” № 02-5/444 від 18.11.97.
З такою заявою до Господарського суду може звернутися будь-хто з кредиторів — громадянин чи юридична особа, яка має підтверджені належними документами майнові вимоги до боржника, або кілька кредиторів. Як уже зазначалося, такого права не мають ті кредитори, майнові вимоги яких забезпечені заставою.
Кредитор може звернутися із заявою про порушення справи
про банкрутство юридичної особи лише у тому разі, якщо
остання неспроможна задовольнити визнані нею претензійні
вимоги (або сплатити борги за виконавчими документами)
протягом одного місяця.
Із заявою про порушення справи про банкрутство до Господарського суду може звернутися боржник із власної ініціативи. Боржник реалізує таке право у разі його фінансової неспроможності або загрози такої неспроможності. Боржник додає до заяви список своїх кредиторів і боржників, бухгалтерський баланс, іншу інформацію про його фінансове і майнове становище. Господарське право України. Підручник. К., 2000 р.
Заявники можуть відкликати свої заяви на будь-якій стадії
провадження, але до прийняття Господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом. Якщо заявником є боржник, він має право відкликати свою заяву лише за згодою кредиторів.
3. Провадження у справах про банкрутство
Провадження по цій категорії справ здійснюють органи правосуддя в господарських відносинах – господарські суди.
Провадження у справах про банкрутство має кілька стадій:
Порушення провадження у справі;
Попереднє засідання арбітражного суду;
Виявлення кредиторів і санаторів;
Утворення зборів і комітету кредиторів;
Прийняття рішення про санацію;
Визнання боржника банкрутом і оголошення про його банкрутство;
Припинення справи про банкрутство.
а) Подача заяви у справах про банкрутство
Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.
Право на звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.
Справа про банкрутство порушується господарським судом, якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.
Заява про порушення справи про банкрутство подається боржником або кредитором у письмовій формі, підписується керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої визначені законодавством або установчими документами), громадянином - суб’єктом підприємницької діяльності (його представником) і повинна містити:
найменування господарського суду, до якого подається заява;
найменування (прізвище, ім’я та по батькові) боржника, його поштову адресу;
найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві зазначаються прізвище, ім’я та по батькові, а також місце його проживання;
номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і зборів (обов’язкових платежів);
виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів розрахункового документа про списання коштів з банківського або кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття банківською установою боржника до виконання;
перелік документів, що додаються до заяви.
Також заява боржника
