Податки — це обов'язкові платежі фізичних та юридичних осіб до центрального і місцевого бюджетів, здійснювані у порядку і на умовах, що визначаються законодавчими актами тієї чи іншої країни.

Найповніше сутність податків характеризують виконувані ними функції — фіскальна і регулююча.

В усіх державах на різних етапах їхнього історичного розвитку податки виконували передусім фіскальну функцію, тобто забезпе-чували централізацію певної частини ВНП в державному бюджеті з метою фінансування державних витрат.

Протягом останніх двох десятиліть значного розвитку набула регулююча функція податків. Сутність її полягає у впливі податків на різні аспекти діяльності платників їх. Ця функція заснована на тому, що, вилучаючи за допомогою податків певну частку доходів економічних суб'єктів, можна стимулювати або стримувати їх діяль-ність у відповідних напрямах, а отже, регулювати соціально-еконо-мічні процеси в країні. Використання регулюючої функції податків здійснюється через податкову політику.

У завершеному вигляді податки існують на досить високому рівні розвитку суспільства під впливом розвитку правових, демократич-них засад державного устрою, становлення цивілізованих відносин між державою та економічними суб'єктами, що передбачають під-порядкування останніх встановленим законам та нормам грома-дянської поведінки, з одного боку, та відповідальність держави пе-ред економічними суб'єктами — з іншого.

У сучасних умовах однією з найважливіших складових процесу відтворен-ня є державне регулювання економіки. Залежно від наявної ситуації державне регулювання вирішує питання про стимулювання економічного зростання, коригування зайнятості, здійснення структурних змін в економіці, підтримку зовнішньоекономічної рівноваги тощо. При цьому використовуються різні вартісні важелі й інструменти, зокрема податкова політика.

Податкова політика — це сукупність заходів держави щодо впровадження системи податків і конкретних форм та методів їх справляння, що відповідають конкретним історичним умовам і враховують традиції й менталітет нації. Саме податкова політика визначає характер і мету податкової системи, яка передусім має забезпечити необхідними ресурсами фінансування видатків держави. Крім того, шляхом зміни податкових ставок, інших елементів подат-кових баз, надання або скорочення податкових пільг держава має можливість регулювати економічну поведінку суб'єктів господарювання, стримуючи або стимулюючи їх ділову активність. Тому врахування вимог податкової політи-ки обов'язкове при формуванні системи податків.

Особливість розбудови податкової системи в Україні полягає в тому, що вона відбувається не еволюційним шляхом, як у більшості країн із традицій-но ринковою економікою, а в процесі революційного зламу централізованої системи планового перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Податковий тиск на основного суб'єкта оподаткування — підприємця, відродження якого щойно починалося, виявився таким надмірним, що став одним із чинників подальшого загострення економічної кризи.

Список використаної літератури

Башнянин Г.І. Політична економія. – К., 2000. – 528 с.

Мочерний С.В. Основи економічних знань. – К., 2001. – 312 с.

Мочерний С.В. Основи економічної теорії. – К., 2001. – 472 с.

Основи економічної теорії: політ економічний аспект.. / Зав ред. Г.Н. Климка, В.П. Несторенка. – К., 1997. – 743 с.

Основи економічної теорії: У 2-х книгах. / Зав ред. Ю.В. Ніколенко. – К., 1998. – 272 с.

Чечевицына Л.Н. Микроэкономика. – Ростов н/Д, 2000. – 384 с.