Самоусвідомлення особистості як власника відбувається в Україні досить повільно. Для цього недостатньо отримати у розпо-рядження кілька акцій підприємства. Наприклад, наведемо такий факт з розвинутої ринкової економіки: дивіденди у структурі серед-нього доходу американської сім'ї становлять лише близько 2,5% Вергелес Т. Приватизаційний процес в Україні: розвиток, проблеми і пер-спективи // Економічні реформи сьогодні. Спец. вип. - 1998. www.ucipr.kiev.ua..

В Україні триває інтенсивний процес формування прошарку власників акцій, нерухомості та земельних паїв: сьогодні таких осіб налічується майже 15 млн. Україна: поступ у XXI століття. Стратегія економічної та соціальної політики на 2000-2004 рр. Послання Президента України до Верховної Ради України // Урядовий кур'єр. -2000. -№16. - С. 5-12

Одна з основних проблем сертифікатної приватизації в Україні - те, що вона не принесла державним підприємствам коштів і нових технологій. Більшість ефективних підприємств було або "прихватизовано", або перетворено на закриті акціонерні товариства.

Для залучення стратегічного інвестора в державні підприємства (з надмірними штатами, значними боргами і застарілими фондами) їх необхідно реструктурувати. У зарубіжних країнах приватизації передує проведення певних доприватизаційних заходів з метою на-дання стратегічним підприємствам товарного вигляду.

Ще на початку приватизації в Україні один з економістів цілком слушно наголошував, що "...сьогодні потрібно жорстко заявляти про примусову реструктуризацію підприємств державного сектора. Не про рекомендовану, а саме про примусову. І цю примусовість я бачу в забороні здійснення планів приватизації без попередньої рес-труктуризації, фінансового оздоровлення, здійснення бізнес-планів, які б підвищили фінансову стійкість підприємств". Куклин В. М., Куклин С. М. Парадоксы Украинских реформ (мотивы и события). - Харьков, Львов: НВФ «Грам», 1997.с. 32

Стимулювання розвитку фондового ринку як механізму розпо-ділу та перерозподілу капіталу, є однією з умов формування ринко-вих відносин. Хоча продаж активів набув значної популярності, та метод приватизації через акціювання обрала беззаперечна більшість держав, що проводили роздержавлення майна.

Із розвитком фондового ринку внаслідок перерозподілу капіта-лу стає можливим перехід акцій у власність осіб, які найбільше за-цікавлені в ефективній роботі підприємства.

В Україні бурхливий розвиток фондового ринку відбувався наприкінці 1996 - на початку 1997 р. Тичина С. Приватизація і виникнення класу власників в Україні // Еконо-мічні реформи сьогодні. Спец. вип. - 1998, www.ucipr.kiev.ua

У цей час формувалась правова база функціонування ринку, вимальовувались його сегменти і розвивався організований позабіржовий ринок. Сьогодні для нор-мального функціонування фондового ринку потрібно усунути певні бар'єри, такі як закритість емітентів і все ще низька ліквідність українських цінних паперів, погана інформованість про можливості, які відкриває цей ринок для своїх учасників.

Безперечно, перелічених завдань ще не досягнуто. Україна задекларувала наміри їх досягти, і попереду важка та кропітка робота з їхньої реалізації.

Для регулювання процесу приватизації в Україні упродовж 1992-2002 рр. було ухвалено низку нормативних документів. За дес'ять років Фонд державного майна розробив а Верховна Рада України ухвалила вісім Державних програм приватизації.

Згідно із Законом України "Про приватизацію державного май-на" від 4 березня 1992 р., до об'єктів державної власності, що підля-гають приватизації, належать: майно підприємств; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти; акції (частки, паї), що належать державі у майні господарсь-ких товариств та інших об'єднань.

Приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержав-не значення, а також скарбничі підприємства.

У 2000 р. до законодавства, що регулює процеси приватизації внесено значну кількість змін. Поштовхом до позитивної динаміки приватизаційного законодавства став прийнятий 29 грудня 1999 р. Указ Президента "Про невідкладні заходи щодо прискорення прива-тизації майна в Україні". Приватизація та фондовий ринок // Перспективні дослідження. Нове еко-номічне законодавство. - 2000. -№ 14., С.53 Цим Указом передбачено суттє-ве пожвавлення темпів приватизації і, отже, продемонстровано по-зицію влади щодо економічних процесів у державі. Логічним про-довженням реформ було ухвалення 18 травня 2000 р. Закону Украї-ни "Про Державну програму приватизації". Програма, розрахована на 2000-2002 рр., запроваджує жорстке правило: державне майно можна продавати тільки за гроші.

Зазначений Указ Президента пріоритетним завданням щодо приватизації майна у 2000-2002 рр. визначає забезпечення у процесі приватизації мінімального розпорошення акцій підприємств, які мають стратегічне значення для національної економіки, та продаж акцій таких підприємств промисловим інвесторам у єдиному пакеті.

Законом України "Про Державну програму приватизації на 2000-2002 рр." затверджено основні цілі, пріоритети, завдання та способи приватизації державного майна.

Станом на 1 січня 2002 р. в Україні приватизовано більше 73360 під-приємств.Тенденції української економіки, Українсько-Європейський консультативнний центр з питань законодавства. - 2000. - № 09-12. www.ucipr.kiev.ua. На значній кількості з них після зміни власників від-бувається реструктуризація, що супроводжується скороченням кіль-кості працівників та спадом виробництва. Однак позитивним при-кладом може бути Київський пивоварний завод "Оболонь". У післяприватизаційному періоді ЗАТ "Оболонь" жодного разу не допус-тило зниження обсягу виробництва. Навпаки, випуск продукції постійно нарощують: порівняно з першими роками він збільшився у 7,9 рази, а сплата до бюджету та позабюджетних фондів - в 11 разів. Домогтися таких результатів дали змогу, по-перше, сучасна іде-ологія керівництва підприємством, його потужною виробничою базою; по-друге, розуміння вимог ринкової економіки, фаховий маркетинг; по-третє, постійні пошуки шляхів зміцнення здобутих пози-цій. Ларіонова Л. За ефективного власника // Фінанси України. - 2002. - №2. -С. 154

Особливої уваги в аналізі питань трансформації відносин власності займає питання реформування відносин власності в аграрній