підприємства, що спонукає підприємців відповідально ставитися до виконання своїх обов'язків. З іншого боку, ліквідуються умови, які породжують безгосподарність. Контроль у цьому випадку покликаний виявляти подібні явища і сприяти їх ліквідації, реалізуючи при цьому профілактичну функцію.
Інформаційна функція полягає в тому, що одержана під час контролю інформація є підставою для прийняття відповідних рішень і проведення коригуючих дій, завдяки яким забезпечується нормальне функціонування об'єкта, що перевіряється.
У процесі контролю виявляють не тільки недоліки, а й позитивні сторони діяльності. Останні як передовий досвід можуть стати надбанням інших суб'єктів господарювання, завдяки чому реалізується мобілізуюча функція контролю.
Крім того, функціями контролю є перевірка:—
виконання Законів України, Указів Президента, постанов Верховної Ради, Кабінету Міністрів та інших нормативно-правових актів, які регулюють відносини державної власності, господарські, фінансові і податкові відносини;—
повноти й своєчасності надходження доходів у бюджет, цільового й економного використання коштів державного бюджету та позабюджетних фондів;—
законності й ефективності використання матеріальних, трудових і фінансових ресурсів суб'єктами підприємницької діяльності та підприємствами, що перебувають на державному забезпеченні;—
дотримання розмірів встановлених штатів, ставок і фонду заробітної плати;—
касової дисципліни та законності операцій за рахунками у банку;—
забезпечення повноти оприбуткування та законності витрачання товарно-матеріальних цінностей;—
правильності ведення бухгалтерського обліку та достовірності фінансової звітності;—
використання обчислювальної (комп'ютерної) техніки з метою підвищення контрольних функцій бухгалтерського обліку в справі забезпечення ефективного використання суспільної власності та усунення умов, що породжують перекручення звітних показників та безгосподарність.
Функції контролю в суспільстві з ринковою економікою полягають у сприянні діяльності суб'єктів господарювання різних форм власності за допомогою економічних важелів і стимулів (кредитування, інвестування, оподаткування тощо). Фінансово-господарський контроль допомагає державі здійснювати безперервне спостереження і перевірку роботи на об'єкті управління, встановлювати причини порушення законодавства, слідкувати за правильністю розподілу й споживання суспільного продукту і використання фінансових ресурсів. Функції фінансово-господарського контролю обумовлюються дією основного економічного закону суспільства і його інтересами. Контроль є функцією управління суспільними процесами. Це стосується насамперед соціального управління, політичного керівництва, народної демократії, правової держави.
Відповідно до Закону України "Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні" від 26 січня 1993 p. при Міністерстві фінансів створено Головне контрольно-ревізійне управління. В Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі створені контрольно-ревізійні управління, у районах, містах і районах у містах — контрольно-ревізійні відділи.
Основна функція державної контрольно-ревізійної служби — здійснення контролю за витрачанням коштів і матеріальних цінностей, їх збереженням, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах, відомствах, державних комітетах, бюджетних установах, а також на підприємствах, утримуваних за рахунок бюджетів усіх рівнів та державних валютних фондів.
Державна контрольно-ревізійна служба має централізовану організаційну структуру. Головне контрольно-ревізійне управління України очолює заступник міністра фінансів України. Керівники регіональних контрольно-ревізійних управлінь і підрозділів призначаються вищими керівниками.
Важливою функцією вищестоящих органів контрольно-ревізійної служби України є складання нормативно-методичних документів з питань організації і порядку проведення контрольно-ревізійної роботи, узагальнення передового досвіду.
2. Ревізія операцій з іншими необоротними активами
Складовою класу 1 є необоротні активи, що мають матеріальну форму і не ввійшли до переліку основних засобів. У Плані рахунків для їх обліку призначено рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи", який, своєю чергою, також поділяється на 9 субрахунків.
На субрахунку 111 "Музейні цінності, експонати зоопарків, виставок" обліковуються: музейні цінності (незалежно від вартості), крім предметів мистецтва та природознавства, старовини і народного побуту та експонатів наукового, історичного і технічного значення, які обліковуються у порядку, встановленому для обліку цих цінностей у державних музеях; експонати тваринного світу в зоопарках та інших аналогічних установах незалежно від їх вартості. Зазначена група матеріальних цінностей, відповідно до старого Плану рахунків, включена до складу інших основних засобів - субрахунок 019.
Субрахунок 112 "Бібліотечні фонди" призначений для обліку бібліотечних фондів, які складаються з наукової, художньої i навчальної літератури, спеціальних видів літератури та інших видань. Він ідентичний однойменному субрахунку 018 чинного до 2000 року Плану рахунків.
Наступний субрахунок - 113 "Малоцінні необоротні матеріальні активи" включає в себе групу різнорідних матеріальних цінностей, половина з яких ніколи не входила до складу основних засобів. Серед них:
- знаряддя лову (трали, неводи, сіті тощо);
- бензомоторні пилки, сучкорізи, троси для сплаву;
- спеціальні інструменти та спеціальні пристрої (для серійного і масового виробництва певних виробів або для виготовлення індивідуальних замовлень);
- предмети виробничого призначення вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) - робочі столи, верстаки, кафедри, парти тощо; обладнання, що сприяє охороні праці; предмети технічного призначення, які не можуть бути віднесені до робочих машин (світлокопіювальні рами тощо);
- предмети, призначені для видачі напрокат;
- господарський інвентар вартістю до 500 грн за одиницю (комплект) - предмети конторського та господарського облаштування, конторське обладнання, переносні бар'єри, вішалки, гардероби, шафи різні, дивани, столи, крісла, шафи та ящики вогнетривкі, друкарські машини, гектографи, шапірографи та інші ручні розмножувальні та нумерувальні апарати, переносні юрти, палатки (крім кисневих), ліжка (крім ліжок зі спеціальним обладнанням), килими, портьєри, столовий, кухонний та інший господарський інвентар, а також предмети протипожежного призначення - гідропульти, стендери, драбини ручні тощо;
- інші малоцінні необоротні предмети, термін експлуатації яких більше одного року, а вартість за одиницю не перевищує 500 грн - телефони, обчислювальна техніка, пральні та швейні машини, холодильники тощо.
Малоцінні й швидкозношувані предмети (МШП) за новим Планом рахунків належать до класу 2