З прийняттям Закону «Про внесення змін у Закон України "Про оподаткування прибутку підприємств"» з другого півріччя 1997 p. відбулися істотні зміни в оподаткуванні прибутку щодо:—

визначення об'єкта оподаткування;—

встановлення податкового періоду (термінів сплати податку);—

визначення ставок податку для окремих категорій платників;—

надання податкових пільг;—

оподаткування дивідендів.

Платниками податку на прибуток є резиденти та нерезиденти. З числа резидентів платниками податку є суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи й організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку на території України і за її межами. З числа нерезидентів платниками податку є фізичні особи, а також юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи, джерелом походження котрих є Україна (крім установ і організацій, що мають дипломатичний статус).

Принципово новим в ухваленому Законі є також визначення об'єкта оподаткування.

Обчислення оподатковуваного прибутку здійснюється виключенням із суми скоригованого валового доходу валових витрат платника податку, а також нарахованих амортизаційних відрахувань.

Валовий дохід — це загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, так і за її межами.

Визначаючи валовий дохід, ураховують:—

загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), а також від продажу цінних паперів, крім операцій з їх первинного випуску (розміщення) та кінцевого погашення;—

доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій, пов'язаних із наданням фінансових послуг, від торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами;—

доходи від спільної діяльності у вигляді дивідендів, отриманих від нерезидентів, відсотків, роялті, володіння борговими вимогами, від здійснення операцій лізингу (оренди);—

доходи, не враховані під час обчислення валового доходу у попередніх періодах і виявлені у звітному періоді;—

доходи з інших джерел і від позареалізаційних операцій;—

суму перевищення виручки від продажу над балансову вартість окремих об'єктів основних фондів групи першої та нематеріальних активів.

Отже, визначення валового доходу для оподаткування значно відрізняється від класичного (різниця між виручкою від реалізації і матеріальними, а також прирівняними до них витратами). У валовий дохід запропоновано включити загальні доходи від реалізації товарів (робіт, послуг), тобто виручку від реалізації.

До складу валового доходу, а отже, і скоригованого валового доходу, не включаються:—

суми акцизного збору та податку на додану вартість;—

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна платника податку;—

суми коштів або вартість майна, отримані платником податку з рішення суду як компенсація його витрат або збитків;—

суми надмірно сплачених податків, зборів, що повертаються платнику податку з бюджету, якщо вони не були включені до складу валових витрат;—

суми коштів або вартість майна, що надходять у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права;—

суми одержаного платником податку емісійного доходу;—

номінальна вартість узятих на облік, але неоплачених цінних паперів, які засвідчують відносини позики, а також платіжних документів, виданих боржником на ім'я платника податку як (підтвердження заборгованості боржника);—

доходи від спільної діяльності на території України без створення юридичної особи, дивіденди, отримані від інших платників податку, що оподатковувалися за їхньої виплати;—

кошти або майно, які повертаються власнику корпоративних прав, емітованих юридичною особою, після повної її ліквідації, або після закінчення договору про спільну діяльність;—

кошти або майно, що надходять у вигляді міжнародної технічної допомоги, яка надається іншими державами;—

кошти, що надаються платнику податку з Державного інноваційного фонду на поворотній основі;—

вартість основних фондів, безоплатно отриманих платником податку з метою здійснення їх експлуатації в передбаченому законодавством порядку.

Слід звернути увагу, що збільшення валового доходу враховується в тому податковому періоді, протягом якого сталася перша із подій:—

зарахування коштів покупця або замовника на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають реалізації (коли реалізація відбувається за готівку — дата її оприходування в касі платника податку);—

відвантаження товарів чи фактичне виконання робіт (надання послуг) платником податку.

За товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення валового доходу вважають дату:—

відвантаження товарів, а для робіт (послуг) — дату фактичного надання послуг платником податку;—

оприходування товарів, а для робіт (послуг) — дату оформлення документа, що засвідчує факт отримання результатів робіт (послуг) платником податку.

Для визначення сум оподаткованого прибутку важливе значення має обчислення валових витрат.

До складу валових витрат слід включати:

1.Суми будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) для їх наступного використання у власній господарській діяльності.

Збільшення вказаних витрат ураховується в тому податковому періоді, протягом якого відбувалася перша із подій:—

списання коштів з банківських розрахунків на оплату товарів;—

оприбуткування товарів чи фактичне отримання результатів виконання робіт (наданих послуг).

За товарообмінних (бартерних) операцій датою збільшення валових витрат є дата здійснення завершальної (балансуючої) операції, що відбувається після першої операції.

2. Суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг), охороною праці.

Витрати на оплату праці включають витрати (у грошовій або натуральній формі) на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших видів заохочень працівників підприємств, виходячи з тарифних ставок, а також винагород і виплат за виконання робіт (послуг) згідно з договорами цивільно-правового характеру.

До складу валових витрат відносять також будь-які витрати на виплату або нарахування відсотків за борговими