3. Витрати на поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію, технічне переоснащення та інші види поліпшення і основних фондів, у сумі, що не перевищує 5 % сукупної балансової вартості груп основних фондів на початок звітного року.

4. Суми внесених (нарахованих) податків, зборів (загальнодержавних і місцевих), установлених Законом України «Про систему Оподаткування», за винятком: податку на прибуток, податку на нерухомість, податку на дивіденди, податків на доходи нерезидентів, податків на доходи від грального бізнесу.

До складу валових витрат відносять суми зборів на обов'язкове державне пенсійне страхування та на інші види загальнообов'язкового соціального страхування фізичних осіб, які перебувають у трудових відносинах з платниками податку.

5. Суму перевищення балансової вартості запасів покупних товарів (крім активів, що підлягають амортизації, цінних паперів і та деривативів), матеріалів, сировини, комплектувальних виробів та напівфабрикатів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції на початок звітного кварталу над їхню балансову вартість на кінець того самого звітного кварталу. Якщо балансова вартість указаних запасів на кінець звітного кварталу перевищує їхню балансову вартість на початок того самого звітного кварталу, різниця вираховується з суми валових витрат платника податку у звітному кварталі.

6. Сума перевищення балансової вартості над виручку від продажу окремих об'єктів основних фондів групи першої та нематеріальних активів.

7. Суми коштів або вартість майна, добровільно переказаних (переданих) до Державного бюджету України або бюджетів територіальних громад чи до неприбуткових організацій (у розмірі фактичних витрат, але не більше 4 % оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

8. Суми коштів, переказаних підприємствами всеукраїнських s об'єднань осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, коли на цих підприємствах як на основному місці роботи працює не менше 75 % таких осіб, згаданим об'єднанням для проведення благодійної діяльності (не більше 10 % оподаткованого прибутку попереднього звітного періоду).

9. Суми коштів, унесених у страхові резерви (в порядку, передбаченому Законом «Про оподаткування прибутку підприємств»),

10. Суми витрат, не включених до складу валових витрат минулих звітних податкових періодів у зв'язку з утратою або псуванням документів чи з допущенням помилок у розрахунках податкового зобов'язання, виявлених у звітному податковому періоді.

11. Суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат, коли відповідні дії зі стягнення таких боргів не дали позитивного результату, а також суми заборгованості, щодо яких минув строк позовної давності.

До складу валових витрат дозволяється включати і такі витрати платників податку на прибуток (витрати подвійного призначення):—

на гарантійний ремонт (обслуговування) реалізованих товарів;—

на винахідництво та раціоналізацію господарських процесів;—

на придбання літератури для інформаційного забезпечення основної діяльності, передплату спеціалізованих періодичних видань, оплату аудиту;—

на проведення передпродажних і рекламних заходів стосовно товарів (робіт, послуг), що їх продає платник податку;—

на утримання та експлуатацію фондів природоохоронного призначення;—

на страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції, кредитних і комерційних ризиків, майна платника податку; страхування громадянської відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що входять до складу основних фондів, можливих екологічних і ядерних ризиків;—

на придбання ліцензій та інших спеціальних дозволів, які видають державні органи на відповідні види діяльності;—

на забезпечення найманих робітників спеціальним одягом, взуттям тощо;—

на відрядження фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах із платником податку;—

на експлуатацію об'єктів соціальної інфраструктури, що перебували на балансі підприємства та утримувалися за рахунок платника податку до прийняття Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» (окрім капітальних витрат, що підлягають амортизації").

Не дозволяється включати до складу валових витрат платника податку такі витрати:—

не пов'язані з веденням господарської діяльності;—

на придбання торгових патентів;—

сплату штрафів та неустойок;—

на утримання органів управління об'єднань платників податку, включаючи утримання холдингових компаній;—

на виплату емісійного доходу на користь емітента корпоративних прав;—

на виплату дивідендів;—

суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, нижчими, за звичайні.

Ставки оподаткування прибутку. Основну ставку податку встановлено в розмірі 30 % до об'єкта оподаткування. Крім того, передбачено й інші ставки оподаткування.

Так, дохід нерезидентів від фрахту у зв'язку зі здійсненням міжнародних перевезень оподатковується за ставкою 6 %.

Прибуток від продажу інноваційного продукту, заявленого і зареєстрованого в інноваційних центрах, оподатковується в розмірі 50 % від чинної ставки протягом перших трьох років після державної реєстрації продукції як інноваційної.

За оподаткування страхової діяльності застосовуються такі ставки:—

3 % валового доходу (крім доходу від страхування й перестрахування життя);—

6 % валового доходу за дострокового розторгнення договору про страхування життя.

У проекті податкового кодексу передбачено базову ставку оподаткування прибутку знизити до 25 відсотків.

Термін сплати податку на прибуток. Визначений у законі квартальний податковий період оподаткування прибутку справляє позитивний вплив на фінансовий стан підприємств — платників податку.

Платники податку подають до податкового органу за місцем реєстрації декларацію про прибуток підприємства протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу або 60 календарних днів після закінчення року. Декларація про оподатковуваний прибуток складається наростаючим підсумком з початку звітного фінансового року. Податок сплачується в бюджет не пізніше 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку подання декларації.

За підсумками першого і другого місяців кварталу всі платники податку, крім нерезидентів і виробників сільськогосподарської продукції, сплачують авансові платежі (відповідно до 20 числа другого і третього місяців кварталу).