Система пенсійного забезпечення населення і шляхи її реформування в Україні

Зміст

Вступ

Тема даної курсової роботи – „Система пенсійного забезпечення населення і шляхи її реформування в Україні”.

Мета написання курсової роботи полягає в дослідженні питань, пов’язаних з сучасним станом, проблемами та перспективами розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні.

Основними завданнями при написанні роботи стали:

підбір та аналіз нормативних та наукових джерел, присвячених проблемам умисних убивств;

узагальнення отриманих даних;

оформлення результатів дослідження у вигляді дійсної курсової роботи.

Актуальність обраної теми полягає в тому що сьогодні дуже болючим є питання забезпечення соціальних гарантій населенню. Сьогоднішня пенсійна система не в змозі забезпечити пенсіонерам гідне життя і тому потребує перегляду і реформування.

В роботі розкриті наступні питання:

Сутність пенсійного забезпечення населення;

Пенсійне забезпечення населення в Україні;

Проблеми та перспективи розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні;

тощо.

При написанні роботи автором були використані Закони України та інші нормативні документи, підручники, монографії, періодичні видання, аналітичні статті з питань пенсійного забезпечення населення та пенсійної реформи.

1. Сутність пенсійного забезпечення населення

1.1 Пенсійне забезпечення: поняття та історія виникнення

Безумовно, те, що римські імператори надавали своїм легіонерам у старості можливість безбідно існувати, можна зарахувати до фактів зародження пенсійної системи. Проте до кінця XIX століття максимум, до чого додумувалися правителі, - це система "годувань". Але це була не загальнодержавна програма піклування, а фактично вузькокланове забезпечення наприкінці життя особливо відданих осіб та людей, що проявили себе. Народженням загальнодержавної системи пенсійного забезпечення та соціального страхування прийнято вважати 1889 рік, коли Отто Бісмарком були прийняті "Закон про соціальне страхування робітників" і "Закон про пенсії по старості". Так уперше у світі було запроваджено солідарну систему обов'язкового пенсійного забезпечення.

Згодом ця система поширилася по всьому світу. Тому німецьку систему вважають прототипом солідарної системи пенсійного забезпечення. У США лише в 1935 році президент Франклін Рузвельт підписав "Закон про соціальне забезпечення". У СРСР пенсійну систему було запроваджено ще з перших років радянської влади, однак вона охоплювала лише вузькі верстви населення, і розмір пенсії був малим. Лише в 1956 році пенсії по старості поширили на всіх робітників і службовців, а в 1964 році - і на колгоспників, причому розмір пенсії став порівнянним із зарплатою.

Системи пенсійного забезпечення. Солідарна система пенсійного забезпечення діє за принципом солідарності поколінь, коли працівники (та/або їх роботодавці) виплачують частину зарплати на фінансування соціальних програм, що забезпечують дохід для пенсіонерів в обмін на обіцянку уряду щодо гарантованого доходу цим працівникам після виходу на пенсію. Таким чином працююче покоління фактично виплачує пенсію людям похилого віку. Ця система набула значного поширення в країнах Європи та американського континенту.

Нині через старіння націй більшість країн Європи зіткнулися з неможливістю подальшого пенсійного забезпечення за цією системою.

Водночас низка країн Південно-Східної Азії та Африки з самого початку запровадили капіталізовані системи державного пенсійного забезпечення.

Капіталізована (накопичувальна) пенсійна система грунтується на принципі накопичення працівником своїх пенсійних заощаджень протягом трудового періоду. Оскільки розмір пенсії кожного працюючого залежить від накопиченої ним суми внесків, то такій системі властива повна капіталізація, тобто кожен працівник наперед фінансує власну пенсію.

В останнє десятиріччя XX століття у світі все більшої популярності набрала комбінована система пенсійного забезпечення. Ця система передбачає формування пенсійних виплат на змішаній основі, тобто частину пенсії виплачує держава за солідарною системою, а частину - за рахунок пенсійних накопичень.

1.2 Системи пенсійного забезпечення деяких країн та України

Далі ми коротко розглянемо системи пенсійного забезпечення деяких країн світу. До наведеного нижче переліку ввійшли тільки ті країни, в яких система пенсійного забезпечення має низку цікавих особливостей.

В Японії система соціальних пенсій була запроваджена під час другої світової війни - в 1942 р. Однак фактично вона почала діяти лише з 1954 р. Тут було запроваджено схему виплати пенсій працівникам, що досягли 60-річного віку, зі спецфонду, що створюється за рахунок внесків працюючих та роботодавців і субсидується державою. Цей фонд існує переважно на поточні внески, і частка накопичень у ньому невелика.

У 1961 р. відрахування до фонду становили 3,5% місячного заробітку, а в 1996 р. вони досягли 16,5%. Однак працюючий фактично сплачує лише половину суми, другу половину покриває внесок від роботодавця. У 1994 р. парламент затвердив розроблений урядом закон про часткову та поступову зміну звичайного пенсійного забезпечення громадян по старості. Основні зміни були такими:

пенсійний вік до 2013 р. поступово підвищується з 60 до 65 років;

для осіб, які бажають піти на пенсію у віці 60-64 років, пенсія по старості встановлюється в половинному розмірі від звичайної; звичайна пенсія в повному обсязі починає виплачуватися їм після досягнення 65-річного віку;

пенсійні страхові внески не мають перевищувати в майбутньому 30% місячного заробітку;

надалі страхові пенсійні внески нараховуватимуться не із загального заробітку, а із суми, що залишилася після сплати податків;

передбачено підвищення розмірів внесків на 2,5% один раз на п'ять років.

Саме Японії ми зобов'язані появою терміна "Срібна революція", який означає збільшення пенсійного віку та старіння нації.

Японія має два основні види соціальних пенсій:

1) національна пенсія;

2) пенсійне страхування працевлаштованих.

Перший вид традиційно охоплює працівників сільського господарства, зайнятих самостійною працею, та деяких інших, які не підпадають під пенсійне страхування працевлаштованих. Другий - більшість робітників і службовців.

Крім цього є ще чотири види пенсій, що виплачуються специфічним групам зайнятих, наприклад державним службовцям.

У Малайзії ставка відрахувань становить 15% для роботодавця