загальна | для одиноких | загальна | для одиноких

1996 р. | 6810 тис. крб. | 3300 тис. крб. | 4800 тис. крб. | 48,46% | 70,48%

1997 р. | 70,9 грн. | 37 грн. | 48 грн. | 52,19% | 67,70%

1998 р. | 73,7 грн. | 37 грн. | 48 грн. | 50,20% | 65,13%

1999 p. | 90,7 грн. | 41 грн. | 53-50 грн. | 45,20% | 59,00%

2000 p. | 118,3 грн. | 46 грн. | 53-50 грн. | 41,33% | 45,22%

2001 р. | 248,16 грн. | 55 грн. | 59,87 грн. | 22,16% | 24,13%

2002 р. | 268,0 грн. | 86,9 грн. | 80,00 грн. | 32,43% | 29,85%

Вихід на пенсію означає втрату в середньому 2/3 доходу, оскільки середня пенсія складає приблизно третину до середньої заробітної плати.

Співвідношення між середньою пенсією, що призначається відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення" та середньою заробітною платою працівників, зайнятих в галузях економіки України
(з урахуванням працівників колективних сільськогосподарських підприємств), станом на січень 1971 - 2002 рр.

Період
(рік) | Одиниця виміру | Середня
заробітна плата | Середня**
пенсія | Співвідношення між середньою пенсією та середньою зарплатою

1971 | крб. | 106,97 | 30,42 | 28,44%

1980 | крб. | 155,1 | 51,36 | 33,11%

1990 | крб. | 244,3 | 85,23 | 34,89%

1991 | крб. | 479,7 | 173,2 | 36,11%

1992 | крб. | 1523,5 | 537,59 | 35,29%

1993* | крб. | 14204 | 9716 | 68,40%

1994 | крб. | 745523 | 336000 | 45,07%

1995 | грн. | 32,08 | 11,57 | 36,07%

1996 | грн. | 103,28 | 37,83 | 36,63%

1997 | грн. | 126,68 | 49,31 | 38,92%

1998 *** | грн. | 136,82 | 49,42 | 36,12%

1999 | грн. | 148,16 | 57,86 | 39,05%

2000 | грн. | 180,97 | 66,23 | 36,60%

2001 | грн. | 253,39 | 81,00 | 31,97%

2002 | грн. | 320,76 | 120,04 | 37,42%

Примітка:

1. - з 1992 року розмір відрахувань (внесків) до Пенсійного фонду складав 61%, з липня 1993 року - 37%, з 1997 року - 32%;

2. - * - умовна величина;

3. - ** - з урахуванням компенсаційних виплат і цільової допомоги;

4. - *** - за 1971, 1990-1991 роки зазначено річні показники;

5. - за 01.03.1998р. середня пенсія розрахункова.

Чи в змозі вирішити ці проблеми в рамках діючого Закону?

Діючий Закон України "Про пенсійне забезпечення" був прийнятий в 1991 році з урахуванням діючих на той час економічних, соціально-політичних умов і його норми були розраховані під тариф внесків на соціальне страхування 61 відсоток фонду оплати праці. Звичайно, такий розмір внесків діяв лише один квартал, оскільки був непосильним для економіки. Сьогодні розмір обов'язкових платежів до Пенсійного фонду суттєво зменшився і становить 32 відсотки фонду оплати праці.

Слід врахувати, що внаслідок сплеску народжуваності впродовж 60х-70х років та його критичного спаду впродовж 80х-90х, на фоні збільшення загальної тривалості життя та незначного збільшення народжуваності спостерігається дисбаланс чисельності населення пенсійного віку по відношенню до чисельності населення працездатного віку, який має тенденцію до поглиблення, починаючи з 2020-го року (див. Рис. 3.3, 3.4).

Рис. 3.3 Вікова пропорція населення України 1998 - 2050 роки (прогноз)

Рис. 3.4. Темпи старіння населення України 1959 - 2026 (прогноз)

Тому без прийняття нового законодавства ми не зможемо мати надійної фінансової бази пенсійної системи.

З цією метою опрацьовано законопроекти щодо запровадження загальнообов'язкового пенсійного страхування та додаткового пенсійного забезпечення.

Законопроект "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що був внесений Урядом, прийнято в першому читанні.
Сьогодні увагу зосереджено на доопрацюванні законопроекту "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме:

· визначенні можливої дати введення в дію Закону в частині запровадження першого рівня з урахуванням фінансових можливостей Пенсійного фонду;

· визначенні необхідних фінансових ресурсів для введення в дію закону;

· опрацюванні пропозицій у випадку наявності обмежених фінансових ресурсів Пенсійного фонду щодо:

а) етапів введення в дію закону;

б) надання дотації або кредитів;

· визначенні порядку фінансування пенсій працівників сільськогосподарських підприємств;

· визначенні порядку фінансування пенсій працівників підприємств із спрощеною системою оподаткування;

· опрацюванні пропозицій щодо підвищення ефективності системи персоніфікованого обліку внесків.

Висновки та пропозиції

В результаті проведеного дослідження автором були зроблені наступні висновки:

Пенсійне забезпечення в Україні є основною складовою державної системи соціального захисту населення. Реалізацію державної політики у сфері пенсійного забезпечення здійснює Міністерство праці та соціальної політики. Управління фінансами пенсійного забезпечення здійснює Пенсійний фонд України.

Система охоплює всіх непрацездатних громадян похилого віку, інвалідів, осіб, які втратили годувальника, виплати яким проводяться у формі пенсій, надбавок та підвищень до пенсій, компенсаційних виплат, додаткових пенсій.

Кошти на реалізацію Державної пенсійної програми формуються за рахунок надходжень від:

обов'язкових внесків підприємств, установ, організацій;

обов'язкових внесків громадян;

додаткових та спеціальних зборів (податків);

коштів Державного бюджету;

інших надходжень.

Поряд з цим формуються відповідні структури, які виконують функції додаткового добровільного матеріального забезпечення громадян похилого віку.

Діюча солідарна система пенсійного забезпечення (за якої нині працюючі зі своїх відрахувань забезпечують пенсію нинішнім пенсіонерам) не в змозі забезпечити гідну старість нашим співгромадянам. Тут є комплекс причин, щільно пов'язаних між собою: існування де-факто колосального сектору тіньової економіки, якому сприяє жорстка система оподаткування, великий відтік робочої сили в пошуках більш високого заробітку до розвинутих країн, доволі висока питома вага кількості пенсіонерів на рештки