Протягом другої половини 1995 року недержавний пенсійний фонд Оберіг (з головним офісом у Харкові і філією в Києві) припинив всі операції, і всі його кошти "просто зникли". Оберіг було засновано роком раніше. З усіх НПФ в Україні Оберіг обіцяв найвигідніші умови вкладання коштів (1900% доходу на внески). З ним уклала пенсійні угоди найбільша кількість громадян - приблизно 200 тисяч. Уряд України провів слухання і утворив комісію для вивчення ситуації з НПФ, зокрема з фондом Оберіг. Побоюючись зловживань у використанні пенсійних коштів і враховуючи, що чимало НПФ в Росії та Україні збанкрутували, 22 грудня 1995 року Верховна Рада прийняла Постанову №491/95-ВР про заборону недержавним небанківським установам залучати кошти громадян. При цьому їх зобов'язали повністю виконати зобов'язання за вже укладеними договорами.

Після виходу цієї постанови більшість організацій, що раніше укладали договори пенсійного страхування, припинили свою пенсійну діяльність, змінили вид діяльності або оголосили себе банкрутами. Ряд великих фондів і страхових компаній тимчасово припинили пенсійну діяльність, інші, такі як СПАС, Pension Mutual, Пенсійний Фонд Міжбанківського союзу, страхова компанія Оранта - припинили відкриття нових пенсійних рахунків і продовжували обслуговування клієнтів за пенсійними договорами, укладеними раніше.

З огляду на сказане вище сьогодні надзвичайно важко визначити статус НПФ в Україні, тому що майже всі пенсійні програми або призупинені, або скасовані. Хоча закон "Про недержавні пенсійні фонди", проект якого зараз розглядається, ще не введено в дію, положення інших прийнятих нещодавно законів суттєво вплинули на систему недержавного пенсійного забезпечення.

ЗАКОН «ПРО СТРАХУВАННЯ»

"Пенсійне страхування" (недержавні пенсії, що доповнюють державні пенсії), що його пропонували страхові компанії, були єдиним видом недержавних пенсій, згаданим в Законі України "Про пенсійне забезпечення" 1991 року. В Законі України "Про страхування" №85/96-ВР, прийнятому Постановою Верховної Ради 7 березня 1996 року, сказано, що цей вид страхування є добровільним і виконується за договором, укладеним між страхувальником і застрахованою особою. Сьогодні пенсійне страхування, що його надають страхові компанії у царині страхування життя, є очевидно найрозвинутішою системою недержавного пенсійного забезпечення. Втім кількість страхових компаній, що укладають договори пенсійного страхування поки що надто мала.

Пенсійне страхування розглядається як один з видів страхування життя.

Страхові компанії мають відповідати, крім загальних страхових вимог, таким додатковим вимогам, встановленим Законом України "Про страхування":

страхування життя (і пенсійне страхування) має бути єдиним видом діяльності страхової компанії. Страхувальники, які мають спеціальну ліцензію на здійснення цього типу страхування, не можуть укладати договори інших типів страхування;

страхування життя і пенсійне страхування підпадають під спеціальні класифікаційні правила, встановлені Тимчасовою методикою формування резервів із страхування життя, затвердженою Наказом Укрстрахнагляду №75 від 27 жовтня 1995 р.;

застрахована особа може отримати перший платіж за договором страхування не раніше, ніж через три роки після сплати першого внеску;

додаткові вимоги до компаній, що пропонують цей вид страхування, встановлені також Листом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю "Про деякі питання стосовно діяльності страхових організацій".

Пенсійне страхування регулюється як правилами страхування, так і договором страхування, укладеним між страхувальником і застрахованою особою відповідно до статей 15 і 16 Закону України "Про страхування". Контроль страхової діяльності покладається на Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю.

Незважаючи на те, що у сфері страхування була створена певна законодавча база, недержавні страхові компанії все ще неохоче займаються пенсійним страхуванням. Головний бухгалтер одного з регіональних відділень страхової компанії Оранта зауважив, що "пенсійне страхування невигідне і спричиняє лише головний біль". Ситуація погіршується тим, що закони обмежують фінансову та інвестиційну діяльність страхових компаній, що займаються страхуванням життя. Цим пояснюється вкрай недостатня кількість страхових компаній, що укладають договори пенсійного страхування.

Введений 22 травня 1997 року в дію Закон України «Про внесення змін до Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"» дозволяє підприємствам відкривати індивідуальні пенсійні рахунки на своїх працівників у банках, уповноважених Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України.

Закон «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає також звільнення від оподаткування пасивних доходів НПФ, що мають статус неприбуткових організацій, і оподаткування інших НПФ за номінальною ставкою 30 відсотків. Стаття 7.11 цього закону забороняє використання доходів і активів таких неприбуткових організацій їхніми засновниками для інших цілей (за винятком заробітної плати і виплат за соціальним забезпеченням).

Хоча положення Закону «Про оподаткування прибутку підприємств» у певних межах дозволяє підприємствам відкривати пенсійні плани на своїх працівників, навряд чи така практика набуде широкого розповсюдження до прийняття відповідних законів.

Майбутнє системи недержавного пенсійного забезпечення.

Відсутність спеціальних законів про недержавні пенсії, обмеження, накладені іншими законами та економічна нестабільність призвели до занепаду системи недержавного пенсійного забезпечення в Україні. Послуги по недержавному пенсійному страхуванню може надавати обмежена кількість організацій, та й ті вважають цю діяльність неприбутковою.

3. Проблеми та перспективи розвитку системи пенсійного забезпечення в Україні

3.1 Позитивні зрушення в сфері пенсійного забезпечення

Започаткована з 2001 року позитивна динаміка в економіці обумовила певні зрушення і у сфері пенсійного забезпечення. Доходи Пенсійного фонду в 2001 році в