КОНТРОЛЬНА РОБОТА

З предмету:

“Страхова справа”

ПЛАН

1. Поняття про терміни: страховий агент, страховий брокер, страхове поле, страховий портфель, страхове агентство.

Страхові агенти - громадяни або юридичні особи, які діють від імені та за дорученням страховика і виконують частину його страхової діяльності, а саме: укладають договори страхування, одержують страхові платежі, виконують роботи, пов'язані із здійсненням страхових виплат та страхових відшкодувань. Страхові агенти є представниками страховика і діють в його інтересах за винагороду на підставі договору доручення із страховиком.

Посередницька діяльність на території України з укладання договорів страхування з іноземними страховиками не допускається, крім договорів перестрахування.

Державний страховий агент – посадова особа, що виконує від імені органів державного страхування операції по виводу з населенням договорів добровільного особистого і майнового страхування і прийому по них страхових платежів, а також обов'язковому страхуванню майна громадян у міській місцевості. Державний страховий агент – позаштатний працівник інспекції. Заробітну плату одержує у виді комісійної винагороди за збір страхових платежів, обслуговування страхувальників на підставі укладеного трудового договору за установленою формою. Робота страхового агента припускає повну матеріальну відповідальність за збиток, заподіяний і органам Держстраха.

Особливих вимог до рівня фахової освіти і стажу роботи при прийомі на роботу позаштатних агентів страхування не пред'являється. Перевага віддається обличчям, що мають як мінімум середню освіту і досвід проведення організаційно-масової роботи серед населення. Основною формою організації праці позаштатних агентів страхування є бригадна форма. Страхові агенти поєднуються для спільного і погодженого виконання загального плану бригади по проведенню державного страхування. Робота страхових агентів контролюється за допомогою планових (не рідше разу в рік) і позапланових ревізій.

Брокер страховий – компанія або окреме обличчя, що виступає посередником між страхувальником і страховиком. По своєму статусу страховий брокер є представником страхувальника і повинний підшукати йому компанію (групу компаній), що повинна бути фінансово стійкою і забезпечувати оптимальні умови страхування по обсязі відповідальності і розміру ставок платежів. При настанні страхового випадку страховий брокер повинний допомогти страхувальнику в одержанні відшкодування. Разом з тим він одержує комісію від страховика, несе перед ним відповідальність за сплату страхових внесків (премії). У деяких країнах через страхових брокерів полягає велика частина видів страхування, в інших – тільки страхування великих, нових і маловідомих ризиків. Інститут брокерів особливо розвинутий у Великобританії.

Функцією перестрахувального брокера є розміщення переданого в перестрахування ризику між компаніями, готовими прийняти його на свою відповідальність у визначеній частці. З ростом страхових і перестрахувальних операцій роль брокерів на страховому ринку значно підвищується.

Страхова діяльність в Україні може провадитися за участю страхових посередників. Страховими посередниками можуть бути страхові або перестрахові брокери, страхові агенти.

Посередницька діяльність страхових та перестрахових брокерів у страхуванні та перестрахуванні здійснюється як виключний вид діяльності і може включати консультування, експертно-інформаційні послуги, роботу, пов'язану з підготовкою, укладанням та виконанням (супроводом) договорів страхування (перестрахування), в тому числі щодо врегулювання збитків у частині одержання та перерахування страхових платежів, страхових виплат та страхових відшкодувань за угодою відповідно із страхувальником або перестрахувальником, інші посередницькі послуги у страхуванні та перестрахуванні за переліком, встановленим Уповноваженим органом.

Страхові брокери - юридичні особи або громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності та здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у страхуванні від свого імені на підставі брокерської угоди з особою, яка має потребу у страхуванні як страхувальник. Страхові брокери - громадяни, які зареєстровані у встановленому порядку як суб'єкти підприємницької діяльності, не мають права отримувати та перераховувати страхові платежі, страхові виплати та виплати страхового відшкодування.

Перестрахові брокери - юридичні особи, які здійснюють за винагороду посередницьку діяльність у перестрахуванні від свого імені на підставі брокерської угоди із страховиком, який має потребу у перестрахуванні як перестрахувальник.

Дозволяється здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера однією юридичною особою за умови виконання нею вимог щодо здійснення діяльності страхового та перестрахового брокера.

Страхове поле – це максимальна кількість об'єктів, що можуть бути охоплені тим чи іншим видом страхування. По відсотку охоплення страхового поля встановлюється рівень розвитку даного виду страхування. Правильне визначення страхового поля має важливе значення для обґрунтування встановлення планів розвитку страхування, завдань по висновку договорів майнового й особистого страхування.

Страховий портфель – сукупність страхових внесків (платежів), прийнятих даною страховою організацією, що характеризує загальний обсяг її діяльності. Страхове поле може також визначатися по кількості застрахованих об'єктів, числу договорів страхування, а також по розміру загальної страхової суми. Страхове поле застосовується при розрахунку обсягу роботи страхового об'єкта, особливо по страхуванню життя.

Страхове агентство – юридична особа, яка здійснює страхування на підставі отриманої від певних державних органів ліцензії.

2. Права і обов’язки страховика при страхуванні майна підприємств.

Безперебійна виробнича діяльність вирішальною мірою за-лежить від стану й збереження основних та оборотних фондів. Тому їхній страховий захист набуває особливої ваги і відноситься до обов'язкового. Страхування матеріальних активів у державному секторі економіки України визначається Ука-зом Президента України від 13 червня 1994 року № 293 "Про обов'язкове страхування майна державних підприємств і організацій" і Постановою Кабінету Міністрів від 26 берез-ня 1995 року № 195 "Про затвердження положення про по-рядок і умови обов'язкового страхування майна державних підприємств і організацій".

Характер і специфіка функціонального застосування цих основних актів зумовлюють особливості страхування фондів. Обов'язковість страхування стосується