Основою відшкодування збитків при пошкодженні чи загибелі матеріальних активів є виконання вимог системи пропорційної відповідальності. Зміст її полягає в тому, що при пошкодженні (загибелі) майна, яке належить страху-вальнику, відшкодування встановлюється на той процент від величини збитків, на який воно застраховано, але в межах страхової суми. Разом з тим, якщо перевіркою буде встановлено заниження вартості матеріальних активів у до-говорі про добровільне страхування порівняно з фактич-ною сумою, то процент, на який вони були застраховані, ВІДповідно зменшується. Розглянемо це твердження на прикладі. Нехай матеріальні активи підприємства були застраховані на суму 45 млн.гривень, або на 90 % їхньої оцінки (50 млн.гривень). Після на-брання договором законної сили підприємство ще закупило майно на суму 5 млн.гривень. Якщо в результаті настання страхового випадку все майно загине (як застраховане, так і придбане), то відшкодування становитиме 90 % його оцінки а при пошкодженні — відповідно 90 % затрат на ремонт. При загибелі всіх матеріальних активів належне страхове відшко-дування становило б 45 млн.гривень. Щоб запобігти втратам при такому значному страховому випадку, страхувальників наділено правом збільшувати страхову суму. Тепер розгляне-мо іншу ситуацію. Страхувальник зазначив у договорі про стра-хування оцінку майна на 2 млн.гривень, страхову суму — 1,5 млн.гривень (75 % від оцінки). Після настання страхового ви-падку (пожежі) експерти страхової компанії стали встановлю-вати величину збитку (а значить, і страхового відшкодуван-ня) і виявили, що на дату підписання договору вартість майна становила 2,5 млн.гривень. З огляду на те, що страхову суму було встановлено 1,5 млн.гривень, фактично процент забез-печення становитиме 60 % (1,5/2,5 х 100 %). Саме цей про-цент (а не 75 %) буде братись до увага при встановленні збитку від страхового випадку і нарахуванні страхового відшкодування.

Правила визначення страхового відшкодування майна, одержаного підприємством на умовах оренди, не відрізня-ються від тих, що застосовуються в таких випадках до влас-них основних та оборотних фондів. Це стосується і майна, прийнятого підприємством для переробки або ремонту, на збереження, перевезення, на комісію тощо. Якщо застрахо-вані матеріальні активи пошкоджено або вони загинули вна-слідок настання страхового випадку, але встановлено, що він стався внаслідок неналежного виконання на підприємстві правил пожежної безпеки, технології виробництва чи збере-ження основних та оборотних фондів, сума страхового відшкодування зменшується на ЗО %. При розрахунку ста-вок страхових об'єктів та умов страхування застосовуються різноманітні скидки, "накидки", пільги. Так, у страхуванні матеріальних актів державних пщприємств та організацій ставки диференційовані залежно від галузі, в якій діє страхувальник. Понижені страхові ставки тут застосовуються тоді, коли він бажає застрахувати все своє майно. У разі вибіркового рахування, коли підписується договір страхування частини майна ставки страхових платежів підвищуються.

Для страхування основних і оборотних фондів недер-жавних підприємств та організацій використовуються став-ки диференційовані за формами господарювання і видами матеріальних активів. Державним і недержавним підприєм-ствам та організаціям, які страхували свої основні й обо-ротні фонди за повною страховою оцінкою і протягом де-кількох років не одержували страхового відшкодування, страхові тарифи зменшуються на деякий процент, що відпо-відає тривалості беззбиткового періоду. Певні скидки із суми нарахованих платежів надаються тим страхувальникам, за-страховані об'єкти котрих (виробничі й складські приміщен-ня, невиробничі будівлі й споруди) утримуються з вико-нанням вимог пожежної безпеки, викладених у норматив-но-технічних документах. Не однакові ставки застосовуються у страхуванні майна релігійних організацій, музеїв, художніх галерей тощо, які розрізняються залежно від рівня пожежобезпечності будівель.

Нерідко страхувальник підписує договір страхування різноманітних матеріальних активів, окремі з яких підляга-ють пільговому страхуванню. Тому загальна величина стра-хових внесків, що підлягають виплаті, розраховується на ос-нові визначеної договором страхової суми, встановлених та-рифних ставок та діючих пільг. Для більшості страхувальників встановлено порядок, згідно з яким при страхуванні матері-альних активів на період до дев'яти місяців щомісячні пла-тежі обчислюються в розмірі 10 % ставки, а при страхуванні на 10 - 11 місяців застосовується річна ставка. У випадку укладення договору страхування на строк до 1 місяця, страхові платежі встановлюються як за повний місяць.

3. Страхування ризиків засновника. Об’єм відповідальності страховика.

За договором страхування можуть бути застраховані всі чи окремі з перерахованих нижче видів збитків:

- прямі збитки

- непрямі збитки

- неодержані доходи і прибуток.

У договорі страхування сторонами визначається конкретний зміст зазначених збитків.

Фінансові ризики можуть бути визначені в такий спосіб: чим більше позикових засобів мають банки, акціонерні товариства, підприємства, у тому числі і спільні банки, тим вище ризик для їхніх акціонерів, засновників. У той же час позикові засоби є важливим і вигідним джерелом фінансування, тому що найчастіше обходяться дешевше, ніж випуск і продаж додаткових тиражів цінних паперів. Відповідно до прийнятих норм для позичальників співвідношення між власними і позиковими засобами - коефіцієнт заборгованості (Кз) - коливається в рамках 0,2-0,3. Цей ризик тісно зв'язаний з ризиком важеля (левереджа - leverage), що залежить від співвідношення вкладеного капіталу в цінні папери з фіксованим рівнем доходу, з нефіксованим рівнем доходу й