К/р план виробництва фірми в умовах чистої монополії

Зміст

Вступ

Проблеми монополізації господарського життя , конкуренція на товарних ринках привертають сьогодні пильну увагу не тільки спеціалістів, але і широких прошарків населення.

З початку 90-х років ці проблеми гостро стали перед Україною: без прийняття твердих і послідовних мір проти монополізму не можна сподіватися на успіх економічної реформи і перехід до ринкової економіки. Успіх економічних перетворень у чималому ступені залежить від зваженої, вивіреної системи регулювання державою монопольних процесів і конкурентних відношень. У нашій країні, промисловості якої в спадщину від командно-адміністративної системи колишнього СРСР дістався цілий комплекс гігантів-монополістів, особливо важливої стає проблема демонополізації економіки і недопущення посилення ролі вже чинних на ринку монополій.

У Україні процес створення державного контролю по недопущенню несумлінної конкуренції фактично почався з нуля, тому що присутня в ще зовсім нещодавно в керуванні економікою командно-адміністративна система по своїй суті виключала наявність вільної конкуренції в господарській діяльності.

Тому на даному етапі величезне значення має створення й удосконалення законодавчої бази з приводу регулювання монополістичних процесів і конкуренції, розуміння населенням України необхідності економічних реформ у даній сфері.

У цій роботі ми постараємося роздивитися основні причини виникнення монополій; особливості сучасної монополізації економіки; чинне на Україні антимонопольне законодавство і перспективи його удосконалення, а також законодавство країн із розвитою ринковою економікою в області антимонопольної практики, досвід якої є небезінтересним і для України.

1.Поняття категорії «фірма»

Термін «фірма» досить часто повторюється і в економічній літературі, і в побуті. Між тим у зако-нодавстві України такої категорії немає взагалі. Замість неї використовується поняття «підприємство». На Заході в економічній практиці термін «фірма» вживається як узагальнююче, ширше поняття, що може включати ряд підприємств та виробництв. Окрім того, фірмою називають і різні багатопрофільні компанії й організації, що мають на меті комерційні цілі. Самий термін «фірма» походить від іта-лійського /firma — підтверджуючий підпис на документі.

Отже, фірма — це господарська організація, що пере-творює вихідні ресурси на кінцевий продукт шляхом оп-тимального комбінування чинників виробництва. Ціль діяльності — прибуток, невід'ємний чинник — господар-ський ризик.

Фірма разом із розвитком ринкового господарства пройшла тривалий шлях трансформації. Зазнали значних змін цілі фірми. Традиційна фірма, описана класиками політичної економії, керувалася принципом максимізації прибутку. Максимальний прибуток досягався зниженням витрат. Господарська одиниця тоді була індивідуалізова-ною власністю, тобто належала одному підприємцю. З появою акціонерного та інших різновидів сумісно поділеної власності відбулося відокремлення управління від власності. Відповідно до вимог нової економічної епохи перетворювалася і природа фірми, зазнали змін теоретичні уявлення про її цілі.

Сучасні теорії фірми

Менеджерські теорії фірми вису-вали як мету на перше місце (крім прибутку) ідеї максимізації яко-гось одного, найважливішого показника. Таким міг бути, наприклад, обсяг продажу. Його максимізація забезпечу-вала не тільки виживання фірми, а й гарні перспективи для подальшого зростання. Тому завоювання ринку ста-новило для такої фірми стратегічну задачу. Зрозуміло, не випускалися з уваги й інші показники (рентабельність, розмір дивідендів та ін.).

Одне з нових уявлень про напрямок розвитку фір-ми — багатоцільові теорії, коли максимізується кілька показників. Серед них - перспектива зростання фірми, ціна акцій, розмір прибутку, обсяг виробництва. Можна назвати ще й напрямок, який у літературі здобув назву біхевіористичної теорії. Мета фірми відповідно до поведінки об'єктів і суб'єктів процесу виробництва — досягнення певного рівня за основними показниками. Серед них — обсяг продажу, рівень рентабельності, розмір диві-дендів, якість продукції. Фірма враховує при цьому пси-хологію поведінки споживача.

Варто звернути увагу на нову філософію фірми, що народилася з японської практики менеджменту. Вона набула всебічного розвитку після Другої світової війни. Цю філософію переконливо сформулював Мацусіта, гла-ва корпорації «Мацусіта Електрик Індастріал»: «Кожній компанії, незалежно від її розмірів, слід мати певні цілі, відмінні від одержання прибутку, цілі, що виправдову-ють її існування. Їй необхідно мати власне покликання в цьому світі».

Види фірми

На Заході розрізняють три основ-них види: фірми, що належать од-ному власнику, партнерства та корпорації. На одноосо-бові фірми, де власник капіталу — єдиний власник, при-падає левова частка загальної кількості фірм. Наприклад, у США таких фірм 74% ( без фермерських господарств аграрного сектора). Основна діяльність — роздрібна тор-гівля, будівельна індустрія. Проте подібний, найпошире-ніший тип підприємств має незначну частку у грошових надходженнях, поступаючись корпораціям за таким по-казником у десятки і сотні разів. Разом із тим значні пе-реваги одноособових фірм відтворюють знову й знов та-кий тип господарства. Які ж це переваги? Насамперед, легкістьрозпочинання своєї справи. Особливо там, де існує реєстраційний, а не дозвільний характер фіксації нових компаній з боку владних структур. А також спрощений процес ліквідації: фірма припинила своє існування — і жодних проблем (залишаємо за дужками наступні проб-леми власника). Власник вільний у виборі напрямку бізнесу, незалежний у прийнятті рішень, не підзвітний управлінським структурам, задовольняється невелики-ми доходами, але цінує свою незалежність. Окрім того, він працює на себе, на свою родину, а не на третіх осіб. Головний недолік — повна відповідальність за наслідки господарсько-фінансової діяльності. Банкрутство фірми — розорення її власника.

Інша форма — партнерство чи товариство, де на паях об'єднується капітал кількох підприємців. Перевага в порівнянні з індивідуальною формою — об'єднання зу-силь і поділ ризику, недолік —