і випуск продукції у короткостроковому періоді.
Максимізація прибутку монополіста у короткостроковому періоді
Щоб максимізувати прибуток, монополіст, як правило, вибере такі ціну і випуск продукції, за яких різниця між загальним виторгом та загальними витратами є найбільшою. Наприклад, користуючись таблицею, визначимо, що наш гіпотетичний монополіст вибере рівень виробництва між 26 і 30 одиницями за певний період часу при ціні між 65,5 і 67,5 гривні. На рисунку ця ситуація зображена графічно. На рівні виробництва між 26 і 30 одиницями, що максимізує прибуток, граничні витрати дорівнюють граничному виторгу.
Схема 4
Максимізація прибутку монополістів методом порівняння ТС і ТR.
Розглянемо таблицю і рисунок та проаналізуємо ринкову ситуацію для монополії. В умовах монополії фірма максимізує свій прибуток, якщо вона становить такий рівень випуску продукції, за якого граничний виторг дорівнюва-тиме граничним витратам. Легко довести, що це – необхідна умова максимізації прибутку. За будь-якого рівня виробництва, коли граничний виторг перевищує граничні витрати, прибуток може збільшуватися внаслідок зростання рівня ви-робництва, тому що додатковий виторг перевищує додаткові витрати. Отже, еко-номічний прибуток не буде максимальним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати.
Схема 5
максимізація прибутку монополіста методом порівняння МС і МR
Таблиця 1
Граничні витрати і граничний виторг монополіста (у грн)
Випуск продукції, од., Q | Граничні витрати, МС |
Граничний виторг MR | Економічний
прибуток, ±ЕР
3 | 36,7–– | -310
9 | 26,0 | 68,0 | -110
16 | 21,4 | - 67,1 | 220
21 | 28,3 | 60,0 | 310
26 | 38,0 | 57,0 | 505
30 | 52,5 | 52,5 | 505
33 | 76,7 | 27,0 | 356
35 | 125,0 | 27,0 | 160
За будь-якого рівня виробництва, коли граничні витрати перевищують граничний виторг, економічний прибуток може збільшитися внаслідок зменшення рівня виробництва, бо зменшення загальних витрат є більшим, ніж зменшення за-гального виторгу. Отже, прибуток не буде максимальним, коли граничні витрати перевищують граничний виторг. Оскільки економічний прибуток не є максималь-ним, коли граничний виторг перевищує граничні витрати чи коли граничні вит-рати перевищують граничний виторг, максимум досягається тільки у разі рівності граничного виторгу та граничних витрат.
Висновок.
Через нецінову конкуренцію і всеохоплюючу рекламу фірма прагне змінити еластичність попиту на власний продукт.Це означає, що кожна фірма прагне здобути монопольне становище на ринку. Але якщо вона навіть досягне цього, її перевага буде нетривкою, адже зростання цін і доходів у даній галузі привабить конкурентів, а фірма, що досягла певної переваги ,тому монопольна перевага швидко втрачається.
При чистій монополії на ринку всього один продавець. Це може бути державна організація, приватна регульована монополія чи приватна нерегульована монополія. У кожному окремому випадку ціноутворення складається по-різному. Державна монополія може за допомогою політики цін переслідувати досягнення самих різних цілей. Вона може установити ціну нижче собівартості, якщо товар має важливе значення для покупців, що не в змозі придбавати його за повну вартість. Ціна може бути складена з розрахунком на покриття чи витрат одержання гарних доходів. А може бути і так, що ціна визначається дуже високою для всілякого скорочення споживання.
Отже чиста монополія вимагає від підприємців постійного і невпинною пошуку усе нових і нових можливостей для більшення доходу,
Нових шляхів пристосування до специфічних вимог даного ринку
На даному етапі проблема монополізації і несумлінної конкуренції перестає бути чисто економічної вона усе більше стає політичної і суспільної. Тому надзвичайно необхідно, щоб населення України усвідомило всю згубність і всі негативні наслідки монополії. Безперечно, у деяких випадках (але лише в малій дещиці від їхньої загальної кількості) існування монополії є виправданим і необхідним, але за цими процесами повинний здійснюватися жорсткий контроль із боку держави по недопущенню зловживання своїм монопольним положенням.
Вирішальну роль у створенні на ринку сприятливого конкурентного середовища грають антимонопольне законодавство і діяльність антимонопольних органів, правильне поводження яких сприяє стабілізації всієї економіки в цілому.
Антимонопольна служба України ще дуже молода, але вже зроблені її перші кроки до нормалізації ситуації за даними проблемам. Їй ще багато потрібно зробити рішучих дій, та ці дії повинні здійснюватися одночасно з удосконаленням антимонопольного законодавства України. У даному напрямку потрібно звернути особливу увагу на більш ніж віковий досвід антимонопольного законодавства США і на антимонопольну практику інших розвитих країн.
Список використаної літератури
1.Ф. Котлер. “Основы маркетинга”. Москва, Ростинтэр, 1996.
2.В. Герасимчук. “Маркетинг. Теорія та практика”. Київ, “Вища школа”.
3.А. Цацулин. “Цены и ценообразование в системе маркетинга”. Москва, “Филин”, 1998.
4.“Основы маркетинга” под ред. д. э. н. проф. Р.Ивута. Минск, “Мисанта”, 1998
5. Пиндайк Р. Микроэкономика. М.; Дело, 2000-808с.
6. Задоя А. Мікроекономіка. Навч.пос. К.:Знання, 2000-176с.
7. Самуэльсон П. Экономика. В 2-х т. (пер) М.: Алгон, 1997-749с.
8. Ястремський О. Основи мікроекономіки. Підр. для вузів. К.: Знання, 1998-714c.