Для экономико-математических моделей в целом нет общепринятой классификации. Однако существует формальное их разбиение по основ-ным признакам (см. таблицу).

Вид модели, способы и методы ее исследования зависят от наличия в ней того или иного признака. Из сказанного следует, что если экономи-ческая задача имеет в наличии несколько из перечисленных выше призна-ков, то она может быть отнесена одновременно к нескольким экономико-Математическим моделям. В дальнейшем нас будут интересовать в основ-ном экономические задачи и экономико-математические методы их реше-ния, поэтому при описании конкретной задачи среди ее характеристик будем указывать принадлежность задачи к одной (или нескольким) экономи-ко-математическим моделям.

Таблица - Классификация экономико-математических моделей по основным признакам

№ п/п | Признак классификации | Экономико-математические модели

1 | По степени агрегирования объектов моделирования | Макроэкономические (функционирование экономики как целого) и микроэко номические (предприятие, фирма)

2 | По предназначению | Балансовые, трендовые, оптимизацион-ные, информационные, имитационные и другие модели

3 | По степени неопределенности | Детерминированные и стохастические

4 | По фактору времени | Статические и динамические

5 | По характеристике математи-ческих объектов, включенных в модель | Матричные, линейного и нелинейного программирования, корреляционно-регрессионные, теории игр, теории мас-сового обслуживания, сетевого плани-рования и другие модели

6 | По способу получения реше-ния | Эвристические, теоретические и другие модели

7 | По типу используемой ин-формации в модели | Аналитические, построенные на апри-орной информации, и идентифицируе-мые, построенные на апостериорной информации

8 | По виду целевых функций и ограничений | Линейные, нелинейные, дискретные и др.

9 | По названию экономических задач | Производственные модели, модели капиталовложений и др.

2. Моделі міжгалузевого балансу.

Балансовий метод і створювані на його основі балансові моделі служать основним способом відстеження галузевих пропорцій у народному господарстві. Балансові моделі на базі звітних балансів характеризують сформовані пропорції, їхня ресурсна частина завжди дорівнює видаткової. Для виявлення диспропорцій використовуються балансові моделі, у яких фактичні ресурси зіставлялися б не з їхнім фактичним споживанням, а з потребою в них. У зв'язку з цим необхідно відзначити, що балансові моделі не містять якого-небудь механізму порівняння окремих варіантів економічних рішень і не передбачають взаємозамінності різних ресурсів, що не дозволяє зробити вибір оптимального розвитку економічної системи, і чим визначається обмеженість балансових моделей і балансового методу в цілому.

Таблиця міжгалузевого балансу втілює собою заглиблений розвиток системи національних рахунків у багатьох сучасних державах. Вона є розгорнутої по статтях «ресурси» і «використання» таблицею продукції різних галузей народного господарства, у якій проміжне використання кожного продукту рознесено таким чином, щоб показати, яке кількість цього продукту споживається для виробництва кожного з інших продуктів. У таблиці у взаємозалежному виді показані рахунки виробництва різних агентів.

Перші розробки сучасної моделі міжгалузевого балансу (МОБ) (розробка методу «витрата-випуск», що лежить в основі МОБ) зв'язані з ім'ям відомого американського економіста, лауреата Нобелівської премії по економіці В. В. Леонтьева.

В основу принципової схеми міжгалузевого балансу виробництва і розподіли сукупного суспільного продукту покладений поділ сукупного продукту на двох частин: проміжний і кінцевий продукт; усенародне господарство представлене у виді сукупності n галузей (маються на увазі чисті галузі), при цьому кожна галузь фігурує в балансі як виробляюча і як споживаюча.

У схемі МОБ виділяють чотири великі складові частини, що мають різний економічний зміст – квадранти балансу.

Перший квадрант МОБ – це шахова таблиця міжгалузевих матеріальних зв'язків. Показники, поміщені на перетинанні рядків і стовпців, являють собою величини міжгалузевих потоків продукції й у загальному виді позначаються xij, де й і j – відповідно номера галузей виробляючих і споживаючих. Так, величина x32 розуміється як вартість засобів виробництва, зроблених галуззю номер 3 і спожитих галуззю номер 2 (і є її матеріальними витратами). Таким чином, перший квадрант за формою являє собою квадратну матрицю порядку n, сума всіх елементів якої дорівнює фонду відшкодування витрат засобів виробництва в матеріальній сфері.

В другому квадранті представлена кінцева продукція всіх галузей виробництва, при цьому під кінцевою розуміється продукція, що виходить зі сфери виробництва в область кінцевого використання (на споживання і нагромадження). У розгорнутій схемі балансу кінцевий продукт кожної галузі показаний диференційовано по напрямках використання на особисте споживання населення, суспільне споживання, на нагромадження, відшкодування втрат, експорт і ін. Отже, другий квадрант характеризує галузеву структуру національного доходу, а в розгорнутому виді – також розподіл національного доходу на фонд нагромадження і фонд споживання, структуру споживання і нагромадження по галузях виробництва і споживання.

Третій квадрант МОБ також характеризує національний доход, але з боку його вартісного складу як суму чистої продукції й амортизації; чиста продукція при цьому розуміється як сума оплати праці і чистого доходу галузей. Сума амортизації (cj) і чистої продукції (vj + mj) деякої j-й галузі будемо називати умовно чистою продукцією цієї галузі і позначати у подальшому Zj.

Четвертий квадрант балансу знаходиться на перетинанні стовпців другого і рядків третього квадрантів. Цим визначається його зміст: він відбиває кінцевий розподіл і використання національного доходу. У результаті перерозподілу спочатку створеного національного доходу утворяться кінцеві доходи населення, підприємств, держави. Дані четвертого квадранта важливі для відображення в міжгалузевій моделі балансу доходів і витрат населення, джерел фінансування капіталовкладень, що течуть витрат невиробничої сфери, для аналізу загальної кінцевих доходів по групах споживачів.