Загальний підсумок четвертого квадранта, також як другого і третього, повинний бути дорівнює створеному за період національному доходу.
Таким чином, у цілому міжгалузевий баланс у рамках єдиної моделі поєднує баланси галузей виробництва, баланс сукупного суспільного продукту, баланси національного доходу, фінансовий баланс, баланс доходів і витрат населення.
Валова продукція, хоча і не входить безпосередньо в розглянуті чотири квадранти, представлена на принциповій схемі МОБ двічі: у виді стовпця, що замикає таблицю праворуч, і рядка, що обмежує III і IV квадранти знизу. Вони використовуються як для перевірки правильності заповнення квадрантів, так і для розробки власне економіко-математичної моделі міжгалузевого балансу.
У міжгалузевому балансі дотримується принцип єдності матеріального і вартісного складу національного доходу.
Рівняння, з яких складається аналітична система МОБ, містять у собі два види співвідношень: балансові і структурні. Балансові співвідношення просто показують, що в кожен період часу для кожного продукту загальний обсяг його виробництва і загальний обсяг його споживання, іншими словами, загальна величина наявної пропозиції і загальна величина попиту повинні бути рівні. Експорт і імпорт, так само як і збільшення і зменшення запасів у порівнянні з їхнім обсягом на початок періоду (року), включаються у відповідні балансові рівняння.
Однак, що придушує частина вихідної фактичної інформації, використовуваної для складання МОБ, міститься в структурних співвідношеннях. Вони описують кількісні співвідношення між витратами і випуском кожної галузі (так називані виробничі функції). Для цілей детального аналізу така інформація черпається, як правило зі спеціальних джерел; при побудові більш агрегованних систем, призначених для опису всього народного господарства, головним джерелом кількісного характеру є дані, збираються звичайно органами державної статистики.
В Україні передбачені дві схеми складання МОБ.
У першій схемі аналізуються підсумки діяльності галузей, під якими розуміються сукупність однорідних закладів, тобто підрозділів підприємств, що знаходяться в одному місці і зайнятих у виробництві однорідної продукції. Такі галузі називаються «господарськими» галузями у відмінності від «чистих» галузей.
В другій схемі аналізуються потоки товарів, згрупованих по «чистим» галузях. «Чисті» галузі містять товари даного виду незалежно від того, у якій «господарській» галузі вони зроблені. Наприклад, «чиста» галузь «Сільське господарство» включає сільськогосподарські продукти, зроблені в сільському господарстві як основну продукцію, а також сільськогосподарські продукти, зроблені як негалузеву продукцію в інших галузях економіки.
«Господарські» галузі, де одиницею класифікації є заклад, крім основної продукції роблять деяку кількість вторинної (непрофільної) продукції. Наприклад, «господарська» галузь «Сільське господарство» крім сільськогосподарських продуктів може робити і промислову продукцію.
При розробці МОБ його показники можуть бути оцінені в цінах кінцевого споживання (покупців), у цінах виробників і в «основних» цінах.
Задача.
По восьми робітникам промислового підприємства мають місце такі дані:
Номер робітника | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8
Стаж роботи (х), років | 1 | 3 | 4 | 2 | 5 | 7 | 8 | 9
Виробка 1 робітника за зміну (у), шт. | 80 | 90 | 120 | 100 | 110 | 150 | 160 | 130
Вибрати вид рівняльної регресії, розрахувати параметри рівняння регресії, дати графічне зображення залежності, розрахувати коефіцієнт тісноти кореляційного зв’язку між чинниками.
Рішення.
№ п/п | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Сума
х | 1 | 3 | 4 | 2 | 5 | 7 | 8 | 9 | 39
у | 80 | 90 | 120 | 100 | 110 | 150 | 160 | 130 | 940
хІ | 1 | 9 | 16 | 4 | 25 | 49 | 64 | 81 | 249
х*у | 80 | 270 | 480 | 200 | 550 | 1050 | 1280 | 1170 | 5080
Для побудови лінійної моделі:
, де
– теоретичні значення показника, згідно з методом найменших квадратів;
параметри шукають як розв’язок системи лінійних рівнянь.
Тоді рівняння регресії має вигляд:
№ п/п | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | Сума
х | 1 | 3 | 4 | 2 | 5 | 7 | 8 | 9 | 39
у | 80 | 90 | 120 | 100 | 110 | 150 | 160 | 130 | 940
84,75 | 101,65 | 110,1 | 93,2 | 118,55 | 135,45 | 143,9 | 152,35 | 939,95
уІ | 6400 | 8100 | 14400 | 10000 | 12100 | 22500 | 25600 | 16900 | 116000
І | 7182,6 | 10332,7 | 12122 | 8686,2 | 14054 | 18346,7 | 20707,2 | 23210,5 | 114641,9
у* | 6780 | 9148,5 | 13212 | 9320 | 13040,5 | 20317,5 | 23024 | 19805,5 | 114648
Важливим етапом регресійного аналізу є оцінка практичної значущості моделі, яку синтезовано. Перевірку значущості моделі проводять за показниками тісноти зв’язку між ознаками у і .
Множинний коефіцієнт кореляції R дорівнює коефіцієнту кореляції між фактичними та теоретичними значеннями пояснювальної змінної. Його обчислюють за формулою:
Чим більше R до одиниці, тим краще дана модель описує фактичні дані. Розрахований коефіцієнт вказує на точну відповідність моделі фактичним даним.
Список використаної літератури:
Берсуцкий Я.Г., Лепа Н.Н. Стратегическое управление: модели и методы: учебное пособие. – Донецк: ДИЭХП, 2001.
