2. Коефіцієнт загальної ліквідності — розраховується як відно-шення величини грошових засобів короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокових зобов'язань (ф. № 1):

ряд. 230 +ряд. 240 + ряд. 160 + ряд. 161 + ряд. 150 + ряд. 190

----------------------------------------------------------------------------- (2)

ряд. 620 + ряд. 630

Вважається, що значення цього коефіцієнта має бути більшим за 1.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності — розраховується як відно-шення величини грошових засобів до величини поточних зобов'я-зань (ф. № 1):

ряд. 230 + ряд. 240 ряд.

-----------------------------

620 + ряд. 630

Теоретично цей коефіцієнт має дорівнювати 0,25—0,3.

3. Фінансовий аналіз діяльності фірми

При фінансовому аналізі діяльності підприємства особливе значення має читання та аналіз ба-лансу, бо використання інформації, яка отримана за результатами аналізу, дає можливість прийняти обґрунтовані управлінські рішен-ня, оцінити динаміку та перспективи зміни прибутку (доходу) підпри-ємства, ресурси, підприємства, зміни, що відбулися в них, та ефективність їх використання.[13, с. 274]

Деталізація аналізу бухгалтерської звітності може бути різною. У рамках експрес-аналізу здійснюється розрахунок, контроль та аналіз у динаміці невеликої кількості основних показників.

Поглиблений фінансовий аналіз більш трудомісткий: разом із розрахунком та оцінкою у динаміці низки показників будується система взаємопов'язаних аналітичних таблиць, а також можуть використовуватися простіші моделі жорстко детермінованого фак-торного аналізу.

Детальніше розглянемо поглиблений аналіз фінансово-господар-ської діяльності. У загальному вигляді програма поглибленого аналізу може бути представлена такими процедурами.

Попередній огляд економічного та фінансового стану підприєм-ства.

Характеристика загальної спрямованості фінансово-госпо-дарської діяльності.

Виявлення "хворих" статей балансу.

Оцінка та аналіз економічного потенціалу підприємства.

Оцінка майнового стану.

Оцінка фінансового стану.

Оцінка та аналіз результативності фінансово-господарської, діяльності підприємства.

Оцінка ділової активності.

Аналіз рентабельності.

Оцінка ринкової та інвестиційної активності.

Інформаційною базою цієї програми є річний бухгалтерській звіт. Отримані аналітичні показники та коефіцієнти повинні розглядати-ся у просторово-часових порівняннях, а аналітична робота будувати-ся за принципом від загального до одиничного. Порівнюючи дина-міку підсумків розділів активу балансу, можна виявити тенденції зміни майнового стану. Результативність та перспективність діяльності підприємства можуть бути узагальнені оцінками за даними аналізу динаміки прибутку, а також порівняльного аналізу темпів зростання коштів підприємства, обсягів його виробничої діяльності та прибутку.

Важливою аналітичною процедурою є вертикальний аналіз, тоб-то подання балансу у вигляді відносних показників. Останнє дозво-ляє простежити за питомою вагою кожної статті балансу, його загальним підсумком. Обов'язковий елемент аналізу — динамічні ряди величин, за допомогою яких можна прогнозувати структурні зміни у складі активів та джерел їх покриття.

Крім того, відносні показники дозволяють проводити міжгоспо-дарські порівняння підприємств, згладжувати негативні впливи інфля-ційних процесів.

Горизонтальний аналіз балансу полягає у побудуванні однієї чи кількох таблиць, в яких абсолютні балансові показники доповнюються відносними темпами росту (зниження). Як правило, досліджу-ють базисні темпи зростання за ряд років, що дозволяє не тільки аналізувати зміни окремих балансових статей, а й прогнозувати їх значення.

Горизонтальний та вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому не рідко будують таблиці, які характеризують і струк-туру звітної бухгалтерської форми, і динаміку окремих її показників.

Аналіз фінансової звітності – це процес вивчення (дослідження) показників стандартних форм бухгалтерської звітності з метою оцінки минулого і поточного фінансового стану підприємства та можливих результатів його діяльності в майбутніх періодах.

Основні фінансові звіти, які використовуються при аналізі, це:

“Баланс підприємства” – ф. №1

“Звіт про фінансові результати” – ф. №2

“Звіт про рух грошових коштів” – ф. №3

“Звіт про власний капітал” – ф. №4

Особливого значення доречно надавати аналізу даних балансу. Процес аналізу може бути розбитий на три етапи: “читання” балансу (вивчення цифрових даних, які досліджуються на відповідність певним критеріям), аналіз внутрішньобалансових зв’язків, аналіз даних балансу в поєднанні з іншими показниками бухгалтерської звітності [Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку. – Житомир: ЖІТІ, 2000. ,465].

Загальними ознаками задовільного балансу є:

збільшення валюти балансу порівняно з попереднім звітним періодом. При цьому слід звернути увагу на те, за рахунок чого вона зросла. Добре, якщо це відбулося за рахунок збільшення власного капіталу або хоча б його частини, водночас збільшення лише зобов’язань є негативним фактором. Відповідно зменшення валюти балансу сигналізує про згортання діяльності підприємства. Причини зменшення активів можуть бути різні. Тому необхідно проаналізувати, за якими саме статтями спостерігається зменшення;

темпи приросту оборотних активів вищі ніж темпи приросту необоротних, що свідчить про ріст ділової активності підприємства та, як правило, про задовільні показники фондовіддачі;

величина власного капіталу підприємства і темпи його росту перевищують відповідні показники позичкового капіталу;

питома вага дебіторської заборгованості та/або темпи її приросту більші ніж кредиторської. Ознакою незадовільної роботи підприємства є наявність простроченої дебіторської і кредиторської заборгованостей та зростання абсолютних величин цих показників порівняно з попереднім звітним періодом. Слід зазначити, що в балансі не передбачено окремих статей, які показували б саме прострочену заборгованість, тому при аналізі цих показників слід використовувати дані аналітичного обліку за кожним дебітором (кредитором);

частка власних засобів в оборотних активах повинна бути більшою 10 відсотків;

ліквідність балансу, тобто можливість покриття активами зобов’язань підприємства у визначені строки їх погашення. Ліквідності надається дуже важливе значення, адже, якщо підприємство не може погасити свої поточні зобов’язання в міру того, як наступає строк їх оплати, його подальше існування ставиться під сумнів а це відсуває усі інші показники діяльності на другий план.

Призначення Звіту про фінансові результати полягає у визначенні чистого прибутку (збитку) звітного періоду. Відповідно, дані цього звіту можуть використовуватись для аналізу рівня, динаміки та