До цієї групи належать:—

автотранспорт;—

судна;—

залізничний транспорт;—

апарати літальні: повітряні й космічні;—

веломототранспорт;—

електротранспорт виробничий безрейковий.

До автотранспорту, крім автомобілів, автобусів і тролейбусів, відносять корпуси й причепи автомобілів (у тому числі контейнери), обладнання автомобільне, автофургони, тягачі, самоскиди, автокрани, автобурові.

До суден, крім різних видів безпосередньо суден, належать платформи морські, конструкції плавучі (кофердами, плоти, баки, цистерни, буї, бакени).

До залізничного транспорту, крім локомотивів, вагонів тощо, відносять також вузли й деталі до залізничних і трамвайних локомотивів і рухомого складу, устаткування й матеріали для колій, у тому числі кріпильні вироби й арматуру, устаткування механічне (електромеханічне) сигналізації та забезпечення безпеки й управління рухом.

До літальних повітряних і космічних апаратів належать самі апарати, а також устаткування злітно-посадочне, тренажери авіаційні наземні для цивільної й транспортної авіації, планери, аеростати, дельтаплани, вертольоти, літаки, ракети-носії, супутники, наземні засоби забезпечення польотів космічних апаратів.

До веломототранспорту відносять мотоцикли, мотовелосипеди, мопеди, коляски інвалідні, обладнання для мотоциклів і велосипедів.

Єдиним представником виробничого безрейкового електротранспорту є електрокар-навантажувач безрейковий.

Інструменти, прилади, інвентар (меблі)

Інструменти — знаряддя ручної праці або виконавчий механізм машини для здійснення різних робіт. Інструменти поділяють на:—

різальні (різець, свердло, фреза та ін.);—

тиснучі (штамп, накатка);—

шліфувальні (шліфувальне коло, шліфувальний брусок);—

ударні (молоток, зубило, пробійник);—

кріпильно-затискувальні (затискувальний патрон верстатів, різцевий тримач, лещата та ін.);—

вимірювальні;—

медичні;—

інші.

Прилади — засоби вимірювання, аналізу, обробки й зображення інформації, пристрої регулювання, автоматичні й автоматизовані системи управління.

Інвентар (меблі) — сукупність різних предметів господарського вжитку й виробничого призначення.

Робоча і продуктивна худоба

Продуктивна худоба — худоба, що використовується в процесі виробництва природним шляхом (у тому числі сторожові собаки), а також тварини, що не є продукцією, а використовуються для виробництва продукції: самці-плідники й самиці-годувальниці, худоба молочного, вовняного стада.

Робочу й продуктивну худобу класифікують за:—

видовою відмінністю (корови, коні та ін.);—

статевою відмінністю (бики, корови);—

функціональним призначенням (молочні, м'ясні, сторожові тварини).

Багаторічні насадження

Багаторічні насадження — рослини, які використовуються в процесі виробництва (наприклад, для вирощування плодів, ягід), для здавання в оренду або в соціально-культурних цілях (декоративні дерева й кущі).

Багаторічні насадження поділяють на насадження:—

ботанічних садів;—

захисні;—

декоративні;—

продуктивні.

До насаджень ботанічних садів (а також інших науково-дослідних установ і навчальних закладів) відносять насадження, вирощені в науково-дослідницьких цілях. До захисних — насадження багаторічних культур, розведених із метою екологічного захисту земель, озер та ін. До декоративних — озеленювальні й декоративні насадження, висаджені з метою естетичного благоустрою зони життєдіяльності людини, а також насадження парків. До продуктивних — плодові, овочеві, ефіроолійні, лікарські культури, плантації чаю, виноградники та інші насадження, висаджені з метою отримання товарної продукції рослинного походження.

Інші основні засоби

До них належать засоби, що не обліковуються на субрахунках 101—108 рахунка 10 «Основні засоби».

Підприємство має право самостійно вирішувати, які основні засоби віднести до цієї групи. Це може бути облік меблів, офісного обладнання, інформаційних систем, а також побутових електромеханічних приладів (холодильники, вентилятори та ін.).

Як і будь-який актив, основні засоби відображають у балансі за таких умов:

1) існує вірогідність отримання економічних вигод від використання основного засобу;

2) його оцінка може бути достовірно визначена. Щодо вірогідності отримання економічних вигод підприємство має визначити цілі використання такого основного засобу. З визначення основних засобів за П(С)БО 7, такими цілями є:—

використання ОЗ процесі виробництва;—

використання ОЗ у процесі поставки товарів, виконання робіт і надання послуг;—

використання ОЗ для надання його в оренду іншим особам;—

використання ОЗ для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій.

2. Знос і амортизація основного капіталу. Порядок амортизаційних відрахувань та їх використання.

Знос об'єкта — це сума амортизації з початку його корисного використання.

Розрізняють два види зносу основних засобів — фізичний і моральний.

Фізичний знос — це поступова втрата основними засобами споживної вартості в процесі експлуатації, тобто суто матеріальний знос їхніх окремих елементів. Фізичний знос залежить від багатьох факторів, зокрема: особливостей технологічного процесу; якості обслуговування основних засобів; кваліфікації робітників та їхнього бережливого ставлення до основних засобів; інтенсивності та умов використання основних засобів. Розрізняють повний і частковий знос основних засобів.

Повний знос передбачає повну заміну зношених основних засобів через нове капітальне будівництво або придбання нових основних засобів.

Частковий знос компенсується здійсненням капітального ремонту основних засобів.

Моральний знос — це знос основних засобів унаслідок створення нових, більш прогресивних і економічно ефективних машин та устаткування. Поява досконаліших видів устаткування з підвищеною продуктивністю робить економічно доцільною заміну діючих основних засобів іще до їх фізичного зносу.

Несвоєчасна заміна морально застарілих основних засобів призводить до того, що собівартість зростає, а якість знижується як порівняти з продукцією, виготовленою на досконаліших машинах та устаткуванні.

Моральний знос зменшує вартість основних засобів через скорочення суспільне необхідних витрат на їх відтворення. Сума нарахованого зносу характеризує стан основних засобів. Вирахуванням з первісної (відновлюваної) вартості основних засобів суми зносу визначають залишкову вартість основних засобів.

Зв = [В(100-1)] : 100,

де Зв — залишкова вартість основних засобів;

В — відновлювальна (первісна) вартість основних засобів;

І — рівень зносу основних засобів, %.

Сума нарахованої амортизації береться за вартість фізичного зносу.

Амортизація — це систематичний розподіл вартості основних засобів протягом строку їх корисного використання (експлуатації). Вартість, яка амортизується, — це первісна або переоцінена вартість основних засобів за вирахуванням їхньої ліквідаційної вартості.

За рахунок амортизаційних відрахувань фінансуються витрати:

- на придбання основних засобів та нематеріальних активів | для власного виробничого використання, у тім числі на самостійне виготовлення основних засобів для власних