Дія цього закону зумовлює також економічну поведінку ви-робника.

2.1. Витрати виробництва в короткостроковому періоді.

У короткостроковому періоді деякі з виробничих ресурсів фірми постійні, проте іншими можна маніпулювати з метою зміни рівня виробництва продукції. На цій підставі можна виділити різні методи оцінки виробничих витрат.

Сумарні витрати виробництва (СВт) – складаються із двох компонентів: фіксованих витрат (ФВт), які фірма робить не залежно від рівня випуску продукції, а також змінних витрат (ЗВт), які коливаються разом з рівнем виробництва. Наприклад, залежно від обставин ФВт можуть містити витрати на експлуатацію заводу, страхові послуги і, можливо, мінімальну кількість працівників – ці витрати не змінюються незалежно від обсягу виробництва фірми. До складу змінних витрат входять – зарплата, оклади та вартість сировини – ці витрати зростають разом із збільшенням виробництва продукції.

Щоб вирішити скільки продукції виробляти, менеджерам фірм необхідно знати те, як зростають з рівнем виробництва продукції змінні витрати. Наприклад, дані таблиці 1 ілюструють діяльність фірми з фіксованими витратами 50 дол. Змінні витрати зростають із збільшенням обсягу продукції, як і сумарні витрати. Сумарні витрати – це сума фіксованих витрат у стовпці 1 та змінних витрат у стовпці 2. За витратами поданими у стовпцях 1 і 2, можна дати визначення додаткової кількості типів витрат.

Діяльність фірми з фіксованими витратами Таблиця 1.

Рівень виробництва | Фіксовані витрати (ФВт)

(1) | Змінні витрати (ЗВт)

(2) | Сумарні витрати (СВт)

(3) | Граничні витрати (ГВт)

(4) | Середні фіксовані витрати (СФВт) (5) | Середні змінні витрати (СЗВт) (6) | Середні сумарні витрати (ССВт) (7)

0 | 50 | 0 | 50 | -- | -- | -- | --

1 | 50 | 50 | 100 | 50 | 50 | 50 | 100

2 | 50 | 78 | 128 | 28 | 25 | 39 | 64

3 | 50 | 98 | 148 | 20 | 16,7 | 32,7 | 49,4

4 | 50 | 112 | 162 | 14 | 12,5 | 28 | 40,5

5 | 50 | 130 | 180 | 18 | 10 | 26 | 36

6 | 50 | 150 | 200 | 20 | 8,3 | 25 | 33,3

7 | 50 | 175 | 225 | 25 | 7,1 | 25 | 32,1

8 | 50 | 204 | 254 | 29 | 6,3 | 25,5 | 31,8

9 | 50 | 242 | 292 | 38 | 5,6 | 26,9 | 32,4

10 | 50 | 300 | 350 | 58 | 5 | 30 | 35

11 | 50 | 385 | 435 | 85 | 4,5 | 35 | 39,5

Граничні витрати (ГВт) – зростання обсягу витрат в наслідок виробництва додаткової одиниці продукції. Оскільки фіксовані витрати не змінюються у разі зміни рівня виробництва фірмою продукції, граничні витрати – це зростання обсягу змінних витрат через виробництво додаткової одиниці продукції. Отже: ГВт = ЗВт/Q

Граничні витрати говорять про те, скільки коштуватиме фірмі збільшення обсягів продукції на додаткову одиницю. У таблиці 1 граничні витрати розраховуються або з суми змінних витрат (стовпець 2), або із сумарних витрат (стовпець 3). Наприклад, граничні витрати на зростання обсягу продукції від 2 до 3 одиниць становитимуть 20 дол., оскільки змінні витрати фірми зростають від 78 до 98 дол.(СВт також зростають на 20 дол., від 128 до 148 дол.). Сумарні витрати різняться від змінних витрат лише на суму фіксованих витрат.

Середні витрати (СВт) - це витрати на одиницю продукції. Розрізняють три види середніх витрат: середні фіксовані витрати (СФВт), середні змінні витрати (СЗВт) та середні сумарні витрати (ССВт).

СФВт = ФВт / Q (стовпець 2/рівень виробництва)

СЗВт = ЗВт / Q (стовпець 3/рівень виробництва)

ССВт = СВт / Q (стовпець 4/рівень виробництва)

Порівнюючи середні сумарні витрати з ціною продукції, можемо визначити прибуткова чи не прибуткова ця продукція.

Розглянемо зв’язок між виробництвом та детальніше концентруючи увагу на витратах фірми, яка може за фіксованого рівня зарплати w найняти стільки робочої сили скільки захоче. Якщо ГВт – це зміна змінних (або сумарних) витрат у разі зміни обсягу продукції на додаткову одиницю (тобто, ЗВт/Q), проте змінні витрати – це витрати додаткової робочої сили w на одиницю продукції, помножені на кількість додаткової робочої сили L, з цього випливає, що ГВт = ЗВт/Q = wL/Q. Гранична продуктивність праці ГРL - це зміна в обсязі продукції, що виникає в наслідок зміни трудового ресурсу на додаткову одиницю, або Q/L. Отже, додаткова робоча сила, необхідна для отримання додаткової одиниці продукції становить: L/Q = 1/ГРL. Звідси:

ГВт = w/ГРL

Ефект наявності спадної віддачі можна також простежити за даними граничних витрат у таблиці 1. Граничні витрати на додаткову продукцію спочатку високі, оскільки перші декілька додаткових ресурсів навряд чи на багато збільшать обсяг продукції на великому добре обладнаному підприємстві. Водночас, у міру зростання продуктивності ресурсів, граничні витрати значно зменшуються. Нарешті, граничні витрати знову збільшуються для відносно високих рівнів виробництва завдяки ефекту спадної віддачі. Закон спадної віддачі забезпечує прямий зв’язок між середніми змінними витратами виробництва та середньою продуктивністю праці.

СЗВт = w / ГРL

На графіку 3 показані криві фіксованих змінних та сумарних витрат згідно таблиці 1.

Графік 3

Фіксовані витрати не коливаються, змінні витрати – із зростанням об’єму виробництва також зростають, крива сумарних витрат визначається додаванням кривої