ЗРОСТАЮЧИЙ ЕФЕКТ МАСШТАБУ

Зростаючий ефект масштабу відображає зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання усіх вхідних факторів спричиняє більше ніж пропорційне зростання рівня виробництва. Інакше кажучи: подвоєння всіх вхідних факторів зумовлює більше ніж у два рази зростання рівня виробництва.

Зростання середньої продуктивності виробництва приводить до того, що ко-жен вхідний фактор стає продуктивнішим. Зростання середнього випуску про-дукції на одиницю вхідних факторів спричинює більше ніж пропорційне зростан-ня загальної кількості продукції.

На графіку 6 вздовж променя ОR праця і капітал витрачаються у пропорції К:L= 1:3. При 10 одиницях капіталу і 10 одиницях праці випуск продукції стано-вить 20 одиниць. Коли обсяг випуску збільшується у пропорції, яка перевищує пропорцію збільшення вхідних факторів, має місце зростаючий ефект масштабу Тут після подвоєння кількості вхідних факторів випуск продукції збільшився більше як удвоє (90: 20 = 4,5).

Зростаючий ефект масштабу

Графік 6

Однією з причин виникнення зроста-ючого ефекту масштабу виробництва мо-же бути підвищення продуктивності фак-торів унаслідок спеціалізації та поділу праці. Робітник, який має можливість зо-середитися на виконанні одного завдан-ня, працюватиме значно продуктивніше.

Друга причина зростаючого ефекту масштабу виробництва полягає в тому, що малі фірми нерідко виявляються неспроможними ефективно використовувати вироб-ниче обладнання. Тільки великі фірми можуть купити сучасне дороге обладнання й ефективно його експлуатувати. Так, в автомобілебудуванні найбільш ефективні методи роботи передбачають використання робототехніки. Ефективна експлуа-тація робототехніки, за оцінками спеціалістів, можлива при обсязі виробництва 200-400 тис. автомобілів на рік.

Зростаючий ефект масштабу зумовлений і тим, що великі фірми володіють більши-ми можливостями для виробництва побічної продукції та ефективної утилізації відходів, ніж малі фірми. Так, на м'ясокомбінатах виготовляють клей, добрива, лікарські препарати тощо з відходів виробництва.

Причиною зростаючого ефекту масштабу є також те, що збільшення обсягу виробництва часто не вимагає пропорційного збільшення всіх вхідних факторів. Так, при збільшенні виробництва труб у два рази споживання металу збільшиться менше ніж удвоє. Адже відомо, що при подвоєнні площі круга довжина кола збільшиться менше, ніж удвоє.

НЕЗМІННИЙ ЕФЕКТ МАСШТАБУ

Незмінний ефект масштабу полягає у відсутності зростання економічної ефективності при збільшенні масштабів господарської діяльності. У цьому випадку пропорційне зростання затрат усіх вхідних факторів виробництва приводить до пропорційного зростання рівня виробництва. Іншими сло-вами, подвоєння всіх вхідних факторів под-воює і рівень виробництва. Середня продуктивність вхідних факторів при цьому зали-шається постійною, незмінною є і продук-тивність кожного із вхідних факторів, тобто середній випуск продукції на одиницю вхідних факторів залишається незмінним.

Незмінний ефект масштабу Графік 7

На рисунку показано, що под-воєння споживання праці та капіталу (з 10 до 20 одиниць) привело до збільшення у два рази випуску продукції (з 20 до 40 оди-ниць) за певний період часу.

СПАДНИЙ ЕФЕКТ МАСШТАБУ

Спадний ефект масштабу відображає зниження економічна ефективності при збільшенні масштабів господарської діяль-ності. У цьому випадку пропорційне зростання витрат усіх вхідних факторів дає менше, ніж пропорційне зростання вихідної продукції.

Іншими словами, подвоєння всіх вхідних факторів веде до меншого, ніж у два рази, зростання рівня виробництва. Серед-ня продуктивність вхідних факторів і проду-ктивність кожного вхідного фактора падає, хоч загальне виробництво збільшується. Незважаючи на зростання обсягу вироб-ництва, зменшується і середня кількість продукції на одиницю вхідних факторів. Падіння середнього продукту призводить до меншого, ніж пропорційного, зростання рівня виробництва. Водночас подальше зростання виробництва продовжується.

Спадний ефект масштабу Графік 8

На рисунку показано, що под-воєння вхідних факторів виробництва (з 10 до 20 одиниць праці та капіталу) зумовило збільшення обсягу продукції у 1,5 рази (з 20 до ЗО одиниць), тобто має місце спадний ефект масштабу.

Причиною появи спадного ефекту масштабу є додаткові витрати на управління в умовах зростання розмірів фірми. На великій фірмі виникають труднощі, пов'язані з координацією, контролем, організацією виробничої діяльності, які зменшують середню продуктивність. Фірма дедалі більше залежить від ієрархічних методів ко-ординації діяльності її персоналу. Із нарощуванням ієрархічної драбини зростають витрати на передання інформації, необхідної для прийняття ділових рішень, втра-чається оперативність. Стимули проявляти особисту ініціативу мають тенденцію до зниження, бо працівник перетворюється на гвинтик величезної машини. Тому для підтримання певного рівня лояльності та мотивації потрібна чимдалі більша управлінська майстерність. Зростає ризик того, що відділи та підрозділи будуть діяти, виходячи із групових інтересів, відмінних від інтересів фірми в цілому Все це спричиняє неефективність і падіння продуктивності праці.

Усі ці непропорційні зміни продуктивності вхідних факторів при зростанні ви-пуску продукції і відображає закон ефекту масштабу.

3. Ринок факторів виробництва.

Ринки факторів – це специфічні ринки, де, на відміну від ринків продукції, з боку попиту виступають фірми, які споживають виробничі фактори, а з боку пропозиції – власники факторів – домогосподарства. На ринках факторів визначаються ціни та обсяги використання факторів. Ринки факторів виробництва вважаються вторинними (похідними) по відношенню до ринків готової продукції, тому що стан перших (ціни і обсяги факторів) визначаються станом других (обсягами продукції).

Аналіз функціонування ринків факторів виробництва здійснюється за тими ж принципами, що і ринків продукції. З урахуванням типу ринкової структури досліджується, як формується попит на фактори (індивідуальний і ринковий), які чинники його визначають; як формується пропозиція факторів (індивідуальна і ринкова) і які чинники визначають цю пропозицію. Розгляд взаємодії попиту і пропозиції дозволяє дослідити проблеми ціноутворення на фактори виробництва, а також вплив державної політики на стан цих ринків.

Структура ринку певного фактора виробництва пов’язана із особливостями рішень, які приймаються фірмами і домогосподарствами щодо цін і обсягів факторів на ринках.

Найменш важкий метод визначення попиту на ресурс