полягає в міркуванні, що фірма діє (купує) якийсь певний ресурс на ринку із конкуренцією, а також продає свою продукцію на конкурентному ринку. Простота даної ситуації полягає в тому, що в умовах конкуренції фірма продасть стільки продукції, скільки вона вважатиме необхідним при існуючій ринковій ціні. Фірма реалізує таку незначну частину загального об’єму продукції, що ніяк не впливає на ціну товару.
Аналогічно на ринку ресурсів конкуренція означає, що фірма купує такий невеликий об’єм загальної пропозиції ресурсу, що придбана фірмою кількість ресурсу ніяк не впливає на ціну.
Попит фірми на фактори визначається попитом споживачів на ринках готової продукції, тому попит на фактори виробництва називається вторинним попитом. Ресурси задовольняють потреби споживачів не прямо, а через виробництво товарів і послуг.
Стабільність попиту на любий ресурс залежить від 1) продуктивності ресурсу при створенні товару та 2) ринкової вартості, чи ціни товару, який створений за допомогою даного ресурсу. Тобто, ресурс, який є високопродуктивним при виробництві товарів, високо оцінюваний суспільством, буде користуватися більшим попитом.
Роль продуктивності та ціни продукту при визначенні ціни на ресурс можна відобразити за допомогою таблиці 2.
Попит на ресурс: реалізація продукту в умовах чистої конкуренції.
Таблиця 2.
(1) Один. ресурсу | (2) Всього продукту | (3) Граничний продукт (ГП) чи (2) | (4)
Ціна продукту (дол.) | (5) Загальний доход чи (2)*(4) | (6)
Граничний продукт в грошовому виразі (ГПГВ), чи (5), (дол.)
0 | 0 | 7
6
5
4
3
2
1 | 2 | 0 | 14
12
10
8
6
4
2
1 | 7 | 2 | 14
2 | 13 | 2 | 26
3 | 18 | 2 | 36
4 | 22 | 2 | 44
5 | 25 | 2 | 50
6 | 27 | 2 | 54
7 | 28 | 2 | 56
Припустимо, фірма придбає один змінний ресурс – працю – для свого заводу. Для спрощення даної ситуації, припустимо, що зменшення граничного продукту починається з першим нанятим робітником.
В колонці 4 маємо дані про ціну продукту, так як відомо, що похідний попит на ресурс залежить не тільки від продуктивності даного ресурсу, але і від ціни на продукт, який вироблений із даного ресурсу. Бачимо, що ціна є постійною, в даному випадку дорівнює 2 дол., тому що ми беремо до уваги існування конкурентного ринку. Помноживши дані колонки 2 на дані колонки 4 маємо загальний доход в колонці 5. Із цих даних легко визначити граничний продукт в грошовому виразі (ГПГВ) – приріст загального доходу в результаті застосування кожної додаткової одиниці змінного вводимого фактора виробництва (в даному випадку - праці).
Цифрові дані ГПГВ – колонки 1 і 6 – показують значення попиту фірми на працю, згідно із правилом використання ресурсів.
Правило використання ресурсів: щоб максимізувати прибуток, фірма повинна використовувати додаткові одиниці любого даного виду ресурсу до тих пір, поки кожна наступна одиниця дає приріст загального доходу фірми, а не загальних витрат.
Величина, на яку кожна додаткова одиниця ресурсу дає приріст витрат (витрат на ресурси) називається граничними витратами на ресурси (ГВтР). Отже, правило використання ресурсів звучатиме:
Для фірми буде прибутковим застосовувати додаткові одиниці ресурсу до тієї точки, в якій ГПГВ даного ресурсу дорівнює ГВтР.
Графічно, криву попиту на ресурс можна відобразити так:
Слід зауважити, що крива ГПГВ є кривою попиту на ресурс на чисто конкурентному ринку.
Візьмемо, наприклад, ставку заробітної плати. На чисто конкурентному ринку ставка зарплати встановлюється сукупною, чи ринковою, пропозицією праці чи ринковим попитом на неї. Одна фірма ніяк не може вплинути на дану ставку. Це означає, що сукупні витрати на ресурси зростають точно на величину існуючої ставки зарплати для кожного додатково найнятого працівника; ставка заробітної плати і граничні витрати на ресурс (ГВтР) дорівнюють.
Припустимо, що фірма продає свою продукцію на ринку з недосконалою конкуренцією. Чиста монополія, олігополія та монополістична конкуренція на ринку продукції означають, що крива попиту на продукцію фірми полого спадає, тобто фірма повинна приймати більш низьку ціну на продукт, щоб збільшити його реалізацію.
Згідно із таблицею 3 бачимо:
Попит на ресурс: реалізація продукту в умовах недосконалої конкуренції.
Таблиця 3.
(1) Один. ресурсу | (2) Всього продукту | (3)
Граничний продукт (ГП) чи (2) | (4)
Ціна продукту (дол.) | (5)
Загальний доход, чи (2)*(4) (дол.) | (6)
Граничний продукт в грошовому виразі (ГПГВ), чи 5, (дол.)
0 | 0 | 7
6
5
4
3
2
1 | 2,80 | 0 | 18,20
13,00
8,40
4,40
2,25
1,00
-1,05
1 | 7 | 2,60 | 18,20
2 | 13 | 2,40 | 31,20
3 | 18 | 2,20 | 39,60
4 | 22 | 2,00 | 44,00
5 | 25 | 1,85 | 46,25
6 | 27 | 1,75 | 47,25
7 | 28 | 1,65 | 46,20
Дані продуктивності із таблиці 1 збережені в колонках 1-3, але тепер в колонці 4 передбачається, що ціна на продукцію повинна бути знижена, щоб реалізувати граничний продукт, який виробляється кожним додатково найнятим працівником. ГПГВ в продавця на ринку із чистою конкуренцією знижується по одній причині: зменшується граничний продукт; а в продавця на ринку із недосконалою конкуренцією – по двом причинам: зменшується граничний продукт і падає ціна на продукт, так як зростає випуск продукції.
Слід відзначити, що зниження ціни, яке супутнє кожному приросту випуску продукції, відноситься не тільки до граничного продукту кожного наступного працівника, але і до всіх попередніх одиниць продукції, які в протилежному випадку могли б бути продані по більш високій ціні.
Проілюструємо це твердження: граничний продукт другого працівника складає 6 одиниць. Ці