Тема: Безпека банківської діяльності.
1. Вступ.
У наш час спаду кримінальної обстановки очікувати не приходиться, тому справедливе твердження, що "Банк треба починати з організації служби безпеки, тому що, не забезпечивши схоронності довірених йому коштів і цінностей, банк не може вважатися банком". Згідно опублікованим даним більш 30% фінансових структур у даний час ведуть діяльність на грані ризику. Найбільші втрати банки несуть від неповернення кредитів, найчастіше отриманих шляхом обману або підкупу банківських службовців, розкрадання коштів з використанням підроблених документів, організації каналів для "відмивання" брудних грошей, поборов з боку кримінальних структур. Нерідко кримінальні структури залучаються банками для "вибивання" повернення кредитів (при цьому, по ряду неофіційних даних, їхня частка як оплату послуг досягає 40-80% від суми боргу). Також велика кількість замахів на життя керівників і персоналу банків.
У зв'язку з тим, що держава самостійно сьогодні не може забезпечити безпеку банківських структур, роль служб безпеки банків зростає. Дані світової статистики свідчать, що збиток, який наноситься банку при відсутності в ньому служби безпеки, буде досягати 30% від усіх його авуарів, тому витрати на утримання служб безпеки закордонні банки тримають на рівні 15% (здається, що в сучасних українських умовах ця сума повинна бути ще більшої). Забезпечення безпеки - один з функціональних елементів діяльності банків, і служба безпеки банку, якщо вона ставить своєю метою забезпечення надійної (а виходить, безпечної) роботи банку, повинна вникати в усі сфери його діяльності, будь це кредитна політика, наприклад, або робота розрахунково-касового вузла банку.
Злочинці постійно шукають слабку ланку в "обороні" банків і змінюють "напрямок ударів" з ростом уміння банків відбивати той чи інший вид погроз.
В даний час розширюється діяльність служб закордонної економічної розвідки, що наносять шкоду інтересам бізнесу, зокрема, банківського. При цьому для одержання інформації про положення справ у банківському секторі закордонні спецслужби використовують нетрадиційні способи - семінари, різні анкетування, круглі столи, навчання фахівців за рубежем і т.п.
У зв'язку з тим, що ріст технічної оснащеності банків і використання ними нових технологій несуть потенційну погрозу появи нових видів злочинів, необхідно створити спеціальний фонд для фінансування прогнозування знову виникаючих погроз безпеки банківської діяльності й оперативної розробки методів їхнього запобігання і боротьби з ними.
2. Поняття безпеки банківської діяльності, її мета та задачі.
Безпека банківської діяльності – це стан стійкої життєдіяльності при якому забезпечується реалізація основних інтересів і пріоритетних цілей банку, захист його від внутрішніх і зовнішніх дестабілізуючих факторів незалежно від умов функціонування.
Метою безпеки банківської діяльності стає виключення можливості понесення банком збитків або неотримання вигоди та забезпечення ефективної діяльності банку і якісної реалізації ним операцій і угод.
Задачами безпеки виступають:
Захист законних інтересів і власності банку;
Профілактика і попередження правопорушень і злочинних посягань на власність, імідж і персонал банку;
Своєчасне виявлення реальних і потенційних загроз банку, проведення заходів щодо їх нейтралізації;
Формування умов, що сприяють реалізації банком своїх планів і інтересів;
Створення умов для відшкодування матеріальних і моральних збитків, нанесених банку і його співробітникам неправомірними діями організацій і окремих осіб;
Організація системи заходів безпеки діяльності банку;
Організація і реалізація заходів щодо підтримки встановленого порядку роботи підрозділів банку в кризових ситуаціях;
Контроль стану та ефективності функціонування системи заходів безпеки в банку, своєчасне реагування на зміни в її роботі.
3. Види безпеки.
В залежності від об’єкту забезпечення безпеки, виділяють такі її види:
Особиста - забезпечення спокійної роботи, вільного переміщення і відпочинку кожного працівника;
Колективна - забезпечення спокійного, планового й ефективного режиму роботи підрозділів банку;
Економічна - забезпечення захисту і раціонального використання фінансових ресурсів банку, надійного збереження і транспортування готівки і цінностей, грамотної експлуатації технічних засобів і обладнання банку, забезпечення умов для ефективного проведення банком операцій і укладання угод;
Інформаційна - забезпечення гарантованого захисту інформаційних ресурсів банку від внутрішніх і зовнішніх посягань.
4. Структура управління банком.
У комерційному банку існують органи, що спостерігають за діяльністю банка та контролюють її.
Структура управління комерційним банком
Вищий орган управління | Спостережний орган | Виконавчий орган | Контрольний орган
Вищим органом акціонерного та пайового банку є загальні збори акціонерів (учасників). Збори вирішують стратегічні завдання в дія-льності банку:*
визначення основних напрямів діяльності банку, затвердження планів його діяльності та звітів про їх виконання;*
обрання та відкликання членів спостережного, виконавчого та контрольного органів банку;*
затвердження організаційної структури банку, а також внутрі-шніх положень, що регламентують виконання банківських операцій;*
внесення змін до статуту банку;*
затвердження річних результатів діяльності, порядку розподілу прибутку та покриття збитків;*
прийняття рішення про додатковий випуск акцій (для акціонер-ного) чи встановлення розміру та порядку внесення учасниками дода-ткових вкладів для збільшення статутного капіталу пайового банку;*
створення, реорганізація і ліквідація дочірніх підприємств, фі-лій, представництв та затвердження їхніх статутів і положень;*
прийняття рішення про припинення діяльності банку;*
інші питання, що належать до компетенції загальних зборів ак-ціонерів (учасників) за статутом банку.
Загальні збори скликаються щорічно, не пізніше ніж через місяць після складання балансу банку за звітний рік.
Вищий орган банку реалізує свої завдання та функції безпосере-дньо через виконавчі та контрольні органи, які повністю йому під-звітні.
Виконавчим органом акціонерного банку є правління, а пайового – дирекція. Правління банку (дирекція) вирішують усі питання його поточної діяльності, які не належать до виключної компетенції зборів акціонерів (учасників). Роботою правління керує голова пра-вління, а дирекції — генеральний директор, які обираються чи при-значаються згідно зі статутом банку. Ні голова правління акціонер-ного банку, ні генеральний директор пайового банку не можуть бути одночасно головою загальних зборів