наприклад, 75 %).
Керування, розробка і здійснення політики біржі - прерогатива керівного органа кожної біржі - чи правління ради губернаторів. Такий орган складається з декількох біржі, що служить, (президента, наприклад) і досвідчених брокерів, що стають губернаторами біржі на певний строк. У керівництво також входять зовнішні губернатори, що чи обираються призначаються з числа досвідчених облич, не зв'язаних із брокерським бізнесом. Зовнішні губернатори представляють інтереси широкої публіки, що інвестує, і компаній, чиї акції котируються на біржі. Головною посадовою особою на біржі є президент. Його призначає правління (рада губернаторів).
У допомогу керівному органу і персоналу біржі з представників фірм-членів створюються різні комітети, наприклад аудиторський, бюджетний, по системах (комп'ютери), біржовим індексам, опціонам. Число і склад комітетів міняються від біржі до біржі, але два комітети є, мабуть, скрізь. Це комітет з лістингу, що розглядає заявки на включення акцій у біржовий список і має право апелювати по рішеннях персоналу біржі, і комітет із процедур торгового залу, що разом з адміністрацією визначає режим торгівлі (торгові сесії), улагоджує диспути, інтерпретує і стежить за дотриманням інструкцій з поводження в торговому залі.
У багатьох країнах закон наділяє біржі значними правами, що перетворює їх в ефективний механізм саморегулювання інвестиційного бізнесу. Так, біржі самі встановлюють мінімальні розміри капіталу і стандарти "поводження" для компаній (і їхніх співробітників), що бажають уключити свої акції в біржовий список, розробляють процедури лістинга, торгівлі обліковими цінностями, стежать за звітністю компаній, що пройшли лістинг.
Звичайно біржі являють собою безприбуткові асоціації, звільнені від сплати корпоративного прибуткового податку. Основними статтями їхнього доходу є:
акциз (податок на угоду), стягнутий з біржових фірм за кожне замовлення, виконаний у торговому залі; плата компаній за включення їхніх акцій у біржовий список;
щорічні внески компаній, що витрачаються біржею на підтримку їх лістингу в гарному стані;
плата компаній за зміни у лістингу в зв'язку, наприклад, зі змінами в структурі їхнього капіталу;
епізодичні внески біржових фірм на покриття поточних чи збитків створення необхідних резервів;
вступні внески нових членів.
Акції нового випуску звичайно проходять підписку в інвестиційних дилерів і спочатку реалізуються через "вуличний" ринок. Тільки після того як акції були розпродані дилерами й отримані докази їхнього задовільного розміщення, вони потраплять у котирувальний список ("лист") однієї чи декількох бірж. Процедура включення акцій у цей список називається лістингом.
Особливий інтерес викликає група так званих щойно створених фондових бірж. Характерними рисами даної групи є такі: вказані фондові біржі виникли кілька років тому; як правило, вони виникли в умовах, коли фактичні ринкові стосунки в даних країнах ще тільки починали складатись; при утворенні фондових бірж враховувався досвід розвинених країн стосовно електронної форми торгівлі та ряд інших. Фондові біржі даної групи звичайно створювалися в умовах недостатнього розвитку національних фондових ринків. Основною формою торгівлі на вказаних біржах були аукціони “з голосу”, що проводились в операційному залі.
До групи щойно створених бірж також входить і Українська фондова біржа (Київ), Київська міжнародна фондова біржа і Донецька фондова біржа. Українська фондова біржа виникла в 1991 році та є найдавнішою з українських фондових бірж.
Список використаної літератури.
Мельник В.А. Ринок цінних паперів. Довідник керівника підприємства. Спеціальний випуск. – К.: А.Л.Д., ВІРА-Р, 1998. – 560с.
Килячков А.А., Чалдаева Л.А. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. – М.: Юристъ, 2001. – 704 с.
Алехин Б.И. Рынок ценных бумаг. Введение в фондовые операции. – М.: Финансы и статистика, 1991. – 160 с.
Агарков М.М. Учение о ценных бумагах. Научное исследование. – М.: Бек, 1994.
Биржевая деятельность / Под ред. А.Г. Грязновой, Р.В. Корнеевой, В.А. Галанова. – М.: Финансы и статистика, 1996.
Семенкова Е.В. Операции с ценными бумагами. – М.: Перспектива; Инфра-М, 1997.