ПРЕДИСЛОВИЕ
Податки
Вступ.
Основні терміни і поняття.
Податкова система і її структура
Податкова політика.
Висновок.
Список використаної літератури
Вступ.
Для існування держави необхідні величезні фінансові ресурси, що акумулюються в бюджетному і позабюджетному державному централізованому фондах в основному завдяки функціонуванню податкової системи. Економічні відносини, зв'язані з податками, у тім чи іншому ступені торкаються усього населення країни, тому основні теоретичні і практичні аспекти побудови податкової системи цікавлять не тільки фахівців (економістів, юристів, керівників усіх рівнів, підприємців), але і звичайних громадян.
Система оподатковування в Україні почала формуватися з 1991 р. Незважаючи на незмінність основних принципів і підходів до побудови цієї системи, викладених у Законі України "Про систему оподатковування" від 25.06.1991 року № 1251-XII, вона проте постійно змінюється: вносяться доповнення, уточнення, виправлення (останні зміни від 16.01.2003 р.). Правові норми, що регулюють відносини, зв'язані зі збором, розподілом і використанням податкових надходжень в Україні, відбивають усі зміни державної фінансової політики, спрямовані на подолання кризи і створення ефективної ринкової економіки.
Нестабільність податкового законодавства істотно ускладнює практичну підприємницьку діяльність і вивчення податкової системи. Численні зміни і доповнення, постійно внесені в законодавчу базу, ведуть до швидкому старінню навчальної літератури і вимагають постійного її відновлення.
Ціль вивчення податкової системи України — сформувати знання теоретичних основ оподатковування і податкової політики, функціонування механізму оподатковування, методів податкової роботи.
1. Основні терміни і поняття.
В основі вивчення податкової системи і механізмів оподатковування повинне лежати повне і точне розуміння податкової термінології і понять, що розкривають суть оподатковування. Розглянемо основні елементи, що характеризують податкову систему і податковий механізм.
Податки — це обов'язкові платежі юридичних і фізичних осіб у бюджет. Вони виникли одночасно з утворенням держави. По економічному змісту податки — це фінансові відносини між державою і платниками податків із приводу примусового відчуження частини знову створеної вартості з метою формування централізованих фондів коштів, необхідних для виконання державою своїх функцій.
Податкова система країни — сукупність встановлених у законодавчому порядку податків і зборів (інших обов'язкових платежів) у бюджети різних рівнів і державні цільові фонди.
Структура податків — це співвідношення різних видів податків і зборів, що утворюють податкову систему і визначаються податковою політикою держави.
База оподатковування — законодавчо закріплена частина доходів або майна платника податків (за винятком пільг), що враховується при розрахунку суми податку.
Суб'єктами податкової системи є платники податків і державних податкових органів.
Платники податків — юридичні і фізичні особи, що відповідно до чинного законодавства зобов'язані платить податки і збори (обов'язкові платежі).
Державні податкові органи — служби, створені державою для контролю за повною і своєчасною сплатою платниками податків установлених законодавством податків.
Носій податку — це обличчя (юридичне чи фізичне), що фактично несе податковий тягар. Платник податку не є його носієм, якщо перекладає податок на інший.
Об'єкти оподатковування — доходи, прибуток, додана вартість, майно, використовувані природні ресурси, визначені юридичні дії (наприклад, нотаріальні, передача прав власності на майно) і ін.
Джерела сплати податків — кошти платника; доходи, отримані в різних формах (виторг від реалізації продукції, прибуток підприємства, заробітна плата й ін.). Іноді джерело може збігатися з об'єктом (наприклад, по податку на прибуток підприємств).
Податкова пільга — це повне чи часткове звільнення від сплати податку; закріплюється законодавчо в різних формах: за допомогою встановлення неоподатковуваного мінімуму об'єкта податку, зниження податкових ставок, відрахування з податкового окладу (податкового кредиту), повернення раніше сплачених податків і ін.
Подвійне оподатковування — це обкладання того самого об'єкта податком одного виду не менш двох разів протягом одного звітного періоду; може виявлятися в наступних формах:*
той самий об'єкт обкладається податком одного виду різними рівнями державної влади однієї країни (наприклад, на рівні федерації в цілому, суб'єктів федерації, органів місцевого самоврядування);*
той самий об'єкт обкладається податком одного виду владою різних держав;*
обкладається прибуток юридичних осіб, а потім цей же прибуток обкладаються як дивіденди, виплачені акціонерам підприємств.
2. Податкова система і її структура
Науковий підхід до побудови раціональної системи оподатковування припускає, по-перше, системність, по-друге, встановлення основної бази цієї системи і, по-третє, формування правової бази, спрямованої на перетворення в життя основних податкових принципів.
Вимога системності полягає в тому, що всі податки повинні бути взаємопов'язані й органічно доповнювати один одного, не вступати в протиріччя із системою оподатковування в цілому і з окремими її елементами.
Основною базою побудови податкової системи є обсяг бюджетних витрат. Податки — не самоціль, а засіб для виконання державою своїх функцій.
Податкова система — продукт податкового законодавства. Вона створюється в результаті прийняття ряду законодавчих актів, що закріплюють як визначені принципові положення, так і види податків, порядок числення і стягування кожного з них, обов'язковий для всіх суб'єктів оподатковування.
Оскільки податкова система — це сукупність різних видів податків, що підбираються з метою реалізації визначених принципів, вона характеризується насамперед структурою податків. Державна податкова політика знаходить втілення у визначеній структурі податків, що змінюється під впливом економічних, соціальних і політичних факторів.
Починаючи з А. Смита вчені приділяли велику увагу розробці раціональної податкової структури. Відомий американський економіст Р.Масгрейв сформулював основні вимоги до такої структури:
1) розподіл податкового тягаря повинний бути рівномірним: кожний платить свою "справедливу частку";
2) мінімальний тиск на економічні рішення; будь-яке державне втручання, зв'язане з "надмірним оподатковуванням", варто зменшити;
3) якщо перед податковою політикою поставлені інші мети, наприклад заохочення і субсидування інвестицій, звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю й економічною ефективністю;
4) сприяти стабілізації економіки й економічному росту;
5) оподатковування повинне бути зрозумілим для