Висновок.

Можна сказати, що податкове навантаження — це не що інше, як частина доходу фізичних і юридичних осіб, що перерозподіляється через державний бюджет. Такий перерозподіл не може не впливати на поводження платників податків, що прагнуть, по-перше, перекласти податковий тягар на інших, а по-друге, уникнути податків. Перекладання податків відбувається шляхом збільшення цін на величину податку, у результаті чого реальним платником податків стає покупець товару. Перевести податок у ціну вдається не завжди. Найчастіше це відбувається, якщо товар монопольний чи ж попит на нього нееластичний за ціною. Коли ж попит на товар еластичний, те незначне збільшення ціни викликає значне зменшення обсягу продажів. У такій ситуації перекладання податків на покупців неможливо. Фінансовій науці і практиці відомі й інші приклади впливу податків на прийняття економічних рішень. Наприклад, при розробці мір податкової політики необхідно враховувати дія "податкового клина", що являє собою різницю між сумами доходу до і після сплати податків. Американські вчені приводять наступні приклади впливу "податкового клина" на вибір учасників економічної діяльності:*

високі податки на додатковий особистий доход можуть спонукати працівників вибрати більше годин відпочинку, а не більше годин праці;*

високі ставки податків на тютюнові вироби й алкогольні напої в деяких штатах спонукують їхніх жителів до покупки цих товарів у сусідніх штатах, де встановлені більш низькі податки і ціни;*

оскільки можна зменшувати оподатковуваний податком доход фізичних осіб на суму витрат, зв'язаних з поїздкою на професійні конференції, такі заходи часто проводяться в курортних місцевостях. Їхні учасники сполучать у такий спосіб відпочинок зі справами, зменшуючи в той же час свої податкові зобов'язання;*

фірми з високими доходами воліють вкладати капітал у державні облігації, відсотки по який не обкладаються податками, чим купувати високопродуктивне устаткування, доходи від використання якого підлягають оподатковуванню.

Вплив податкової політики на поводження людей може бути самим різної, але серед учених-економістів у даний час популярна ідея про те, що податки повинні бути "нейтральними", тобто податкова система повинна якнайменше впливати на прийняття економічних рішень.

З метою зм'якшення податкового тягаря для окремих платників податків чи стимулювання визначених видів діяльності застосовуються податкові пільги — повне чи часткове звільнення від оподатковування платників податків чи доходів від окремих видів діяльності. У практиці оподатковування використовуються наступні форми пільг:

1. Податковий кредит. Це відрахування із суми розрахованого податку. Наприклад, в Україні при розрахунку податку на прибуток підприємств із суми розрахованого податку віднімається сума податку, сплаченого підприємством при виплаті дивідендів.

2. Неоподатковуваний податком мінімум доходів. Найчастіше застосовується при оподатковуванні особистих доходів, коли із суми валових доходів громадян віднімається законодавчо встановлена сума, що не обкладається податком. У такий спосіб захищаються інтереси громадян з низькими доходами.

3. Виключення з об'єктів оподатковування. Найчастіше це частина доходу, чи прибутку інших об'єктів оподатковування, спрямованих на меті, у реалізації яких зацікавлена держава. Наприклад, законодавство деяких країн дозволяє виключати з оподатковуваного податком доходу витрати підприємств на природоохоронні заходи.

4. Звільнення окремих платників від сплати податку. Оскільки звільнення від оподатковування рівноцінно виплатам з бюджету, то держава в такий спосіб підвищує реальні доходи окремих суб'єктів. Наприклад, відповідно до законодавства України, від усіх видів податків звільняються інваліди Великої Вітчизняної війни.

5. Зниження податкових ставок. Наприклад, в Україні по зниженій ставці обкладається податком прибуток, отриманий від продажу інноваційного продукту власного виробництва.

6. Прискорена амортизація основних засобів. Оскільки амортизаційні відрахування віднімаються з валового доходу при визначенні прибутку до оподатковування, те прискорені темпи амортизаційних списань дозволяють зменшити податки підприємств. Особливо це важливо в умовах високих темпів інфляції.

Податкові пільги дозволяють створювати податкову систему, яка б у більшому ступені виконувала регулюючу функцію. Але зараз більшість учених дотримують тієї точки зору, що податковий тягар краще зменшувати за рахунок загального зниження податкових ставок, а не спеціальних пільг, тому що останні створюють нерівні умови для конкуренції. Особливо небажаними вважаються особисті пільги.

Список використаної літератури

1. Налоги I В. В. Буряковский, В. Я. Кармазин и др. — Днепропетровск: Пороги, 1998. — 612 с.

2. Налоги: Учеб. пособие / Под ред. Д. Г. Черника. — М.: Финансы и ста-тистика, 1995. — 400с.

3. Никитин С., Глазова Е., Степанова М. Налоги в странах рыночной эко-номики и в России // МЭиМО. — 1996. — № 4.

4. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. пооб. — К.: КНЕУ,

1999. — 164 с.

5. Податкова система України / За ред. В. М. Федосова. — К.: Либідь, 1994. — 464 с.

6. Пушкарева В. М. История финансовой мысли и политики налогов. — М.: ИНФРА-М, 1996. — 192 с.

7. Рис И. Роль налогов в условиях современного государственно-монополистического капитализма // Обзор, информ. — М., 1986. (НИФИ. — Вып. 2).

8. Сутормта В. М., Федосов В. М., Андрущенко В. Л. Держава — податки — бізнес. — К.: Либідь, 1992. — 328 с.

9. Фінансове право: Підруч. / За ред. Л. К. Воронової. — X.: Консум, 1998. — 496 с.