Види ризиків інвестиційних проектів.

Прийняття практично будь-якого інвестиційного проек-ту не може ігнорувати міру ризику, причому у країнах з нестабільною ринковою економікою ризики підприємців-інвесторів особливо великі. Майбутні доходи від проектів можуть несподівано суттєво зменшитися через низку при-чин, які точно спрогнозувати дуже важко чи навіть не-можливо. Серед них слід вказати на такі, наприклад, як непередбачена втрата позиції інвестора на ринку через незалежні обставини, які знаходяться поза його впливом, різке зростання цін на фактори виробництва (сировину, робочу силу тощо), зростання вимог держави у сфері опо-даткування, екології, політичні катаклізми.

Ось чому прийняття інвестиційних рішень повинно грун-туватись на оцінці ризикованості вкладення грошей у той чи інший проект. Прибутковість, рентабельність інвес-тиції — її найважливіший критерій, однак завжди дово-диться мати на увазі, що максимізація рентабельності за рахунок високоризикових операцій тягне за собою небез-пеку для фінансової стійкості підприємства і, врешті-решт, не сприяє зростанню його іміджу на ринку.

Під ризиком інвестування розуміють міру мінливості або невпевненості у майбутніх надходженнях або у майбутніх прибутках від інвестування.

У деяких випадках оцінка міри ризику різних варіантів інвестування піддається осмисленню на базі загальної обіз-наності інвестора в економічній ситуації, що склалася на той чи інший момент, завдяки його інтелекту та вмінню адекватно оцінювати ринкову ситуацію. Якщо, наприклад, український інвестор розглядає чотири альтернативні ва-ріанти вкладення грошей: 1 — вкласти в ощадний банк; 2 — у гру на тоталізаторі; 3 — в акції підприємства, що приватизується; 4 — у товари для подальшого перепрода-жу, то неважко розташувати ці проекти за мірою нарос- тання ризику, а саме 1,4,3,2. Але найчастіше подібне ран-гування проектів за мірою ризику потребує більш склад-ної аналітичної роботи, в тому числі з використанням еле-ментів теорії ймовірностей.

У фінансовому аналізі ефективності інвестицій у ризико-вому середовищі виходять з того, що віддача (доход, прибу-ток) від вкладення грошей повинна бути прямо пропорцій-ною мірі ризику. Саме аналіз співвідношення ризику і до-ходу є підґрунтям для оцінки доцільності інвестування.

Оцінка ризику, звичайно, залежить від рівня ризику одер-жання очікуваних доходів від втілення проекту і часу, упродовж якого здійснюється реалізація проекту (час ри-зику).

Рівень ризику визначається експертним шляхом, вихо-дячи з об'єкту інвестування.

Час ризику залежить від умов інвестування та експлуа-тації проекту: чим він більший, тим більший ризик. Інве-стор, якщо він вкладає гроші на триваліший термін, має одержати додатковий доход за те, що взяв на себе ризик часу.

Для оцінки доходу від інвестування з урахуванням ри-зику відштовхуються від мінімальної (безпечної) ставки, наприклад, від ставки доходності короткотермінових об-лігацій державних внутрішніх позик. Прийнятним вва-жається рівень доходності інвестицій, який включає без-печну ставку і премію за ризик. У свою чергу премія за ризик залежить від імовірності настання тих чи інших очікуваних варіантів результативності інвестицій.

Можливість (шанс) одержати певний рівень доходів на інвестицію і прийняти рішення щодо надання переваги менш ризикованим проектам може досягатися шляхом обчислення імовірних значень доходності проектів за та-ким алгоритмом: на кожний з інвестиційних проектів визначають кілька (наприклад, три: оптимістичний, стри-маний, песимістичний) варіантів дисконтованих доходів. Далі, використовуючи експертні оцінки значень імовірно-

стей настання кожного з варіантів, розраховують імовірну суму доходів і за критерієм мінімуму розмаху варіації між найбільшим і найменшим значеннями доходності різних проектів роблять висновок про те, якому з них надати пе-ревагу.

Розглянемо описаний алгоритм спочатку на спрощено-му прикладі (вартість проектів і розрахунковий період їх функціонування однакові).

У вищенаведеному прикладі результат порівняння міри ризикованості двох проектів очевидний. Загалом же мірою рівня відхилення можливих варіантів доходності проекту від імовірної величини є середньоквадратичне відхилення цієї величини (квадратний корінь з дисперсії), яке визна-чається формулою

де G — середньоквадратичне відхилення ймовірних зна-чень доходів від очікуваного доходу;

Еi — варіанти доходів від втілення проекту;

ER — очікуваний ймовірнісний доход;

Vi — значення імовірностей;

п — кількість варіантів, що розглядаються як імовірні.

Якщо аналізуються проекти, у яких показники ЕR одна-кові, то для висновку про більшу або меншу їх ризико-ваність досить зіставити величини G.

У загальному випадку очікувані доходи різних проектів, що піддаються аналізу (величина ЕR ), неоднакові, тобто зіставляти їх показники G не можна. У такому разі вимір-ником ризику є відношення середньоквадратичного відхи-лення варіантів доходів до очікуваного ймовірнішого по-казника (коефіцієнт варіації KR):

Інша методика аналізу проектів у ризикових умовах грунтується на використанні експортних оцінок імовір-ності одержання грошових потоків за кожний з періодів, на які розділений термін реалізації проекту, і обчисленні імовірних грошових потоків (доходів), чистої теперішньої вартості (NPV) проектів в абсолютних сумах і відношен-нях до суми інвестицій.

Основні види ризику інвестиційного проекту:

* виробничий ризик - зв'язаний з можливістю невиконання підприємством своїх зобов'язань перед замовником;

* фінансовий ризик - можливість невиконання фінансових зобов'язань перед інвесторами унаслідок використання для фінансової діяльності позикових засобів;

* інвестиційний ризик - можливість знецінювання інвестиційно-фінансового портфеля, що складає як із власних, так і з придбаних цінних паперів;

* ринковий ризик - можливе коливання ринкових процентних ставок на фондовому ринку і курсів валют;

* політичний ризик - можливі збитки від нестабільної політичної ситуації.

Розглянемо деякі з них докладніше.

Виробничий чи ризик ризик неповного завантаження потужності.

Співвідношення перемінних і постійних витрат у різних галузях дуже по-різному. Воно варіюється також усередині галузей у залежності від різних підприємницьких рішень. Навіть ті самі продукти можна виготовляти за допомогою різних способів виробництва, що значно відрізняються між собою співвідношенням постійних і перемінних