США | 329 | 332 | 326 | 329

Австралія | 244 | 247 | 255 | 254

Канада | 160 | 153 | 146 | 150

Китай | 113 | 121 | 124 | 136

Росія | 134 | 144 | 137 | 128

Основні споживачі золота Табл 4

(фабрикаційний попит, в т чистого металу) |

1998 р. | 1999 р. | 2000 р. | 2001 р.

Італія | 473 | 452 | 447 | 458

Індія | 304 | 282 | 370 | 426

США | 219 | 233 | 236 | 250

Китай | 200 | 186 | 215 | 204

Японія | 190 | 219 | 187 | 187

Турція | 119 | 134 | 122 | 110

Гонконг | 99 | 89 | 88 | 87

3.2.ФАКТОРИ , ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СВІТОВИЙ ФІНАНСОВИЙ РИНОК ЗОЛОТА

Цінова коньюктура.

З часу переходу міжнародної торгівлі золотом на вільний ринковий режим ціна дорогоцінного металу пройшла трохи більш-менш тривалих під’йомних і понижуючих циклів.

З кінця 60-х і протягом 70-х років ринкова ціна золота, яка визволена від державного регулювання, різко зросла, досягши в січні 1980 р. абсолютного мінімуму в 850 дол. за унцію. Потім пішов відкат, і в першій половині 80-х років спостерігалося істотне зниження його ціни - до мінімальної оцінки 284 дол. за унцію в лютому 1985 р. На протязі наступного під’йомного циклу, що тривав приблизно три роки, ринкові котирування значно піднялися (найвищий рівень у 503 за унцію був зафіксований у грудні 1987 р.), після чого золото знову стало дешевшати. Чергова понижуюча фаза, якщо не вважати деяких тимчасових затримок, тривала більше п'яти років і закінчилася в березні 1993 р., коли лондонські котирування опустилися до 326 дол. за унц. Період, що пішов за ним, можна вважати третім під’йомним циклом, оскільки чотири роки світова ціна золота знаходилася на більш високому рівні, чим у 1992- початку 1993 року.

З осені котирування металу стало рости з місяця на місяць, перетнули 400-доларову відмітку й у перших числах лютого 1999 р. досяг максимального значення в 415,4 дол. за унцію. По настільки високій ціні золото в останній раз продавалося шість років тому - на початку 1993 року. Однак оптимістичні прогнози щодо подальшого росту ціни не виправдалися: навпаки, вже з другого кварталу 2000 р. котирування пішли вниз і під кінець року опустилися до 370 дол., тобто навіть нижче рівня, що існував за рік до цього.

Такі непередбачені стрибки ринкової ціни золота порозуміваються складною взаємодією самих різних факторів. Насамперед , сказується стабілізуючий вплив таких фундаментальних політичних і экономічних факторів, як збереження досить високих темпів економічного розвитку у ведучих країнах світу . Інвестори, що раніше здобували золото на випадок можливої війни або як страховку від знецінення грошей, нині втрачають до нього інтерес, надаючи перевагу вкладенню засобів в інші фінансові активи.

Накопичена століттями і з кожним роком зростаюча маса приватних і державних золотих резервів має високу ліквідність і активно взаємодіє з ринком, реагуючи на суттєвий і впливаючий на майбутній рівень ринкових оцінок. Додаткове надходження металу з цього резервуара стимулюється подорожанням золота через загострення попиту або зниження пропозиції . Таким чином, зміна кон’юктури ринку пускає у хід фактори, що усувають різкі цінові коливання і відновлюють тимчасову рівновагу.

Однієї з найважливіших причин зниження світової ціни на золото з'явився випереджальний ріст його пропозиції в порівнянні зі збільшенням попиту . Ювелірна промисловість , на котру приходиться близько 90 % попиту на жовтий метал , не могла поглинути великі обсяги виробництва. У ділових колах західного світу йде перегляд колишніх поглядів на золото як на ефективний засіб страхування від інфляції , падіння курсів національних валют.

Стан попиту.

Найважливіше зрушення останніх років - тенденція, що відновилася, розширення місткості ринку фізичного золота, що вимірюється сукупним попитом на зливковий метал. Попит зріс з боку промислово-виробничої сфери (фабрикаційний попит). Тут золото здобувається як вихідний сировинний ма-териал для наступної промислової переробки в готову продукцію - ювелірні вироби, предмети промислово-побутового призначення, монети, медалі. У 1995 р. цей попит досяг найвищого за всю історію рівня в 3,3 тис. т. Інші сфери попиту на зливкове золото: инвестиційно-тезавраторські цілі , поповнення державних золотих резервів.

При здійсненні операцій зі злитками звичайно використовують злитки певної ваги і якості, що відповідають відповідним стандартам відповідно вказівкам Центрального банку, це можуть бути злитки вітчизняного виробництва , що відповідають вимогам ураїнських ДСТ, і аналогічні злитки іноземного походження, якщо вони відповідають міжнародним стандартам якості, прийнятим Лондонською асоціацією ринку дорогоцінних металів.

При угодах на великі суми звичайно оперують крупнорозмірними "стандартними" злитками різної ваги і проби, при менш значних угодах - так названими "мірними" злитками, що мають порівняно невелику вагу (1 кг і менш), але відрізняються дуже високою пробою (99,99% чистого металу). По українським стандартам маса злитків виражена в метричних мірах ваги, тоді як за міжнародними стандартами - у тройских унціях. Для переходу від вітчизняного стандарту до міжнародного і назад необхідно використовувати співвідношення 1 тройская унція = 31, 103 р.

Одна з особливостей сучасної ситуації полягає в тому, що операції по купівлі-продажу золотих злитків, що враховуються в рамках "західного світу ", в усі зростаючому ступені зміщаються в країни, що розвиваються, головним чином Близької Схід, Південно-Східної Азії, Далекого Сходу. Що ж стосується країн "східного блоку ",