2. Фінансування органів митної служби

Фінансування митних органів провадиться винятково за рахунок Державного і місцевих бюджетів. За рахунок бюджету утримуються органи прокуратури та суду.

Фінансування різних гілок влади й управління провадиться з відповідних бюджетів. Асигнування на їх утримання затверджуються Верховною Радою України: по державних органах влади і управління у складі видатків Державного бюджету, а по місцевих органах влади і управління — у складі відповідних місцевих бюджетів у розмірах, передбачених Верховною Радою України на ці цілі.

Фінансування управління провадиться відповідно до кошторисів видатків на рік з їх поквартальною розбивкою та бюджетним розписом і твердим додержанням бюджетної класифікації (глави, параграфи, статті). При необхідності провадиться збільшення видатків по окремих статтях за рахунок зменшення в наступному кварталі, наприклад із третього кварталу на другий. У межах одного кварталу розпорядження чи рішення не приймається. Для збільшення видатків за рахунок наступного кварталу необхідний нормативний документ по вищих органах управління чи розпорядження по місцевих органах з обов'язковим повідомленням Міністерства фінансів України. Якщо ж мається економія по видатках, то вона наприкінці кварталу не закривається і переходить у фінансування наступного кварталу.

Дефіцит бюджету всіх рівнів передбачає жорсткий режим економії коштів, скорочення видатків по всіх статтях кошторисів на утримання апарату управління. В першу чергу ці заходи провадяться за рахунок скорочення чисельності апарату управління і видатків на його утримання.

З метою посилення контролю і забезпечення цільового та ефективного використання бюджетними установами й організаціями коштів, що надходять на їх утримання, Кабінетом Міністрів України 21 лютого 1997 p. затверджено Положення про порядок складання єдиного кошторису доходів і видатків бюджетної установи, організації (далі — установи).

Такий кошторис є основним документом, який визначає загальний обсяг, цільове надходження і поквартальний розподіл коштів установи. Його формування здійснюється на підставі показників лімітної довідки про основні дані фінансово-господарської діяльності, яку вищестояща організація направляє усім підпорядкованим установам у двотижневий термін після її затвердження, з якого й починає провадитися фінансування установи.

Єдиний кошторис складається усіма установами на календарний рік і затверджується керівниками вищестоящих організацій не пізніше, ніж через місяць після затвердження відповідного бюджету, з якого провадиться фінансування установи. Водночас із кошторисом на затвердження вищестоящою організацією подається штатний розпис установи, включаючи її структурні підрозділи, що працюють на умовах госпрозрахунку чи надають окремі платні послуги. Причому кошториси і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої галузевої організації, затверджуються районними організаціями або виконавчими органами місцевих рад.

Положення відбирає у керівників установ право самим затверджувати кошториси і штатні розписи і передає це право вищестоящим організаціям, включаючи органи виконавчої влади Наприклад, кошториси й штатні розписи міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Верховної Ради Автономної Республіки Крим, її Ради міністрів, обласних. Київської та Севастопольської міських рад, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій затверджуються Кабінетом Міністрів України після попередньої експертизи у Міністерстві фінансів України. Аналогічно по всіх інших органах влади й управління. Причому фінансування установ без затвердження кошторису і штатного розпису вищестоящою установою забороняється.

Зміни до затвердженого кошторису й штатного розпису у процесі його виконання можуть вноситися тільки з дозволу вищестоящої організації, яка затвердила кошторис та штатний розпис, за погодженням з відповідним фінансовим органом.

Єдиний кошторис, крім асигнувань із бюджету, включає і позабюджетні кошти. Він складається з двох розділів — доходів і видатків. Дохідна частина складається з бюджетних асигнувань та позабюджетних коштів. Видаткова включає видатки, які провадяться за рахунок бюджетних асигнувань, і видатки, які фінансуються за рахунок позабюджетних надходжень, з виділенням видатків, які провадяться установами за рахунок прибутку, що залишається у їх розпорядженні.

Для більш оптимального збалансування кошторису доходів і видатків та забезпечення витрат на заробітну плату в першу чергу вишукуються кошти для забезпечення виплати зарплати, у тому числі і за рахунок прибутку від госпрозрахункової діяльності.

Запровадження єдиного кошторису витрат і жорсткий контроль за використанням коштів по кожній статті видатків — вимушені дії, викликані дефіцитом доходів бюджету і необхідністю проведення комплексу заходів щодо економного використання бюджетних коштів.

Список використаної літератури

Василик О.Д. Державні фінанси України. – К., 1997. – 383 с.

Єпіфанов А.О. Бюджет і фінансова політика України. – К., 1997. – 304 с.

Кікбахт Е. Фінанси. – К., 1993. – 383 с.

Финансово-кредитный словарь: в 3-х томах. – М., 1986. – 511 с.