2 П(С)БО 3x2/ [(Стр. 160 + стр 170 + стор. 180 + стор. 190 + стр 200 + стор. 210 + стр 150) графа 1 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2+ (Стр 160 + стр 170 + стр 180 + стор. 190 + стор. 200 + стор. 210 + стр 150)] графа 2 активи балансу ф. 1 П(С)БО 2
Показує, як швидко підприємство одержує платежі
Оборотність запасів - це собівартість реалізованої продукції / Середня сума товарно-матеріальних запасів.
Стр. 040 ф. 2 П(С)БО 3
------------------------------------------------------------------------
Сума рядків 1 00 - 1 40 р. активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
Характеризує, наскільки ефективно підприємство розпоряджається своїми запасами
Період обороту товарних запасів розраховується за формулою:
Кількість днів у звітному періоді
--------------------------------------
Оборотність запасів
Перетворює показник оборотності запасів у дні. Розраховується за будь-який період часу рік, квартал, півріччя і т.д.
Для аналізу прибутковості та фінансової стабільності розраховуються такі коефіцієнти:
Коефіцієнт фінансової залежності як відношення величини загаль-ної суми господарських засобів (ф 1) до величини власного капіталу:
ряд. 280
----------
ряд. 380
Коефіцієнт фінансової автономії як відношення величини влас-ного капіталу до величини загальної суми господарських засобів (ф. № 1):
ряд. 380
----------
ряд. 280
Коефіцієнт оборотності
Для забезпечення нормальних умов діяльності підприємства воно вимушене тримати певні запаси, що, звичайно, вилучає частину капі-талу з обігу і зменшує його прибутковість.
Для визначення тенденції оборотності обігових коштів розрахо-вується коефіцієнт оборотності як відношення виручки від реалі-зації до суми оборотних засобів підприємства:
ряд. 010 (ф. № 2)
----------------------------------------------
ряд. 260 (ф. № 1) + ряд. 270 (ф. № 1)
Зменшення коефіцієнта, розрахованого на кінець звітного періо-ду, та порівняння його на початок року свідчить про обіговість коштів.
Рентабельність реалізованої продукції розраховується як співвідношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції:
Стр. 050 (055) графа 1 ф. 2 П(С)БО 3
----------------------------------------------
Стр 040 графа 1 ф. 2 П(С)БО 3
Аналіз майнового стану здійснюється за допомогою наступних показників:
Частка основних засобів в активах розраховується як відношення залишкової вартості основних засобів до активів:
Рядок 030 р. 1 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
----------------------------------------------------------
Рядок 280 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
Частка дебіторської заборгованості в активах розраховується як відношення суми дебіторської заборгованості до активів:
Сума рядків 150 - 210 р. 3 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
-----------------------------------------------------------------------
Рядок 280 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
Питома вага зносу основних засобів до їхньої первісної вартості розраховується як відношення зносу основних засобів до їхньої первісної вартості:
Рядок 032 р. 1 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
---------------------------------------------------------
Рядок 031 р. 1 активу балансу ф. 1 П(С)БО 2
В цілому для аналізу фінансової звітності більш-менш широко використовуються близько 30 фінансових коефіцієнтів і показників. Необхідно пам’ятати, що оцінка фінансово-економічного стану об’єкта контролю лише на підставі окремих з них буде некоректною або навіть недостовірною, оскільки окремо взятий коефіцієнт дає уявлення лише про якусь одну сторону діяльності підприємства. Цей коефіцієнт може мати позитивне значення але робити на підставі цього висновок, що на підприємстві все гаразд, не можна, бо ряд інших показників можуть свідчити про наявність певних проблем.
Слід зазначити, що вибір коефіцієнтів і показників для аналізу та визначення їх арифметичних значень ще не є суто аналізом, а лише підготовкою до нього. Практично аналіз розпочинається з порівняння отриманих коефіцієнтів з їх нормативними значеннями, з іншими показниками обліку і звітності, із складання порівняльних таблиць, графіків тощо. І особливо важливо пам’ятати те, що логічним завершенням будь-якого аналізу є обґрунтовані висновки та конкретні пропозиції стосовно предмету, що досліджувався.
Фінансова стійкість підприємства формується насампе-ред під впливом рентабельності його діяльності. Якщо підприємство збиткове або малорентабельне, якщо вели-чина його балансового прибутку падає, не виконуються планові накреслення з цього найважливішого якісного показника, говорити про задовільний фінансовий стан, фінансову стійкість підприємства не доводиться навіть при збереженні якийсь час спроможності розрахуватися за свої-ми фінансовими зобов'язаннями. Враховуючи роль, яку відіграє прибуток в економіці будь-якого суб'єкта підприєм-ницької діяльності, у короткотерміновій, а тим більше — у довготерміновій перспективі ця спроможність не може бути підтримана і буде втрачена, якщо фінансові ресурси підприємства не будуть достатньою мірою поповнюватися за рахунок прибутку.
Не випадково, що саме прибуток, рентабельність — основ-ні критерії оцінки будь-якої сторони діяльності суб'єктів підприємництва. Однак самі по собі вони не можуть забез-печити фінансової стійкості підприємства.
Фінансово-господарська діяльність підприємства забез-печується наявними фінансовими ресурсами (капіталом) — як власними, так і позиковими, їх розмір і стан розміщення в активи характеризується бухгалтерським балан-сом, який являє собою основне джерело аналізу фінансово-го стану. Валюта балансу відповідає на запитання про розмір фінансових ресурсів, якими володіє підприємство на звітну дату, а динаміка цього показника характеризує процес нарощування (або, навпаки, зменшення) фінансово-го потенціалу підприємства. Ознакою фінансової стійкості будь-якого суб'єкта господарювання є постійне зростання валюти його балансу, тобто загальної суми його фінансо-вих ресурсів.
Якщо має місце зменшення загальної суми фінансових ресурсів підприємства (валюти балансу), треба проаналізу-вати, за рахунок яких факторів це відбулося. Серед при-чин цього зменшення найважливіші такі:
збитки від реалізації продукції і від позареалізацій-них операцій;
ліквідація недоамортизованих об'єктів основних за-собів і нематеріальних активів;
нестачі, крадіжки, псування товарно-матеріальних цінностей у разі невіднесення їх на винних;
витрати за рахунок прибутку на матеріальне заохо-чення працюючих, на виплату дивідендів, на соціальні за-ходи у розмірах, які перевищують новостворені відповідні цільові фонди;
зменшення суми короткотермінових і довготерміно-вих кредитів комерційних банків, інших позикових ресурсів.[14,c.355]
Перші чотири з перерахованих факторів є результатом тих чи інших недоліків у діяльності підприємства, тобто завжди несуть негативне забарвлення. Що стосується ско-рочення суми кредитів та інших