Мінімальна заробітна плата є основою для визначення державних тарифів у сфері оплати праці, пенсій, стипендій, допомоги та інших соціальних виплат.

Отже, в організації оплати праці підприємству рідко коли на-дається повна самостійність. Крім державних, існують також інші обмеження у питаннях оплати праці, які обумовлюються в колектив-них договорах.

На території України, як і в інших країнах, заробітна плата випла-чується в грошових знаках, що мають законний обіг. У деяких випад-ках передбачена можливість виплати заробітної плати банківськи-ми чеками у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням з Національним банком України, або компенсація частини її натурою, за ціпами, не нижчими від собівартості продукції. Виплата заробітної плати у формі боргових зобов'язань і розписок у будь-якій формі забороняється законом.

Основним законодавчим актом, що регулює оплату праці, є Конституція України, на якій базується все законодавство, у тому числі і законодавство про працю.

У статтях 43-46 Конституції України сказано, що кожен має право на працю, на відпочинок, на соціальний захист, на безпечні і здорові умови праці і на заробітну плату, причому не нижче встановленого мінімуму. Цікаве те, що кожен громадянин має право на своєчасне отримання винагороди за свою працю, і це його право захищається законодавством. Держава при цьому повинна створювати умови, необхідні громадянинові для повної реалізації своїх прав.

До інших законодавчих актів, що регулюють питання оплати праці, належать Кодекс законів про працю [1], Закон України "Про оплату праці" [2], Закон України "Про відпустки" [3] та інші.

Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови введення і розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною і галузевими (регіональними) угодами.

Основні джерела коштів на оплату праці вказані у таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Основні джерела коштів на оплату праці

Установи | Джерела коштів

Госпрозрахункові підприємства | Частина доходу й інші кошти, отримані внаслідок їх господарської діяльності

Установи і організації, що фінансуються з бюджету | Кошти, що виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, отриманого внаслідок господарської діяльності і з інших джерел

Об'єднання громадян | Кошти, що формуються згідно з їх статутами

Розділ II. Аналіз форм і систем оплати праці на підприємстві ТОВ “Лія”

2.1. Діюча система оплати праці на підприємстві

Оплата праці працівникам ТОВ “Лія” здійснюється відповідно до Кодексу законів про працю України на підставі трудових угод з працівниками ТОВ “Лія”.

Положення про оплату праці працівників ТОВ “Лія” (далі – Положення), визначає правові, економічні та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах з ТОВ “Лія” відповідно до Конституції України, Кодексу законів про працю України, Генеральної угоди між Кабінетом Міністрів України і Конфедерацією роботодавців України та профспілковими об’єднаннями України, Законів України: “Про оплату праці”, “Про відпустки”.

Заробітна плата виплачується працівникам у грошових знаках регулярно в робочі дні, не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів (як правило 1-го та 15-го числа кожного місяця).

У разі, коли день виплати заробітної плати збігається з вихідним, святковим або неробочим днем, заробітна плата виплачується напередодні.

В ТОВ “Лія” здійснюються соціальні виплати, що носять характер заохочувальних та компенсаційних виплат. Такі виплати провадяться на підставі наказу №15\5 від 26.07.1998 “Про заохочення до праці співробітників ТОВ “Лія”. До таких виплат відносять матеріальну допомогу до днів народження працівників, оздоровчі виплати.

На підприємстві для працівників основного виробництва застосовується відрядно-прогресивна система оплати праці, яка передбачає збільшення відрядної розцінки зі збільшенням виробництва продукції, виконання робіт чи надання послуг протягом встановленого робочого дня, зміни.

Наприклад, працівник при своїй кваліфікації та нормальних умовах праці може виробити за зміну 30 одиниць продукції. Водночас якщо він скоротить непродуктивні втрати часу, підвищить інтенсивність праці, то зможе виробити, не порушуючи технології виробництва та зберігаючи якість продукції, до 35 виробів за зміну. У такій ситуації підприємство, зацікавлене у щоденному максимальному виробництві такої продукції, може встановити такі розцінки:

- за перші 30 одиниць продукції, вироблених протягом зміни одним працівником, - припустімо, 0,50 грн за одиницю;

- за всю наступну продукцію, вироблену у ту ж зміну, - 0,60 грн за одиницю.

На досліджуваному підприємстві для працівників, ефективність роботи яких неможливо визначити (ремонтний підрозділ), застосовується погодинно-преміальна форма оплати праці.

При цьому виді оплати праці робітник отримує заробітну плату відповідно до відробленого часу. Вона обчислюється відповідно до тарифної сітки. Для нашого працівника вона складає 50 копійок за годину. Крім того, існують надбавки за працю в вечірні та нічні години. На досліджуваному підприємстві вони складають 20 і 40 відсотків відповідно. За роботу в вихідні та святкові дні виплачується подвійний тариф. В звязку з тим, що підприємство працює тривалий час, воно може дозволити собі виплачувати своїм працівникам премію в розмірі 100 % . За останній місяць працівник відпрацював 22 зміни. З них 7 у нічній зміні, 6 – у вечірній та 9 у денній. З них 6 змін припало на вихідні дні. Таким чином заробітна плата склала: