вечірні зміни: ЗП2=0,5680,2=4,8 грн.
за роботу в нічні зміни: ЗП3=0,5780,4=11,2 грн.
за роботу в вихідні дні: ЗП4=0,568=24 грн.
Загальна сума склала:
ЗП= 88+4,8+11,2+24=128 грн.
З урахування премії працівник за цей місяць заробив 256 грн.
2.2. Принципи нормування праці, документообіг на підприємстві
Там, де режим роботи задається технологією, основою більш раціонального використання часу і подолання його втрат є нормування, тобто визначення норм і нормативів його витрати.
Нормативні матеріали по нормуванню праці охоплюють усі параметри виробничих процесів. Нормативні матеріали по праці класифікуються по ряду ознак: змісту, призначенню, категоріям витрат часу, ступеня диференціації, сфері застосування, директивності, формі представлення й іншим. Основною задачею нормування праці працівників є [15,47]:
- визначення трудомісткості робіт ,
- встановлення оптимальної чисельності працівників по кожній функції,
- визначенні раціональних співвідношень чисельності керівників і виконавців.
Результати нормування праці є основою для організації трудових процесів і організації ефективної роботи підприємства.
Нормування праці є невід'ємною частиною соціально-трудових відносин. Узгодження трудової діяльності людей неможливо без установлення необхідних витрат і результатів праці. В даний час в організаціях, на підприємствах використовується система норм праці, що відбивають різні сторони трудової діяльності.
Існують наступні різновиди нормування: часу, обслуговування, чисельності, нормовані завдання. Найбільше широко застосовуються норми часу, вироблення, обслуговування, чисельності, керованості, нормовані завдання.
Усі названі види норм установлюються виходячи з необхідних витрат часу на здійснення елементів виробничого процесу. Але робота з установлення норм не зводиться тільки до нормування часу. У загальному виді нормування праці - це вид діяльності по керуванню виробництвом, спрямований на встановлення необхідних витрат і результатів праці, а також необхідних співвідношень між чисельністю працівників різних груп і кількістю одиниць устаткування.
У приведеному визначенні істотно важливим є те, що норми праці встановлюють його необхідні витрати і результати. Це означає, що норми праці повинні відповідати найбільш ефективним для умов конкретної ділянки варіантам технологічного процесу, організації праці, виробництва і керування. Іншими словами, норми праці повинні відповідати найбільш ефективному використанню трудових і матеріальних ресурсів відповідних виробничих підрозділів. Отже, зміст роботи по нормуванню праці полягає в аналізі виробничого процесу, поділі його на частині, виборі оптимального варіанта технології й організації праці, проектуванні режимів роботи устаткування, прийомів і методів праці, систем обслуговування робочих місць, режимів праці і відпочинку, розрахунку норм відповідно до особливостей технологічного і трудового процесів, їхньому впровадженні і наступному коректуванні в міру зміни організаційно-технічних умов. Нормування праці є найважливішою ланкою як технологічної й організаційної підготовки виробництва, так і оперативного керування їм.
Чинним законодавством передбачено при застосуванні погодинної оплати праці встановлення працівникам нормованих завдань.
Нормоване завдання при погодинній системі оплати праці - це той обсяг робіт, що його працівник повинен виконати за годину праці [18,64].
При встановленні нормованих завдань необхідно технічно обґрунтувати норми часу на виконання всіх операцій технологічного процесу виготовлення продукції, норми обслуговування обладнання, норми часу на виконання робіт з прибирання приміщень і території тощо.
Такі норми згідно зі статтею 88 КЗпП визначаються виходячи з нормальних умов праці, якими вважаються:
1) справний стан машин, верстатів та пристроїв;
2) належна якість матеріалів та інструментів, необхідних для виконання роботи, і їх своєчасне надання;
3) своєчасне постачання виробництва електроенергією, газом та іншими джерелами енергоживлення;
4) своєчасне забезпечення технічною документацією;
5) здорові і безпечні умови праці.
Обов'язковою умовою застосування погодинної оплати праці повинен бути облік фактично відпрацьованих робочих годин і систематичний контроль за виконанням нормованих завдань.
Застосування погодинної оплати праці передбачає також обов'язкове дотримання встановлених законодавством норм тривалості робочого часу (для нормальних умов праці - не більше 40 годин на тиждень). Робота понад установлену норму тривалості робочого часу може здійснюватися тільки з причин, передбачених статтею 62 КЗпП:
1) при проведенні робіт, необхідних для оборони країни, а також у разі суспільного або стихійного лиха, виробничій аварії і негайному усуненні їх наслідків;
2) при проведенні суспільно необхідних робіт з водопостачання, газопостачання, опалення, освітлення, каналізації, транспорту, зв'язку - для усунення випадкових або несподіваних обставин, які порушують правильне їх функціонування;
3) при необхідності закінчити розпочату роботу, яка внаслідок непередбачених обставин або випадкової затримки з технічних умов виробництва не могла бути закінчена в нормальний робочий час, а також у разі необхідності невідкладного ремонту обладнання, коли несправність його викликає зупинення робіт для значної кількості працівників;
4) при необхідності виконання вантажно-розвантажувальних робіт з метою недопущення простою рухомого складу;
5) для продовження роботи при нез'явленні працівника, який заступає, якщо робота не допускає перерви.
Понаднормові роботи при погодинній оплаті праці повинні оплачуватися згідно зі статтею 106 КЗпП у подвійному розмірі погодинної ставки.
Не можуть переводитися на погодинну оплату праці працівники, які працевлаштовувалися на роботу з нормальною тривалістю робочого часу, але працюють в умовах скорочення нормальної тривалості їх робочого часу, яке має колективний характер і викликане важким фінансово-економічним становищем підприємства.
Розцінка - це розмір оплати праці робітника за одиницю роботи (операцію, деталь, партію виробів). Розцінки встановлюються для відрядних робіт.
Її визначають:
I варіант. Множачи норму часу (в годинах) (Нч.), необхідну для виконання (виготовлення) одиниці робіт (операції, деталі, партії виробів), на погодинну тарифну ставку (Гтс.) відрядника.
Розцінка (Р) = Нч. х Гтс.
Наприклад, на виготовлення однієї одиниці "виробу" працівниці швейної фабрики необхідно витратити, за нормою, 20 хвилин. Погодинна тарифна ставка такого працівника встановлена в розмірі 1 гривні 20 копійок. Отже, розцінка за виготовлення однієї одиниці такого "виробу" дорівнюватиме:
Розцінка (Р) = (20хвилин/60хвилин в годині) х 1,20 грн. = 0,40 грн.
II варіант. Шляхом ділення денної тарифної ставки (Дтс.) на норму виробітку (Нвир.) одиниць робіт