(операції, деталі, партії виробів) за зміну:
Розцінка (Р) = Дтс./Нвир.
Наприклад, денна тарифна ставка працівниці швейної фабрики встановлена в розмірі 9,60 грн. Норма виробітку на день - 24 "вироби". Отже, розцінка за виготовлення однієї одиниці такого "виробу" дорівнюватиме:
Розцінка (Р) = 9,60/24 = 0,40 грн.
При цьому треба звернути увагу на прямий взаємозв'язок між погодинною і денною тарифною ставкою.
Денна тарифна ставка (Дтс.) визначається шляхом множення погодинної тарифної ставки на кількість робочих годин у робочому дні. Використовуючи вказані вище початкові дані, отримуємо:
Дтс.= Гтс. х 8 годин = 1,20 х 8 = 9,60 грн.
Норма часу - час, встановлений на виготовлення одиниці продукції або виконання певного обсягу роботи одним або групою робітників відповідної кваліфікації у певних організаційно-технічних умовах. Норма часу обчислюється в людино-годинах або людино-хвилинах. Норма часу є мірою праці у всіх типах виробництв. Норма часу використовується при встановленні необхідної кількості робітників для виконання виробничої програми, пропускної спроможності виробничого обладнання, при розміщуванні робітників на виробництві й організації їхньої праці. На підставі норми часу на підприємствах визначають планові завдання з витрат робочого часу на виконання роботи або виготовлення одиниці продукції. Норма часу складається з норми штучного часу (витрат часу на одиницю роботи) і норми підготовчо-заключного часу (витрат часу на підготовку роботи і її завершення). З удосконаленням нової техніки й організаційно-технічних умов норма часу змінюється [24, 167].
Норма виробітку - це кількість одиниць продукції або операцій, яку повинен виконати працівник (бригада) за одиницю часу (годину, робочу зміну, місяць) у певних організаційно-технічних умовах. Залежно від виду роботи норми виробітки можуть бути виражені у штуках, одиницях виміру довжини, площі, об'єму, ваги.
Норма виробітку визначається за формулою:
Нвир. = (Тр. х Ч)/Тн.,
Формула 2.3.
де, Нвир. - норма виробітку,
Тр. - тривалість періоду (в годинах, хвилинах), на який встановлюється норма виробітку,
Ч - кількість працівників, які беруть участь у виконанні роботи,
Тн. - норма часу на дану роботу або один виріб (у людино-годинах, людино-хвилинах).
При цьому звернути увагу на взаємозв'язок між нормою часу і нормою виробітку.
Наприклад, використовуючи вказані вище початкові дані, визначаємо норму виробітку:
Нвир. = (8 годин х 1 працівник) / (20хвилин/60 хвилин в годині) = 24 вироби.
Наряд (додаток 1) – це комбінований документ, в якому вказується завдання на виконання певних робіт та підтвердження фактичного обсягу виконаних робіт [24, 158].
Операції, які передбачені технологічним процесом, оплачуються за нарядами на відрядні роботи, а різні доплати – за листками на доплату.
Наряди бувають індивідуальні й бригадні. У наряді вказують найменування роботи, планове завдання, тобто норми виробки, розцінку за одиницю роботи, фактичне виконання об`єму робіт. Шляхом помноження розцінки за одиницю часу на фактичну виробку визначається зарплата робочого. Якщо це підряд на бригаду, то загальну суму розподіляють між членами бригади пропорційно до розряду робітника і фактично відробленому часу. На сьогодні застосовують розподіл загального заробітку між членами бригади з урахуванням коефіцієнту трудової участі (КТУ), акт визначається радою бригади.
Розділ III. Шляхи удосконалення оплати праці в ТОВ “Лія”
3.1. Моральне та матеріальне стимулювання.
Щоб не дозволити втрату потенційного прибутку, менеджер ТОВ “Лія” повинен добитися максимальної віддачі від своїх підлеглих. Для ефективного управління таким ресурсом як люди менеджеру ТОВ “Лія” необхідно виділити визначені параметри роботи, що доручається підпорядкованим, змінюючи ті, які можуть впливати на психологічні стани виконавців, тим самим мотивуючи або демотивуючи їх. Грамотно спроектована робота повинна створювати внутрішню мотивацію, відчуття особистого внеску в що випускається продукцію. Людина - істота соціальна, а значить, почуття співпричетності здатне викликати в неї глибоке психологічне задоволення, воно так само дозволяє усвідомити себе як особистість.
Оплата праці є мотивуючим фактором, тільки якщо вона безпосередньо зв’язана з підсумками праці [29, 78]. Працівники ТОВ “Лія” повинні бути впевнені в наявності стійкого зв’язку між матеріальним винагородженням та своєю працею. В заробітній платні обов’язково повинен бути присутній компонент, який залежить від досягнутих результатів.
Більшість мотиваційних програм ТОВ “Лія” являють собою компенсаційні програми, побудовані на основі включення в них яких-небудь стимулюючих інтерес факторів, таких як заохочення за відповідну позитивну поведінку чи, навпаки, відсутність заохочення в негативних випадках. Існують такі форми заохочення, як наприклад, присудження звання кращого працівника за місяць, преміювання за виробіток певної кількості продукції, заохочення за якісне обслуговування, заохочення за підтримку безпеки. З цим зв'язаний ряд проблем, що обмежують ефективність цих заохочень з часом.
По-перше, ТОВ “Лія” може мати таке незліченне число цих програм, що проконтролювати їхнє виконання на практиці виявляється майже неможливо. А саме ці системи заохочень і вимагають постійного контролю. У більшості випадків керівництво підприємства з часом байдужіє до цих програм, і вони стають формальними і повторюваними. Працівники починають раціоналізувати процес одержання таких заохочень. Скажемо, “Іваненко дістав заохочення минулого місяця, в цьому місяці, мабуть, буде Петренко та Грищенко”.
Поступово всі подібні заохочення втрачають своє значення. Більш того, подібні “заохочення” стають нормою, і якщо з якої-небудь причини вони раптом припиняються, це викликає розчарування в колективі.
Якщо почати розбиратися в причинах існування подібної практики, виявиться, що в основі лежить низький рівень мотивації. Для багатьох працівників потрібно пряник, щоб вони почали працювати.
Навпаки, якщо ми візьмемо за основу ідею про те, що велику частину колективу повинні складати мотивовані і здатні працівники чи, принаймні, просто мотивовані, то потреба в програмах заохочення в значній мірі відпадає.
Працівник, що приходить щодня на роботу і виконуючий визначені функції, - багатогранна особистість, його не