у такий спосіб чистих доходів по кожному джерелу дає сукупний доход платника податків, що і виступає базою оподатковування. При цьому включення витрат у витрати, що підлягають відрахуванням і перетворюють бази оподатковування, регулюється винятково на законодавчій основі. Нормативними актами встановлюється не тільки перелік виробничих витрат, але і вказуються межі, у яких може вироблятися відрахування (до 30 % від зафіксованої вартості).
Як об'єкт оподатковування в Україні у формі основного виду прямого податку протягом виступає валовий доход підприємства.
Об'єкт оподатковування можна диференціювати також у залежності від території його одержання на доходи, отримані:—
на території України;—
на континентальному шельфі;—
за межами України (із заліком сум податкових платежів, сплачених за кордоном).
Законом легалізуються також особливості одержання прибутку в залежності від конкретних видів діяльності (товарообмінні операції; операції з цінними паперами; операції по реалізації майна, переданого в заставу; від здійснення банківських і страхових операцій і т.д.).
Оподатковуваний об'єкт може включати не тільки сукупність матеріальних цінностей. До складу об'єкта оподатковування включається сума засобів, що складає з валютних цінностей, вартості матеріальних цінностей і нематеріальних активів, включаючи корпоративні права і цінні папери, отримані чи безкоштовно у виді безоплатної фінансової допомоги.
Безповоротною фінансовою допомогою вважається кредит, наданий підприємству без вимоги про повернення його основної суми чи відсотків, нарахованих на основну суму, незалежно від терміну надання і видів такого кредиту. Тому балансовий прибуток підприємства не збільшується на суму кредиту і відсотків по ньому, що надані банком на умовах повернення основної суми кредиту і сплати нарахованих відсотків.
У якості пільгових при начисленні податку на прибуток від реалізованої сільськогосподарської продукції розглядаються сільськогосподарські підприємства. Однак визначені особливості характерні при використанні продукції сельгосппереробки на тому ж підприємстві для подальшого виробництва, тобто переробляється не сільськогосподарська сировина, а промислова продукція. Прибуток, отриманий у результаті виробництва і реалізації цієї продукції, при оподатковуванні підлягає зменшенню на суму розрахункового прибутку від виробництва сільськогосподарської продукції і переробки сільськогосподарської сировини, виходячи з питомої ваги витрат на виробництво і переробку сільгоспсировини в загальних витратах промислової продукції.
2. Фактори, що впливають на обсяг сплати податків підприємства.
Принципи оподатковування, що вперше були сформульовані А. Смитом у його класичній роботі "Дослідження про природу і причини багатства народів" і з якими згодом, як правило, погоджувалися вчені, що розвивали теорію податків, зводяться до чотирьох понять: загальність, справедливість, визначеність, зручність.
У докладному викладі А. Буковецького ці принципи формулюються так [28]:
1. Піддані кожної держави зобов'язані підтримувати його по можливості у відповідності зі своїми засобами, тобто в залежності від доходів, що вони одержують під охороною держави.
2. Податок, що зобов'язаний сплачувати кожен громадянин, повинний бути визначений точно, а не довільно. Час і розмір податку, що сплачується, спосіб його сплати повинні бути ясні і відомі як самому платникові, так і кому-небудь іншому.
3. Кожен податок повинний стягуватися в такий час і такий спосіб, що зручні для платника.
4. Кожен податок повинний витягати з кишені населення можливо менше поверх того, що надходить у каси держави.
Ці загальні принципи оподатковування поступово розширювалися, трансформувалися під впливом соціально-економічних і політичних перетворень, що відбувалися у світі. В даний час вони в основному зводяться до наступного:*
рівень податкової ставки повинний установлюватися з урахуванням можливостей платника податків, тобто рівня його доходів. Доход, що залишився після сплати податків, повинний забезпечувати йому нормальний розвиток;*
необхідно додавати всі зусилля, щоб оподатковування доходів носило однократний характер. Багаторазове обкладання доходів або капіталу неприпустимо;*
податки повинні бути обов'язковими. Податкова система не повинна залишати в платника податків сумнівів у неминучості платежу;*
процедури розрахунку і сплати податків повинні бути простих, зрозумілих і зручними для платників податків і економічними для установ, що збирають податки. Варто прагнути до мінімізації витрат на стягування податків;*
податкова система повинна забезпечувати раціональний перерозподіл частини створюваного валового внутрішнього продукту (ВВП) і бути ефективним інструментом державної економічної політики;*
податки можуть використовуватися як фінансові регулятори з метою встановлення оптимального співвідношення між доходами роботодавців і найманих робітників, між засобами, що направляються на споживання і нагромадження;*
необхідно забезпечувати стабільність оподатковування; ставки податків не повинні змінюватися протягом досить тривалого періоду. Разом з тим податкова система повинна бути адекватна конкретним етапам економічного розвитку країни; це досягається здійсненням податкових реформ, що забезпечують еволюцію податкової системи;
не можна допускати індивідуального підходу до конкретних платників податків при встановленні податкових ставок і застосуванні податкових пільг. Оподатковування повинне бути досить універсальним, забезпечувати однакові вимоги й однаковий підхід до платників, з одного боку, і розумну диференціацію ставок і використання податкових пільг — з іншої.
3. Методичні інструментарій та формули - аналіз податкових платежів підприємства.
Визначення методичних принципів податкового планування на підприємстві.
Для ефективної реалізації податкової політики, оцінки альтернативних її варіантів підприємство повинне використовувати коректні методи податкового планування, зв'язані з особливостями оподатковування конкретної операційної діяльності. Така методична база повинна бути створена в процесі формування податкової політики.
Оцінка ефективності розробленої податкової політики підприємства. Така оцінка здійснюється в процесі порівняння альтернативних її варіантів за допомогою системи відповідних показників. Основними з цих оціночних показників є:
а) коефіцієнт ефективності оподатковування. Він дозволяє одержати найбільш узагальнену характеристику обраної податкової політики підприємства, показуючи як співвідносяться між собою показники чистого операційного прибутку і загальної суми податкових платежів. Розрахунок цього показника здійснюється по наступній формулі:
де Эн -коефіцієнт ефективності оподатковування операційної діяльності підприємства;
НП0 - планована сума чистого операційного прибутку підприємства;
ВІН0 — загальна сума планових податкових платежів;
б)