Серед основних проблем, які існують для наповнення доходної частини бюджету можна виділити натсупні:

нестабільність та суперечливість законодавства. Принцип стабільності податкової системи передбачає, що умови оподаткування (перелік діючих податків і зборів, податкові ставки, суб’єкти, об’єкт, ьаза та одиния оподаткування, порядок нарахування податку, подіткові пільги), встановлені або змінені податковим законодавством, мають залишатися незмінними протягом досить тривалого періоду часу. Нестабільність в оподаткуванні та кардинальний характер змін вітчизняного податкового законодавства не дають змоги суб’єктам господарювання ефективно планувати свою дільність навіть на короткострокову перспективу, не говорячи вже про планування довгострокових інвестицій, і том є суттєвою перешкодою для економічного зростання та наповнення доходної частини бюджету;

складність податкової системи. Пропонується багато варіантів спрощення податкової системи: від радикального спрощення шляхом запровадження єдиного 10-% податку до заміни податку на прибуток підприємств та ПДВ податком з обороту. Розробка нових концепцій оподаткування є реакцією на недосконалість діючої подіткової системи та нерозуміння економічного змісту деяких податків;

заборгованість по податкових платежах. Податковий прес ускладнює економічне становище підприємств та погіршує умови для вчасної сплати податків. Постійні зміни в податковом законодавстві, неузгодженості та суперечності між окремим нормативними актами, складність податкового законодавства, – усе це також є важливими факторами зменшення податкових надходжень. Платникам іноді буває складно розібратися у податкових нововведеннях, що призводить до несвоєчасної сплати ними податкових платежів, і, як наслідок, недонадходження до державного бюджету доходів, які за розписом доходів та видатків бюджету повинні потім спрямовуватися на відповідні видаткові статті;

ухилення від сплати податків. У повному обсязі податки сплачують не всі підприємства, а лише ті з них, які не мають податкових пільг та недоїмок з податкових платежів і дотримуються податкового законодавства. Для таких платників рівень податків в Україні є дуже високим. Одночасно, значна кількість платників податків мають економічно необгрунтовані пільги, збільшують недоїмку та (або) ухиляються від податків. Це призводить до звуження податкової бази, несправедливості податкової системи та низького рівня її нейтральності. Але ще однією причиною, про що йшлося раніше, є також недосконалість та швидка зміна податкового законодавства і слабкість контролю за його виконання;

неявною проблемою є те. що податкова звітність побудована на власній звітності платників податків. Податкові служби встигають перевірити незначну частку платників. Низька імовірність перевірки і помірні санкції за порушення провокують громадян і підприємства спотворювати звітність та приховувати прибутки. Такми чином, надходження до державного бюджету від фінансових санкцій до порушників податків є незначними, а основні суми доходів від податків та зборів мають тенденцію до зниження (у реальному вимірі).

Податкові правопорушення призводять до численних втрат доходів державного бюджету (а також місцевих бюджетів). Тому питання відповідальності платників податків за несвоєчасність та неповноту або й ухилення від сплати податків та обов’язкових платежів є надзвичайно актуальним. З набранням чинності Законом України від 21.12.2000 р. № 2181 «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» [3] контроль за своєчасністю сплати та у випадку порушень цих строків штрафних санкцій став більш прозорим та зрозумілим.

Для підвищення обсягів надходжень до бюджету, необхідно провести радикальне реформування податкової системи України, перед усім, знизити податковий тягар та розширити безу оподаткування та значно покращити адміністрування податків та зборів на всіх рівнях їх стягнення. Основою стимулювання повної та своєчасної сплати податків та зборів підприємствами та громадянами до державного бюджету має стати створення умов, за яких ухилення від сплати податків стає економічно невигідним: втрати від порушення фінансової дисципліни перевищують можливий прибуток від таких дій. Цього не можна досягти лише запровадженням додаткових штрафів за прострочення сплати податків та інших обов’язкових платежів у бюджет, стягнення майна неплатників через механізм податкової застави. Набагато ефективнішим буде спрощення та зманшення фіскальної спрямованості податкової системи, скорочення податкових пільг та відповідне збільшення податкових надходжень до державного бюджету.

Основними заходами, що пропонується реалізувати для удосконалення системи надходжень доходів до бюджету є:

спрощення податкової системи – вона повинна бути чіткою, зрозумілою та стабільною, тобто необхідно виключити практику частих змін до податкового законодавства;

поступове вирівнювання податкового тягаря для різних категорій платників, перегляд принципів надання податкових пільг;

скорочення переліку податків та зборів (зокрема, визначивши їх остаточно у проекті Податкового кодексу України, який досі не прийнято);

зменшення темпів приросту обсягу простроченої заборгованості (недоїмки) з податкових платежів. Пов’язано це з ситуацією, що склалась з податковою заборгованістю у поточному році. Так, податкова заборгованість на початок 2002 року становила 6,3 млрд. гривень, при тому що у 2001 році списано податкового боргу платників податків на суму більш як 6,6 млрд. гривень, списано пені, штрафів та фінансових санкцій – 8,8 млрд. гривень та відстрочено на суму 5 млрд. гривень;

скасування пільгових режимів оподаткування, зокрема:–

щодо прибуткового податку з громадян: запровадження єдиної ставки податку в розмірі не більше 15 відсотків на доходи фізичних осіб, що має суттєво знизити податковий тягар на фізичних осіб, які мають середні та великі доходи, що сприятиме їх легалізації; відміна діючих податкових пільг з прибуткового податку,