??????? ??????

Тема: “Формування сучасної системи міжнародних економічних відносин”

ПЛАН

ВСТУП

1. ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.

1.1 Історичний розвиток та значення системи міжнародних економічних відносин

1.2 Глобалізація економічних взаємовідносин

1.3 Регіоналізація в міжнародних економічних відносинах

2. СУЧАСНИЙ СТАН СВІТОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ.

2.1 Світова економічно-торгівельна система

2.2 Динаміка і тенденції розвитку міжнародного ринку інвестицій

2.3 Міжнародні ринки трудових ресурсів та фінансів

3. НЕГАТИВНІ НАСЛІДКИ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ ДЛЯ КРАЇН З ПЕРЕХІДНИМИ ЕКОНОМІКАМИ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ВСТУП

В останні роки посилюються інтеграційні процеси в усіх сферах міжнародної діяльності, в тому числі і економічній. Проте самі ці процеси далеко не однозначні і сповнені протиріч. Головним з протиріч розвитку сучасної цивілізації є існування двох протилежних тенденцій: створення різного роду блоків, об’єднань з великою відкритістю економік держав всередині блоків, і подальшим ростом замкнутості таких блоків відносно сторонніх країн, що означає посилення регіоналізації на противагу інтеграційному процесу.

За такого розвитку світової економіка склалася з однієї сторони “світова еліта” з розвинутих країн, обсяги торгівлі і економічного співробітництва між якими динамічно ростуть і країн “другого ешелону”, які стоять осторонь основних товарних потоків і яким надзвичайно важко пробитися на міжнародні ринки, через те, що перша група країн прагне не поступитися своїми позиціями.

Після розпаду Варшавського договору утворилося цілий ряд країн з так званою перехідною економікою, які зайняли проміжне місце між розвинутими країнами і бідними. Кожна з цих країн старається своїми способами “зайняти місце під сонцем” у світовій економічній системі торгівлі. Стоїть така проблема і перед Україною, яка в силу економічної кризи впритул наблизилася до країн, які називають бідними.

В усіх без винятку країнах з перехідними економіками (та й у всіх країнах взагалі) сьогодні йде інтенсивне дослідження всіх видів міжнародних торгово-економічних відноси, всіх інструментів торгівельної політики в плані найоптимальнішого застосування для нарощування зовнішньоторговельних операції, адже йде остаточний розподіл світової економіки на лідерів і відстаючих і дослідження показують що розрив між ними не зменшується з часом, а, навіть, збільшується. Це і визначає актуальність теми даної роботи.

Метою даної роботи є вивчення сучасного стану та тенденцій розвитку глобальної економічної та можливостей розвитку інтеграції України в міжнародну економічну систему.

В роботі використовувалися праці українських, російських та закордонних фахівців, статистичні матеріали, аналітичні доповіді.

ОСНОВНІ НАПРЯМКИ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ СИСТЕМИ

1.1 Історичний розвиток та значення системи міжнародних економічних відносин

Однією з відмінних рис функціонування світового господарства другої половини XX століття є інтенсивний розвиток міжнародних економічних відносин. Відбувається розширення і поглиблення економічних відносин між країнами, групами країн, економічними угрупованнями, окремими фірмами й організаціями. Ці процеси виявляються в поглибленні міжнародного поділу праці, інтернаціоналізації господарського життя, збільшенні відкритості національних економік, їх взаємодоповненні, переплетенні і зближенні, розвитку і зміцненню регіональних міжнародних структур.

Характерно, що всі ці процеси взаємодії, зближення, співробітництва носять суперечливий, діалектичний характер. Діалектика міжнародних економічних відносин полягає в тому, що прагнення до економічної незалежності, зміцнення національних господарств окремих країн приводить у підсумку до усе більшої інтернаціоналізації світового господарства, відкритості національних економік, поглибленню міжнародного поділу праці.

На порозі XXI сторіччя світове співтовариство вийшло на новий історичний рубіж: стало реальним створення на нових основах всесвітнього господарства, що охоплює багато країн світу.

Історії відомі чотири етапи процесу формування світового господарства.

Перший етап приходиться на доіндустріальну стадію виробництва. Якщо шукати джерела людської спільності, то вони виявляються в тій історичній далечіні, що відстоїть від нас на 10 000 років. Тоді зароджувався торговий обмін, і люди, що жили у відособлених друг від друга родових громадах і племенах, закладали основи взаємовигідного економічного співробітництва. Його першими об'єктами стали надлишки зерна, м'яса й інших благ. З часом товарне виробництво створювало все більш зростаючий обсяг продукції, що надходила з регулярний обмін. З утворенням купців починає розвиватися міжнародна торгівля.

Другий етап економічного спілкування виник на індустріальній стадії виробництва. У результаті розпаду замкнутих натуральних господарств і всебічного розвитку ринкових відносин, появи великого машинного виробництва зовнішня торгівля перетворилася в невід'ємну складову частину практично будь-якої національної економіки.

Третій етап утворення глобальної економіки наступив на рубежі XIX-XX ст. Тоді вперше виникла всесвітня система господарства. Зміцнілому акціонерному капіталу Заходу стало тісно в рамках внутрішнього ринку. У погоні за новими прибутками він кинувся в інші країни. Поділ світового економічного простору створив для великого капіталу можливість витягати монопольний надприбуток на територіях багатьох залежних країн.

Всесвітнє господарство - це глобальний економічний організм, у якому склалися взаємозв'язки і взаємозалежності всіх країн і народів планети. В міру свого розвитку всесвітнє господарство починає відбивати зростаючу і міцніючу цілісність світу. В останні десятиліття формується новий глобальний економічний простір. Багато відсталих в економічних відносинах країн, що мали натуральне чи напівнатуральне виробництво, переходять до ринкової економіки. Це сприяє тому, що в міжнародному масштабі більш інтенсивно розвивається вся система ринкових відносин.

Міжнародні економічні відносини (в основному, торгові) існували і до виникнення світового господарства. Наприклад, міжнародні економічні відносини між окремими європейськими державами, у рамках окремих регіонів (Європа - Північна Африка; Європа - Близький Схід і ін.). Ці відносини носили міждержавний, вузькорегіональний характер. З виникненням і розвитком світового господарства міжнародні економічні відносини розширюють і поглиблюють сферу свого існування, набувають глобального характеру.

Глобальні зв'язки між країнами не зводяться тільки до зовнішньоторговельних відносин, як це було на перших етапах світової економічної історії. Економічна взаємозалежність стає усе більш різнобічною. Нинішня сукупність зв'язків містить у собі зовнішню торгівлю, кооперацію виробництва, обмін